Рішення № 32376931, 09.07.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 рокуСправа № 912/739/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/739/13

за позовом прокурора Петрівського району в інтересах держави, в особі Петрівської районної державної адміністрації (надалі - Петрівська РДА), Кіровоградська область, смт. Петрове

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач І), АДРЕСА_1

та до Новостародубської сільської ради Петрівського району (надалі - відповідач ІІ), АДРЕСА_1

про визнання недійсною угоди,

за участю представників сторін:

від відповідача І - ОСОБА_1;

від відповідача ІІ - спеціаліст землевпорядної служби Мороз О.В., довіреність від 06.06.2013 р.;

у судовому засіданні брав участь прокурор прокуратури м. Кіровограда - Драганова Г.Г., (посвідчення № 001945 від 30.08.2012 р.).

Прокурор Петрівського району в інтересах держави, в особі Петрівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсною угоди про відшкодування втрат від недоотримання коштів сільським бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою від 03.01.2013р., укладеної між Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Петрівська РДА поданий прокурором Петрівського району позов підтримала повністю, про що надала відповідні письмові пояснення від 06.06.1013р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не заперечив проти позовних вимог, а у відзиві на позовну заяву підтвердив використання земельної ділянки з 2002р.

Новостародубська сільська рада у відзиві на позовну заяву зазначила про те, що спірна угода була укладена з метою недопущення забруднення навколишнього природного середовища шкідливими рослинами, а також з причин відсутності закладених до бюджету сільської ради коштів на її обробіток та в зв'язку з тим, що Петрівська РДА відмовилась розпоряджатись цією земельною ділянкою, а відповідачем І постійно та вчасно сплачувалась орендна плата за земельну ділянку.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тощо.

Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Відповідно до ст. 13 цього Закону нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

При цьому ч. 2 ст. 5 передбачено, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації від 05.07.2000р. №223-р передано сільським, селищним радам право на заключення договорів оренди на незатребувані земельні частки (паї) громадян згідно додатку.

03.01.2013р. між Новостародубською сільською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (землекористувач) укладено угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів сільським бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою (надалі - угода від 03.01.2013р.), за умовами якої землекористувач, який фактично користується земельною ділянкою площею 63,67 га (9 паїв по незатребуваних сертифікатах), зобов'язується сплачувати кошти щомісячно до 20 числа поточного місяця за попередній з розрахунку 3% від грошової оцінки паю, з урахуванням коефіцієнта 1,756 відповідно до постанови КМУ від 31.10.2011р. №1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" становить 3701,93 грн. за пай (де грошова оцінка 1 паю на 01.01.2012р. складає 70272,00 грн.). Річна плата за користування земельною ділянкою становить 33317,37 грн.

Вказана угода підписана сторонами та зареєстрована в Новостародубській сільській раді за №12 від 03.01.2013р.

Із змісту спірної угоди від 03.01.2013р. вбачається, що Новостародубська сільська рада фактично надала в користування відповідачу земельну ділянку площею 63,67 га (9 паїв по незатребуваних сертифікатах).

При цьому, рішення про надання в користування відповідачу земельної ділянки площею 63,67 га, як то передбачено ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України не приймалось.

В силу вимог частини 2 статті 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Порядок надання земельних ділянок у власність, в постійне користування, а також в оренду визначено нормами Земельного кодексу України, зокрема, статтями 123, 124, та Законом України "Про оренду землі".

При цьому, нормами чинного законодавства не надано повноважень органам місцевого самоврядування по передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок згідно з Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в користування без дотримання, зокрема, положень ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, та Закону України "Про оренду землі".

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі повинні сплачувати земельний податок або орендну плату.

Інші платежі за користування землею ні Податковим кодексом, ні будь-яким іншим законодавчим актом не передбачені.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За правилами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки угода від 03.01.2013р. укладена з порушенням вимог ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", вона не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнана недійсною.

За викладених обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду про відшкодування втрат від недоотримання коштів сільським бюджетом за фактичне користування земельною ділянкою від 03.01.2013р., укладену між Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 573,50 грн. судового збору.

Стягнути з Новостародубської сільської ради Петрівського району (Кіровоградська область, Петрівський район, с. Новий Стародуб, вул. С. Кравчинського, 1, ідентифікаційний код 04364265) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 573,50 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу за адресою: Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Жовтнева, 20.

Повне рішення складено 15.07.2013 року.

Суддя О.Б. Шевчук