Рішення № 32376752, 06.06.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" червня 2013 р. Справа № 906/446/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельничук Д.О. - дов. від 03.01.13р.;

від відповідача: Заїка А.М. - дов. від 03.06.13р.;

прокурор: Шевчук М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора м. Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради (м. Бердичів)

до Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Беверс" (м. Бердичів)

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.08.2009 загальною площею 70487 кв.м.

Спір розглянуто в строк більший тривалий, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 03.08.09р. загальною площею 70487 кв. м, яка розташована в м. Бердичеві по вул. Воровського, 12, укладений між Бердичівською міською радою та ВАТ "Фірмою Беверс" та про повернення ВАТ "Фірмою "Беверс" Бердичівській міській раді вищезгаданої земельної ділянки.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідач не виконує свої договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 219369,78 грн. Згідно положень ч. 2 ст. 651 ЦК України та п. "д" ст. 141 ЗК України, прокурор просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.08.09р. та повернути вищезгадану земельну ділянку позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, додатково пояснив, що є можливість розрахуватися з наявною заборгованістю по орендній платі, але частинами.

Окрім вищенаведеного в ході розгляду справи судом з'ясовано, що згідно п.п. 1.1. Статуту (а.с. 72) Публічне акціонерне товариство "Фірма "Беверс" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Беверс".

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони.

За таких обставин суд залучає до участі в справі правонаступника ВАТ "Фірма "Беверс" - Приватне акціонерне товариство "Фірма " Беверс".

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.09р. між Бердичівською міською радою (орендодавець/позивач) та ВАТ "Фірмою Беверс" (орендар/відповідач) було укладено договір оренди землі (а.с. 24-25), відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Бердичівської міської ради від 04.06.09р. №676 (а.с. 18) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки: для виробничих потреб, які знаходяться за адресою: вул. Воровського, 12, м. Бердичів, Житомирської області (п. 1 договору).

Відповідно до п. 2 договору об'єктом оренди є земельні ділянки загальною площею: 70487 кв. м, в тому числі під капітальною будівлею - 40718 кв.м.; під проїздами, проходами і площадками - 20769 кв.м. На земельних ділянках знаходяться: нежитлові будівлі.

Договір укладено терміном на 1 рік з моменту реєстрації договору. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. (п. 3 договору).

Згідно п. 4 договору орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно до 30 числа наступного, за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету №33211812700005 в УДК по Житомирській області, МФО 811039, код платежу - 13050200, код ЄДПО - 02313453, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить щомісячно: 20030,64 грн. (без ПДВ).

Також пунктом 9 договору передбачено, що підставою припинення договору є:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- примусовий викуп (вилучення) земельної ділянки у разі суспільної необхідності;

- у разі ліквідації юридичної особи - орендаря;

- та у інших випадках передбачених законом.

Підставою для розірвання договору є:

- взаємна згода сторін;

- випадкове знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає її використанню;

- вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором;

- добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря;

- рішення суду на вимогу однієї із сторін.

Згідно акту приймання - передачі (а.с. 26) від 14.08.09р. позивач передав, а орендар на підставі рішення Бердичівської міської ради від 04.06.09р. №676 (а.с. 18) прийняв в оренду на 1 рік з моменту реєстрації договору земельної ділянки площею 70487 кв. м, які розташовані за адресою: м. Бердичів, вул. Воровського, 12. Земельні ділянки надані для виробних потреб, без права зміни їх цільового використання.

06.06.11р. у відповідності з рішенням Бердичівської міської ради №77 від 18.03.11р. (а.с. 43) між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №1 (а.с. 40), відповідно до якої термін дії останньої складає 1 рік, який встановлюється з дня її державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також даною додатковою угодою передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно до 30 числа наступного, за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету №33211812700005 в УДК по Житомирській області, МФО 811039, код платежу - 13050200, код ЄДПО - 02313453, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить щомісячно: 21211,30 грн. (без ПДВ).

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди №222 від 14.08.09р.

Відповідно до умов вищенаведеної додаткової угоди сторонами 07.07.11р. підписано акт приймання передачі земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Бердичів, вул. Воровського, 12.

В послідуючому 30.08.12р. між позивачем та відповідачем на виконання рішення Бердичівської міської ради від 27.07.12р. №450 (а.с. 48) було укладено додаткову угоду №2 (а.с. 45) до договору оренди землі №222 від 14.08.09р., відповідно до якої в оренду відповідачу передається земельна ділянка за адресою: м. Бердичів, вул. Воровського, 12, площею 70487 кв. м, на якій знаходяться нежитлові будівлі (п.2 додаткової угоди №2).

Дану додаткову угоду укладено терміном на 1 рік. Термін дії додаткової угоди встановлюється з дня її державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 4 додаткової угоди №2 орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно до 30 числа наступного, за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету №33211812700005 в УДК по Житомирській області, МФО 811039, код платежу - 13050200, код ЄДПО - 02313453, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить щомісячно: 21211,30 грн. (без ПДВ).

Дання додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди №222 від 14.08.09р.

Відповідно до умов вищенаведеної додаткової угоди сторонами 16.10.12р. підписано акт приймання передачі земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Бердичів, вул. Воровського, 12.

Як зазначає прокурор, відповідач не в повному обсязі виконує свої договірні зобов'язання в частині сплати орендної плати, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 219369,78 грн., на підтвердження чого в матеріалах справи міститься лист-інформації про боржників по орендній платі за землю від 25.02.13р. №2229/10/19-01 (а.с. 18-19).

Оцінюючи подані прокурором докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу право власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості віднесено землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV, передбачено, що завданням цього Закону є регулювання відносин щодо оренди землі з метою створення умов для раціонального користування земельною ділянкою, забезпечення захисту прав орендарів та орендодавців. Правові засади оренди землі визначені статтею 2 цього Закону, якою встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених цим Законом, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Як зазначалося вище, підставою для розірвання договору оренди землі №222 від14.08.09р., прокурор вважає систематичну несплату відповідачем земельного податку або орендної плати (п. "д" ст. 141 ЗК України).

Однак, відповідно до положень ст. 143 ЗК України підставами для примусового припинення права на земельну ділянку у судовому порядку є: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Зазначена прокурором підстава для розірвання договору оренди не є підставою згідно ст. 143 ЗК України для припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не вважає за необхідне використати своє право на підставі загальних положень про найм (оренду), встановлених Цивільних кодексом України, щодо відмови від договору або його розірвання.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Прокурором не подано до суду належних доказів на підтвердження позовних вимог. Тому враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Замінити відповідача Відкрите акціонерне товариство "Фірма "Беверс" - правонаступником Приватним акціонерним товариством "Фірма " Беверс".

2. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.06.13

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу