Ухвала суду № 32373522, 02.07.2013, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

02.07.2013

Справа №642/2843/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 02» липня 2013 р.

Ленінський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого судді - Пашнєва В.Г.,

при секретарі - Оріховській В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно, виселення та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно, виселення та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому вказує, що між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», повним правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (надалі також Позивач) та ОСОБА_2 (надалі також Третя особа) було укладено Рамкову угоду № 6121 від 20.04.2006 року, Додаткову угоду № 1 від 17 травня 2007 року, Договір № 2 від 02 жовтня 2008 року (надалі також Рамкова угода), відповідно до якого Позивач зобов'язався здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами.

На підставі та в межах Рамкової угоди між тими ж сторонами було укладено Договір про надання траншу № 2.21325/6121 від 17 травня 2007 року, Договір № 1 від 19 червня 2009 разом із Додатками від 17 травня 2007 року, 19 червня 2009 року, 19 листопада 2009 року, 30 листопада 2009 року, 21 червня 2006 року, 20 вересня 2010 року, 09 грудня 2010 року (надалі також Договір про надання траншу 1), відповідно до якого Позичальнику було надано кредит 41 000,00 (сорок одна тисяча) доларів США на строк користування 60 (шістдесят) місяців зі сплатою 15 (п'ятнадцяти) відсотків річних. Крім того, Договір про надання траншу № 207.29059/FW202.97 від 02 жовтня 2008 року разом із Додатками від 02 жовтня 2008 року, 19 червня 2009 року, 21 червня 2010 року, 20 вересня 2010 року, 09 грудня 2010 року (надалі також Договір про надання траншу 2), відповідно до якого Позичальнику було надано кредит 41 000,00 (сорок одна тисяча) доларів США на строк користування 36 (тридцять шість) місяців зі сплатою 15,50 (п'ятнадцять цілих п'ятдесят сотих) відсотків річних. Відповідно до вищезазначених договорів Позичальник був зобов'язаний своєчасно погашати кредит та відсотки за користування ним в порядку та строки, вказані в Договорах про надання траншу. Однак, Третьою особою порушено умови Рамкової угоди, Договорів про надання траншу та вимог законодавства, не забезпечено своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні. У зв'язку з тим, що сума заборгованості ОСОБА_2 за Договорами про надання траншу підтверджена рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2012 року, Позивач вважає за необхідне встановити заборгованість Позичальника за даним позовом у розмірі 215 114,54 грн. Заборгованість за Договором про надання траншу № 2.21325/6121 від 17 травня 2007 року у розмірі 190 919,07 грн., з яких: борг по капіталу - 181 448,57 грн., борг по процентах - 6 002,97 грн., пеня - 3 467,53 грн., заборгованість за Договором про надання траншу № 207.29059/FW202.97 від 02 жовтня 2008 року складає 24 195,47 грн., з яких: борг по капіталу - 22 433,10 грн., борг по процентах - 570,07 грн., пеня - 1 192,30 грн.

Виконання вищевказаних зобов'язань забезпечено Договором іпотеки № 6121-ІД-02 від 17 травня 2007 року разом із Договором № 1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 02 жовтня 2008 року (надалі також Договір іпотеки), укладеним між ОСОБА_1 (надалі також Відповідач) та АТ «ПроКредит Банк». Згідно п. 2.2.1 Договору іпотеки - Іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,4 кв.м. 01 березня 2013 року Третій особі як позичальнику було направлено вимогу № 339/7/13 про усунення порушення кредитних зобов'язань, погашення заборгованості та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ухилення від погашення заборгованості у 30-денний термін. Згідно довідки Комунального підприємства «Жилкомсервіс» дільниця № 28 від 29.06.2011 року в квартирі АДРЕСА_1 з 25.06.2003 року зареєстрована ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

