Рішення № 32376848, 09.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2013 року Справа № 913/1584/13

Провадження №3/913/1584/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», м. Дніпропетровськ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля», м. Первомайськ Луганської області,

про стягнення 85 027 грн. 39 коп.

Суддя Секірський А.В.

Секретар судового засідання Шапошникова О.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Голубнича І.Ю., довіреність б/н від 12.04.2013;

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп» (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля» (далі - відповідач) заборгованості в загальному розмірі 85 027,39 грн., в тому числі: основного боргу -77847,85 грн., пені - 5820,07 грн., 3% річних - 1205,80 грн., інфляційні втрати - 153,67 грн. за договором поставки №ЛГ0142 від 24.10.2011 та договором перевезення №ТРЛ021 від 28.05.2012.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору № ЛГ 0142 від 24.10.2011 позивач здійснював поставку відповідачу чорного металопрокату. Відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару виконав не в повному обсязі у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 75153,50 грн. Також, між позивачем та відповідачем було укладено договір перевезення № ТРЛ 021 від 28.05.2012, відповідно до якого позивач зобов'язався доставити ввірений йому клієнтом (відповідачем) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу, а Клієнт зобов'язується отримати та оплатити дані послуги. Позивач надав відповідні послуги, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2694,35 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару та наданих послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення: інфляційні нарахування у сумі 153,67 грн., пеню у сумі 5820,07 грн., 3% річних у сумі 1205,80 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

24.10.2011 між сторонами у справі був укладений договір поставки № ЛГ 0142 (далі - договір поставки) відповідно до п.1.1 якого, постачальник (позивач) зобов'язується у порядку і строки, встановлені договором, передати у власність покупця (відповідач) чорний металопрокат асортимент, кількість і ціна якого зазначаються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених в даному договорі (а.с. 19-21).

21.12.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору поставки, відповідно до умов якої строк дії договору продовжено до 31.12.2013 (а.с. 23).

Судом встановлено, що згідно наступних видаткових накладних позивачем поставлено відповідачеві товар: № 113016 від 18.10.2012 на суму 75735,00 грн. з ПДВ (а.с.26); № 113320 від 07.11.2012 на суму 59440,50 грн. з ПДВ (а.с.32); № 113355 від 08.11.2012 на суму 8875,50 грн. з ПДВ (а.с.36); № 113428 від 13.11.2012 на суму 5587,50 грн. з ПДВ (а.с.40); № 113728 від 04.12.2012 на суму 1846,00 грн. з ПДВ (а.с.44); № 113845 від 12.12.2012 на суму 1052,70 грн. з ПДВ (а.с.48); № 113847 від 12.12.2012 на суму 1188,00 грн. з ПДВ (а.с.52); № 113934 від 20.12.2012 на суму 96237,00 грн. з ПДВ (а.с.56); № 11000094 від 16.01.2013 на суму 75123,00 грн. з ПДВ (а.с.62); № 11000406 від 08.02.2013 на суму 21093,75 грн. з ПДВ (а.с.65); № 11000407 від 08.02.2013 на суму 1740,00 грн. з ПДВ (а.с.69); № 11000510 від 15.02.2013 на суму 64328,50 грн. з ПДВ (а.с.73).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видаткових накладних за наступними довіреностями: № 665 від 18.10.2012 (а.с. 27); № 710 від 07.11.2012 (а.с. 33); № 716 від 08.11.2012 (а.с. 37); № 735 від 13.11.2012 (а.с. 41); № 805 від 04.12.2012 (а.с. 45); № 817 від 12.12.2012 (а.с. 49,53); № 837 від 19.12.2012 (а.с. 57); № 16 від 16.01.2013 (а.с. 63); № 36 від 28.01.2013 (а.с. 66,70); № 71 від 14.02.2013 (а.с. 74).

На оплату поставленої продукції, позивачем було виставлено наступні рахунки: № 11005078 від 18.10.2012 (а.с. 25); № 11005482 від 05.11.2012 (а.с. 31); № 11005530 від 07.11.2012 (а.с. 36); № 11005551 від 08.11.2012 (а.с. 39); № 11006045 від 03.12.2012 (а.с. 43); № 11005880 від 26.11.2012 (а.с. 47); № 11006203 від 11.12.2012 (а.с. 51); № 11006337 від 20.12.2012 (а.с. 55); № 1100000131 від 16.01.2013 (а.с. 61); № 1100000285 від 25.01.2013 (а.с. 64); № 1100000459 від 07.02.2013 (а.с. 68); № 1100000436 від 06.02.2013 (а.с. 72).

Відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до п. 3.3 договору передбачений порядок розрахунків у вигляді 100% передплати, якщо інше не обумовлено в Специфікації.

Заборгованість виникла за наступними поставками:

- за видатковою накладною № 113355 від 08.11.2012 на суму 8875,50 грн.; умови оплати - відстрочка платежу протягом 10 календарних днів, згідно п. 5 Специфікації № 13 від 05.11.2012; відповідачем сплачено 8845,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7191 від 28.12.2012; заборгованість складає 30,50 грн.

- за видатковою накладною № 11000094 від 16.01.2013 на суму 75123,00 грн.; умови оплати - відстрочка платежу протягом 10 календарних днів, згідно п. 5 Специфікації № 14 від 21.12.2012; заборгованість складає 75123,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором поставки на момент звернення з позовом складає 75153,50 грн.

28.05.2012 між сторонами у справі був укладений договір перевезення № ТРЛ 021 (далі - договір перевезення) відповідно до п.1.1 якого, перевізник (позивач) зобов'язується доставити ввірений йому клієнтом (відповідач) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу, а клієнт зобов'язується отримати і оплатити дані послуги (а.с. 76-78).

Відповідно до п. 3.2 договору перевезення клієнт здійснює оплату за надані послуги на поточний рахунок перевізника після відвантаження, якщо інше не обумовлено в транспортній заявці.

Згідно п. 3.3 договору перевезення оплата здійснюється на підставі виставленого рахунку та підтверджується актом про надання послуг в кожному конкретному випадку.

Надані послуги підтверджуються наступними актами здачі-приймання робіт: № 113321 від 07.11.2012 на суму 2400,00 грн. (а.с. 80); № 113935 від 20.12.2012 на суму 2400,00 грн. (а.с. 82); № 11000095 від 16.01.2013 на суму 2400,00 грн. (а.с. 85); № 11000408 від 08.02.2013 на суму 1200,00 грн. (а.с. 87); № 11000511 від 15.02.2013 на суму 2400,00 грн. (а.с. 90).

На оплату наданих послуг, позивачем було виставлено наступні рахунки: № 11005523 від 07.11.2012 (а.с. 79); № 11006339 від 20.12.2012 (а.с. 81); № 1100000137 від 16.01.2013 (а.с. 84); № 1100000328 від 30.01.2013 (а.с. 86); № 1100000590 від 14.02.2013 (а.с. 89); № 11005523 від 07.11.2012 (а.с. 79).

Відповідач за надані послуги розрахувався не в повному обсязі, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором перевезення на момент звернення з позовом складає 2694,35 грн.

Загальна сума боргу за двома договорами складає 77 847,85 грн.

За порушення умов договорів позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 5820,07 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 1205,80 грн. та інфляційні нарахування у сумі 153,67 грн.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

На підставі ст. 910 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві товар, а відповідач не здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 75153,50 грн., яка підтверджується матеріалами справи. Крім того, позивач надавав послуги відповідачу за договором перевезення, однак відповідач оплату наданих послуг здійснив не в повному обсязі у зв'язку з чим виникла заборгованість за договором перевезення у сумі 2694,35 грн., яка також підтверджується матеріалами справи.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 договору поставки у випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості простроченого платежу за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення термінів оплати за договором поставки №ЛГ 0142 від 24.10.2011 відповідачу нарахована пеня за прострочення платежу у сумі 5820,07 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно та є обґрунтовано заявленою.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1205,80 грн. та інфляційні нарахування на суму боргу у сумі 153,67 грн., що підтверджено відповідними розрахунками позивача (а.с. 14-18).

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню повністю з віднесенням на відповідача судових витрат у справі на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля», 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Жукова, 15, код 32458462, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ метал груп», 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шолом-Алейхема, 5, код 36441934, заборгованість за договором поставки №ЛГ0142 від 24.10.2011 в розмірі 75 153 грн. 50 коп. (сімдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят три гривні 50 коп.), заборгованість за договором перевезення №ТРЛ021 від 28.05.2012 в розмірі 2694 грн. 35 коп. (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири гривні 35 коп.), пеню в розмірі 5820 грн. 07 коп. (п'ять тисяч вісімсот двадцять гривень 07 коп.), 3% річних в розмірі 1205 грн. 80 коп. (одна тисяча двісті п'ять гривень 80 коп.), інфляційні витрати в розмірі 153 грн. 67 коп. (сто п'ятдесят три гривні 67 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2013.

Суддя А.В. Секірський