Постанова № 32374178, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 р. 11:40 Справа №801/6773/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1700,00 грн.,

за участю представників:

від позивача - Мустафаєва Є.Т., представник, довіреність № 06-08/08 від 13.03.2013 року;

від відповідача - не з'явився

Суть спору: Інспекція з питань захисту прав споживачів АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1700,00 грн. штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.07.2013 року, представник позивача, на позовних вимогах наполягав, та просив стягнути з відповідача штраф у розмірі 1700,00 грн.

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, враховуючи належним чином повідомлення сторін про час, день та місце судового розгляду, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

На центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, статтею 26 Закону України "Про рекламу" також покладено повноваження щодо захисту прав споживачів реклами.

Таким центральним органом виконавчої є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів.

Територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.1 Положення, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1337/20075.

Враховуючи вищенаведене позивач у даних спірних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996, № 270/96-ВР (далі - Закон № 270).

Відповідно до ст. 1 Закону № 270 під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону № 270, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється. Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб). Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Згідно з ч.3 ст.16 Закону № 270, забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: на пішохідних доріжках та алеях; у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини; поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону № 270 особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п.1 ч.2 Закону № 270 відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.6 ст. 27 Закону № 270, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Сімферополь, було зафіксовано порушення порядку розповсюдження зовнішньої реклами, яке було виражене в розміщенні рекламної інформації про зниження цін на товари «Шкафы-купе, подиумы, ортопедические матрасы от производителя, акция - 5%» в м. Сімферополі на фасаді магазину «Матрасы» по вул. Севастопольській, 29 ФОП ОСОБА_1. При цьому інформація про дату початку та закінчення знижки цін на продукцію була відсутня.

На адресу реєстрації Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 позивачем направлена вимога № 02-01/1837 від 16.11.2012 року про надання інформації відносно вартості реклами та усунення порушення, з встановленням строку надання документів 29.11.2012 року, та повторна вимога 02-01/2069 від 26.12.2012 року, з встановленням строку надання документів 11.01.2013 року.

Листом позивача № 02-01/2069 від 26.12.2012 року відповідача повідомлено про дату та місце розгляду питання про накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу.

Рішенням від 16.12.2012 року розпочато справу про порушення законодавства про рекламу.

На засіданні Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим 15.01.2013 року прийнято рішення № 25 про накладання штрафу за порушення вимог ч.6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, в зв'язку з не наданням інформації відносно вартості розповсюдженої реклами, у розмірі 1700,00 грн.

Враховуючи несплату відповідачем у визначені законодавством строки суми штрафу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1700,00 грн. штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги, що рішення позивача № 25 від 15.01.2013 року відповідачем у встановленому законом порядку оскаржено не було, проте, визначена у ньому сума штрафних санкцій не сплачена.

З огляду на зазначене вище, враховуючи порушення відповідачем законодавства про рекламу, не оскарження рішення № 25 про накладання штрафу за порушення вимог ч.6 ст. 27 Закону України «Про рекламу», позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.07.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 12.07.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунки в банках невідомі) на користь державного бюджету м. Сімферополя, штрафні санкції на загальну суму 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок) код платежу 21081100, ОКПО 38040558, р/р 31112106700002, МФО 824026, ГУ ДКСУ в м. Сімферополі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.