01 березня 2013 року на підставі вказаних положень законодавства Позивачем було направлено Відповідачеві Вимогу про виселення з квартири, яка є предметом іпотеки, вих. № 341/7/13 від 26.02.2013 р., однак вказана вимога Відповідачем виконана не була, тому позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами шляхом продажу, примусово виселити ОСОБА_1 із квартири, та надати право проводити всі необхідні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру, а також визнати виконавчий напис від 29.07.2011, реєстровий номер 2799, вчинений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4 на Договорі іпотеки № 6121-ІД-02 від 17.05.2007 року, таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити. Представник відповідача заперечував проти позову.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та Третьою особою 20 квітня 2006 року було укладено Рамкову угоду № 6121, Додаткову угоду № 1 від 17 травня 2007 року, Договір № 2 від 02 жовтня 2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами. Пункт 2.2. Рамкової угоди встановлює наступні ліміти кредитування: 1) ліміт суми кредитування 150 000,00 (сто п'ятдесят тисяч) доларів США, 2) ліміт строку кредитування 120 (сто двадцять) місяців, 3) максимальний розмір процентів 40 (сорок) % річних.

На підставі та в межах Рамкової угоди між тими ж сторонами було укладено Договір про надання траншу № 2.21325/6121 від 17 травня 2007 року, Договір № 1 від 19 червня 2009 разом із Додатками від 17 травня 2007 року, 19 червня 2009 року, 19 листопада 2009 року, 30 листопада 2009 року, 21 червня 2006 року, 20 вересня 2010 року, 09 грудня 2010 року, відповідно до якого Позичальнику було надано кредит 41 000,00 (сорок одна тисяча) доларів США на строк користування 60 (шістдесят) місяців зі сплатою 15 (п'ятнадцяти) відсотків річних; Договір про надання траншу № 207.29059/FW202.97 від 02 жовтня 2008 року разом із Додатками від 02 жовтня 2008 року, 19 червня 2009 року, 21 червня 2010 року, 20 вересня 2010 року, 09 грудня 2010 року, відповідно до якого Позичальнику було надано кредит 41 000,00 (сорок одна тисяча) доларів США на строк користування 36 (тридцять шість) місяців зі сплатою 15,50 (п'ятнадцять цілих п'ятдесят сотих) відсотків річних; за якими Позичальник був зобов'язаний своєчасно погашати кредит та відсотки за користування ним в порядку та строки, вказані в Договорах про надання траншу.

Однак, Третьою особою порушено умови Рамкової угоди, Договорів про надання траншу та вимог законодавства, не забезпечено своєчасне погашення кредиту, внаслідок чого у нього утворився борг перед Позивачем з тривалою затримкою у погашенні. Зокрема, на 18.03.2013 року заборгованість Третьої особи за Договором про надання траншу 1 дорівнює 817 374,58 грн., з яких: борг по капіталу - 181 448,57 грн., борг по процентах - 5 823,63 грн., борг по фактичних відсотках - 47 023,34 грн., пеня - 583 079,05 грн. Станом на 18.03.2013 року заборгованість Третьої особи за Договором про надання траншу 2 дорівнює 101 072,00 грн., з яких: борг по капіталу - 22 433,10 грн., борг по процентах - 474,10 грн., борг по фактичних відсотках - 6 074,71 грн., пеня - 72 090,09 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2012 року задоволено позовні вимоги АТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_2 та поручителів за Договором про надання траншу № 2.21325/6121 від 17 травня 2007 року, Договором про надання траншу № 207.29059/FW202.97 від 02 жовтня 2008 року про стягнення заборгованості в розмірі 215 114,54 грн.

Отже, на теперішній час у Третьої особи діють невиконані зобов'язання позичальника перед кредитором АТ «ПроКредит Банк», що випливають з умов Рамкової угоди № 6121 від 20 квітня 2006 року, Договору про надання траншу № 2.21325/6121 від 17 травня 2007 року та Договору про надання траншу № 207.29059/FW202.97 від 02 жовтня 2008 року. Виконання вищевказаних зобов'язань забезпечено Договором іпотеки № 6121-ІД-02 від 17 травня 2007 року разом із Договором № 1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 02 жовтня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ПроКредит Банк».

