Постанова № 32375486, 09.07.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р. Справа №818/3312/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представників позивача Коноваленко Л.І., Олексич А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства "Центральна районна аптека №27" Кролевецького району до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство "Центральна районна аптека №27" Кролевецького району (далі - позивач, ОКП "Центральна районна аптека №27") звернулось до суду з позовною заявою до Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Глухівська ОДПІ) про визнання нечинним рішення від 22.05.2009 року №0000302321 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43207,90 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, за результатами планової перевірки з питань дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства безпідставно прийняв оскаржуване рішення. Дане твердження позивач обґрунтовує тим, що, на його думку, висновок відповідача про необхідність отримання торгових патентів для комунальних підприємств е безпідставним з огляду на положення ч. 3 ст. 1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), де зазначено, що дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання. При цьому позивач стверджує, що комунальна та державна форми власності є тотожними поняттями. Також в судовому засіданні представники позивача звертали увагу суду на те, що відповідачем пропущено строк застосування штрафних (фінансових) санкцій, враховуючи норми ст. 250 ГК України. В розрахунку, наданому суду (а.с.201-202), який було зроблено позивачем відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.03.2013р. зазначають, що сума штрафних санкцій повинна бути застосована податковим органом в загальному розмірі 1279 грн. в зв'язку із пропуском 6-місячного строку з дня виявлення порушення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.234), до суду надіслав клопотання в якому справу просив розглядати без його участі, на вимогу суду надано розрахунок штрафної (фінансової) санкції з урахуванням строків, передбачених ст.250 ГК України.

Заслухавши представників позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що працівниками Глухівської ОДПІ в період з 21.04.2009 року по 06.05.2009 року була проведена перевірка з питань дотримання вимоги податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт від 12.05.2009 року №617/23/01979434 (а.с.19-52).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №98/96-ВР), а сема відсутність торгових патентів при здійсненні торгівельної діяльності під час реалізації лікарських засобів.

Також податковим органом встановлено проведення позивачем розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування, в зв'язку із чим порушено п. 11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон України «Про РРО»)

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення від 22.05.2009 року №0000302321 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 43207,90 грн. (а.с.56).

Правову основу патентування підприємницької діяльності становлять Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р. № 98/96-ВР (далі - Закон № 98/96-ВР), а також підзаконні нормативні акти, що були прийняті на його виконання.

Відповідно до частини 1 ст.1 Закону № 98/96-ВР об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Пунктом 1 частини 3 цієї статті у редакції Закону України від 23.02.2006 № 3476-IУ, яка діяла до 1 липня 2009 року, визначено, що дія цього Закону не поширюється на торговельну діяльність та діяльність з надання побутових послуг підприємств і організацій військової торгівлі, аптек, що перебувають у державній власності, а також розташованих у селах, селищах та містах районного значення підприємств та організацій споживчої кооперації та торгово-виробничих державних підприємств робітничого постачання.

Згідно зі ст. 2 Закону № 98/96-ВР, торговим патентом є державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності, зазначеними в цьому Законі.

Відповідно до ст. 3 Закону № 98/96-ВР, патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Пунктом 3 статті 1 Закону № 98/96-ВР визначено види торгівельної діяльності на які не поширюється дія цього Закону. В редакції Закону, що була чинна на час здійснення перевірки зазначений перелік видів торгівельної діяльності не містив виключень для комунальних аптек.

Тобто, торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реалізації товарів цими суб'єктами.

Оскільки позивач в перевіряємий період не входив до переліку суб'єктів, на діяльність яких вищезазначена норма закону не поширювалася і відповідно свою діяльність повинен був здійснювати з патентом.

Законом України від 09.06.2009 року №1484-VI Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" пункт 1 частини третьої статті 1 після слів "у державній" було доповнено словами "та комунальній".

Оскільки зазначені зміни набрали чинності 01.07.2009 p., тому саме з цього часу позивач набув права здійснювати свою діяльність без придбання патенту.

Відповідно до пункту 18 Правил роздрібної реалізації лікарських засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1570 (діючого на час виникнення спірних правовідносин), роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється через аптеки та їх структурні підрозділи, крім випадків, передбачених цими Правилами, а в пункті 19 зазначено, що у сільській місцевості у разі відсутності аптеки роздрібна торгівля може здійснюватися лікарськими засобами за переліками, що встановлюються МОЗ, фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими лікарськими амбулаторіями на підставі договорів, укладених з аптекою за письмовим погодженням органів місцевого самоврядування.

Наказом Міністерства охорони здоров'я, від 28.10.2002, № 385 "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я", фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії та дільничні лікарні організовуються в сільських населених пунктах, об'єктах будівництва за межами населених пунктів, та відносяться до закладів охорони здоров'я.

В даному випадку суд визнає безпідставним посилання позивача на укладені договори про повну матеріальну відповідальність цінностей, що знаходяться в аптечному пункті та належать позивачу (а.с.57-59) підписані між позивачем та працівниками позивача, і те, що пункти продажу не є аптечними пунктами, оскільки даний факт не звільняє позивача від обов'язку придбання торгового патенту як на пункт в якому здійснюється торгівельна діяльність Обласне комунальне підприємство "Центральна районна аптека №27". Будь-яка діяльність, пов'язана з торгівлею, в тому числі і лікарськими засобами, може провадитися суб'єктами підприємницької діяльності лише за наявності торгового патенту.

Таким чином, при прийнятті рішення від 22.05.2009 року №0000302321 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм Закону №98/96-ВР податковий орган діяв в межах повноважень, наданих йому Конституцією та законами.

Дані висновки суду також узгоджуються із висновками Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 21.03.2013р. Касаційна інстанція, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, в ухвалі від 21.03.2013 р. зазначила, що позивач зобов'язаний був придбати торгові патенти при здійсненні торгівельної діяльності, при цьому зобов'язав суд надати оцінку природі штрафних санкцій та встановити обставини щодо строку їх застосування з огляду на норми ст.250 ГК України.

Частиною 5 ст. 227 КАС України передбачено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відповідно до частини 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 250 цього кодексу визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд не погоджується із наданим розрахунком Глухівської ОДПІ про суми штрафних санкцій, застосованих спірним податковим повідомленням-рішення, оскільки податковий орган помилково зазначив період розрахунку, а саме з дня складення акту перевірки, тобто з 12.05.2008р. (а.с.209-210).

Таким чином, з врахуванням вимог ст. 250 ГК України суд зазначає, що податковий орган правомірно застосував до Обласного комунального підприємства "Центральна районна аптека №27" штрафні (фінансові) санкції за період здійснення торгівельної діяльності без придбання торгівельного патенту роздрібну торгівлю в загальній сумі 13766,84 грн. з 22.05.2008 року (один рік з дня застосування штрафної санкції - винесення спірного рішення 22.05.2009р.) за адресою м. Кролевець, вул. Комуністична,16 в сумі 1490,40грн. (за період з 22.05.2008р. по 31.10.2008р.), вул. Роменця, 9 в сумі 1490,40 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.10.2008р.), вул. Франко, 88 в сумі 1490,40 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.10.2008р.), вул. Роменця, 92 в сумі 482,48 грн. (за період з 22.05.2013р. по 12.09.2008р.), а також в Кролевецькому районі в с. Дубовинці в сумі 875,16 грн. (за період з 22.05.2013р. по 28.05.2008р.), в с.Мутин в сумі 878,80 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.12.2008р.), в с. Алтинівка в сумі 1054,40 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.12.2008р.), в с. Обтове в сумі 878,80 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.12.2008р.), в с. Ленінське в сумі 1611грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.12.2008р.), в с. Бистрик в сумі 1757,40 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.12.2008р.), в с. Камінь в сумі 878,80 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.12.2008р.), в с. Литвиновичі в сумі 878,80 грн. (за період з 22.05.2013р. по 31.12.2008р.).

Крім того, слід зазначити, що в спірне рішення про застосування штрафних санкцій включена сума 765 грн. за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування, про що зазначено в розрахунку Глухівської ОДПІ (а.с.209 зворот. стор.). Виявлене порушення відображено на стор. 30 акту перевірки (а.с.47).

Як вбачається із постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 20.07.2009р. по справі №3-532/09 (а.с.76) судом встановлено, що позивачем дійсно порушено п. 11 ст. 3 Закону України «Про РРО».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, і не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом із тим, Кролевецьким районним судом Сумської області встановлено, що дане порушення відбулося у 1 кварталі 2008 року (а.с.76).

Як зазначено вище, ст. 250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, в судовому порядку підлягає скасування спірне рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 765 грн. в зв'язку із пропуском строку їх застосування.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При розгляді справи судом достовірно встановлено, що податковий орган, застосовуючи штрафні санкції до позивача спірним рішеннями, діяв в межах його компетенції та в повній відповідності з нормами чинного законодавства, але скасуванню підлягають штрафні санкції, що застосовані податковим органом до 22.05.2008р. відповідно до ст. 250 ГК України, тому позовні вимоги в частині скасування рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції №0000302321 від 22.05.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Обласного комунального підприємства "Центральна районна аптека №27" Кролевецького району в загальній сумі 29441,06 грн. (28676,06 грн. за відсутність торгових патентів при здійсненні торгівельної діяльності під час реалізації лікарських засобів + 765 грн. за проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування ) визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню, в частині позовних вимог щодо скасування рішення №0000302321 від 22.05.2009 р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 13766,84 грн. (застосовані податковим органом за період з 22.05.2008р. по 22.05.2009р.) суд відмовляє в задоволенні вимог, оскільки визнає їх безпідставними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Обласне комунальне підприємство "Центральна районна аптека №27" Кролевецького району до Глухівська міжрайонна державна податкова інспекція Сумської області Глухівська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області про визнання нечинним рішення - задовольнити частково.

Скасувати рішення Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції №0000302321 від 22.05.2009 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Обласного комунального підприємства "Центральна районна аптека №27" Кролевецького району в сумі 29441,06 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2013 року