Згідно п. 2.2.1 Договору іпотеки - Іпотекодавець передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 47,4 кв.м.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України (ЦК України) у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як передбачено ст. 590 ЦК України та ст. 20 Закону "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку»:

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»:

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку»:

У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 6.1. Договору іпотеки «Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки у випадку порушення Позичальником та/або Іпотекодавцем умов договорів, укладених із Іпотекодержателем, а також в інших випадках, передбачених законодавством або Кредитними договорами».

01 березня 2013 року Третій особі як позичальнику було направлено вимогу № 339/7/13 про усунення порушення кредитних зобов'язань, погашення заборгованості та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ухилення від погашення заборгованості у 30-денний термін (копія вимоги та копії документів, що свідчать про відправлення вимоги додаються).

Згідно довідки Комунального підприємства «Жилкомсервіс» дільниця № 28 від 29.06.2011 року в квартирі АДРЕСА_1 з 25.06.2003 року зареєстрована ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

01 березня 2013 року Відповідачу як іпотекодавцю було направлено вимогу № 340/7/13 про усунення порушення кредитних зобов'язань та про попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі ухилення від погашення заборгованості у 30-денний термін.

28 липня 2011 року Позивач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1.

29 липня 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис, реєстровий номер 2799, на Договорі іпотеки № 6121-ІД-02 від 17 травня 2007 року, який було пред'явлено Позивачем до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Станом на теперішній час виконавчий документ знаходиться на примусовому виконанні у ВДВС, виконавче провадження є зупиненим.

Таким чином, для запобігання звернення стягнення на один і той самий об'єкт нерухомості за різними виконавчими документами, вказаний виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про Іпотеку», іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 39 ЗУ «Про іпотеку» закріплює, що «У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

1. загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

2. опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

3. заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4. спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

5. пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

6. початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізаці

Відповідно до частини 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Також п. 7.1.2 Договору іпотеки встановлює право продажу предмета іпотеки за вартістю, що визначена на підставі оцінки предмета іпотеки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, вибір якого здійснюється на розсуд іпотекодержателя.

Тобто ціна продажу іпотекодержателем предмету іпотеки в порядку, передбаченому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» може бути визначена суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку" у рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, а також початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно із ст. 109 Житлового кодексу України регламентують порядок виселення з жилих приміщень. Зокрема, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачів необхідно солідарно стягнути судові витрати на користь позивача у розмірі 458 грн. 80 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527, 530,589,590,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 27, 31, 60, 88, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, ст.39, 41 ЗУ «Про іпотеку» суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити повністю.

В рахунок часткового погашення заборгованості за Рамковою угодою № 6121 від 20 квітня 2006 року, Договором про надання траншу № 2.21325/6121 від 17 травня 2007 року, Договором про надання траншу № 207.29059/FW202.97 від 02 жовтня 2008 року в загальному розмірі 215 114,54 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», ЄДРЮОтаФОП 21677333 (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги), відповідно до Договору іпотеки № 6121-ІД-02 від 17 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 1657, а саме: квартиру загальною площею 47,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН:НОМЕР_1, шляхом надання АТ «ПроКредит Банк» права продажу предмету іпотеки від власного імені будь-якій особі - покупцю за ціною, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності не раніше, ніж за тридцять календарних днів до укладання відповідного договору купівлі-продажу.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН:НОМЕР_1 із квартири АДРЕСА_1.

Надати Публічну акціонерному товариству «ПроКредит Банк» право проводити всі необхідні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_1, що передують укладенню договору купівлі-продажу від власного імені, включаючи право внесення даних до Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, отримання відповідних витягів з нього тощо.

Визнати виконавчий напис від 29.07.2011, реєстровий номер 2799, вчинений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4 на Договорі іпотеки № 6121-ІД-02 від 17.05.2007 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „ПроКредитБанк" судовий збір в розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний термін із дня оголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя - В.Г. Пашнєв