Постанова № 32372835, 26.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. 9 год.58 хв.Справа № 821/632/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Корнієнко Я.В.,

за участю представників:

позивача - Сміліченко О.Л.,

відповідача - 3 - Кротко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сенал плюс" до Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області ДПС - Фенко Наталії Андріївни, Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби - Кісіль Тетяни Анатоліївни, Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Сенал плюс" ( далі - позивач, ПП "Сенал плюс" ) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу податкового контролю Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби - Фенко Наталії Андріївни ( далі - відповідач-1), Головного державного податкового ревізора-інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби - Кісіль Тетяни Анатоліївни ( далі - відповідач-2), Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби ( далі - відповідач-3, ДПІ ), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.05.2013 р. та заяви про зменшення позовних вимог від 25.06.2013 р., просить -

- визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового контролю Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби Фенко Н.А. та головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Цержавної податкової служби Кісіль Т.А. щодо складання Акту перевірки від 31 січня 2013 року з додатками про встановлення порушень податкового законодавства у Приватному підприємстві "Сенал плюс" при застосуванні у 2010 році податкової соціальної пільги для найманих працівників підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму 456 грн. 22 коп.;

- визнати протиправними дії головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби Кісіль Т.А. щодо складання окремого розрахунку фінансових санкцій з податку на доходи найманих працівників Приватного підприємства "Сенал плюс" у розмірі 3684 грн. 06 коп. після завершення перевірки;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення в.о. начальника Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби від 07 лютого 2013 року №0000012200 в частині нарахування Приватному підприємству "Сенал плюс" грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за основним платежем - 456 грн. 22 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 174 грн. 06 коп., всього - 3 630,28 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що відповідальність за порушення пп. «е» пп. 6.3.3. п. 6.3. ст. 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" повинні понести працівники, якщо вони дійсно у 2010 році були зареєстровані як особи-підприємці, а не працедавець, оскільки ПП «Сенал плюс» надавав протягом 2010 року податкову соціальну пільгу працівникам підприємства згідно їх заяв, про наявність яких була відома податковому органу. Щодо встановленого порушення в частині не відображення суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платникам податку - самозайнятим особам, які є фізичними особами - підприємцями, в податкових розрахунках (ф 1-ДФ) за 2010 - 2011 роки та за І-ІІІ квартали 2012 року, то представником позивача в судовому засіданні не заперечувався факт вказаного порушення та визнав правомірність застосування штрафної санкції у розмірі 510,00 грн., оскільки на його думку платник податків не повинен сплачувати штраф за кожний звітний період, в якому надавались з порушенням податкові розрахунки (ф. 1-ДФ). Крім того, позивач зазначив, що перевірка підприємства охоплювала період, в якому діяли різни законодавчі акти, зокрема у період 2010 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним до 01 січня 2011 року та Податковий кодекс України, який набув чинності з 01 січня 2011 року, проте податковим органом застосовувались лише норми Податкового кодексу України. Щодо протиправності дії посадових осіб ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області при складанні акту перевірки від 31 січня 2013 року та при складанні окремого розрахунку фінансових санкцій з податку на доходи найманих працівників, то позивач вказує, що перевірка ПП «Сенал плюс» проводилася включно до 08 лютого 2013 року, того ж дня відбулося і підписання акту перевірки. Проте, податкові ревізори-інспектори Кісіль Т.А. та Фенко Н.А. свідомо внесли до цього службового документу неправдиві відомості про дату його складання - замість 08 лютого 2013 року вказали 31 січня 2013 року. При цьому, позивач вказує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не могло бути прийнято раніше акту перевірки, тому і до вказаного рішення внесені неправдиві відомості щодо дати його складання - замість 08 лютого 2013 року було вказане 07 лютого 2013 року. Позивач вважає, що внесення завідомо неправдивих відомостей до службових документів щодо дати складання та обман, вчинений посадовими особами ДПІ у Цюрупинському районі з метою отримання підпису голови ліквідаційної комісії ПП «Сенал плюс» ОСОБА_7 на акті перевірки, самі по собі є достатніми підставами для задоволення позовних вимог у цій частині.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнення та просив суд їх задовольнити.

Відповідач-1 та Відповідач-2 в судове засідання не прибули, надавши суду 25.06.2013 р. заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідач-3 проти адміністративного позову заперечив вказавши, що в порушення пп. "е" пп.6.3.3. п.6.3. ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" позивачем протягом 2010 року неправомірно надавалась податкова соціальна пільга працівникам підприємства, які одночасно обліковувались фізичними особами - підприємцями, у зв'язку з чим встановлено заниження податку на доходів фізичних осіб у сумі 456,22 грн. Крім того, в ході вибіркової перевірки податкових розрахунках (форма 1-ДФ) за IV квартал 2010 року, за І - IV квартали 2011 року, за І та II квартали 2012 року встановлено порушення п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в частині не відображення суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платникам податку - самозайнятим особам, які є фізичними особами - підприємцями, внаслідок чого було застосовано штраф у загальній сумі 3 570,00 грн. (510,00 грн. х 7 звітних періодів) відповідно до п. 119.2 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача-3 підтримав заперечення проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з припиненням діяльності ПП «Сенал плюс» головою ліквідаційної комісії ОСОБА_7 до ДПІ було подано заяву від 17.01.2013 р. за № 177/10 про зняття з обліку платника податків.

Відповідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу № 18 від 17.01.2013 р. та на підставі направлень від 17.01.2013 р. за № 9 та за № 10 головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю ДПІ Фенко Н.А. та головним державним податковим ревізором - інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ Кісіль Т.А. була проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП «Сенал плюс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., про що складено акт № 40/22-1/36305213 від 31.01.2013 року.

Висновками даної перевірки є встановлені порушення, зокрема :

-пп. «е» пп 6.3.3. пп 6.3. ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. за № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: при нарахуванні у 2010 р. доходу у вигляді заробітної плати застосовувалась соціальна пільга щодо працівників підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які одночасно обліковувались фізичними особами-підприємцями, внаслідок чого збільшено зобов'язання за податком з доходу фізичних осіб в сумі 456,22 грн. та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України нараховані штрафні санкції у розмірі 25 % від податкових зобов'язань, що складає 114,06 грн.;

- порушення п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України щодо не відображення у податкових розрахунках (ф. 1-ДФ) суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку самозайнятим особам, які є фізичними особами-підприємцями за IV квартал 2010 року, за І - IV квартали 2011 року, за І та II квартали 2012 року, внаслідок чого відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію у розмірі 510,00 грн. за кожний звітний період (7 періодів х 510 грн.), що загалом складає 3570,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 лютого 2013 року №0000012200, яким визначено зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників у сумі 456,22 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3684,06 грн., всього 4140,28 грн.

З урахуванням заяви представника позивача від 25.06.2013 р. про зменшення позовних вимог, вказане податкове повідомлення-рішення оскаржується позивачем в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за основним платежем - 456 грн. 22 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 174 грн. 06 коп., всього - 3 630, 28 грн.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Закону України від 22.05.2003 р. за № 889-ІУ «Про податок з доходів фізичних осіб» ( далі - Закон України № 889-ІУ), Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Щодо правомірності визначення грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 456 грн. 22 коп. та штрафних санкцій в сумі 114,06 грн. за наслідками порушення позивачем, на думку податкового органу, пп. « е » пп 6.3.3. пп 6.3. ст. 6 Закону України № 889-ІУ, то суд виходить з наступного.

Як зазначено у підрозділі 3.6.2. «Перевірка з питання правильності та повноти справляння податку на доходів фізичних осіб ПП «Сенал плюс» за період з 01.01.10. по 31.12.12» акту перевірки та додатку № 4 до акту, то протягом 2010 року ПП «Сенал плюс» надавалась податкова соціальна пільга працівниками підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які одночасно обліковувались фізичними особами - підприємцями.

Відповідно до п.3.5 ст. 3 Закону України № 889-ІУ при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається, як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до Закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Відповідно до п.п.8.1.1 ст. 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 вказаного вище Закону.

Згідно із ст. 6 Закону України № 889-ІУ, будь-який платник податків має право на податкову соціальну пільгу, що застосовується до доходу у вигляді заробітної плати, якщо остання не перевищує розміру, встановленого п.п.6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

При цьому, згідно п.п.6.3.2 п. 6.3 ст.6 зазначеного Закону платник податку має подати працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви.

Як встановлено судом та заперечувалось представниками сторін, позивачем було надано до податкового органу заяви від працівників підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про застосування податкової соціальної пільги, копії яких наявні у матеріалах справи.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та вищевикладених приписів Закону України № 889-ІУ, суд приходить до висновку про наявність у позивача законних прав для нарахування вказаним працівникам соціальної пільги.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що у даному випадку працедавець не звільняється від відповідальності, оскільки на його думку працедавець не несе відповідальність за порушення лише пп. 6.3.1. п. 6.3. ст. 6 Закону України № 889-ІУ.

Проте, суд не погоджується з вказаною позицією відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 6.3.1. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 889-ІУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).

Згідно положень пп. 6.3.5 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 889-ІУ працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог пп. 6.3.1 цієї статті Закону, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.

Тобто, уся відповідальність за порушення норм Закону щодо неправомірного отримання податкової соціальної пільги повністю покладається на фізичну особу - платника податку, який подав заяву про застосування пільги одночасно за декількома місцями роботи.

Якщо платник податку, який порушив норми Закону, бажає у подальшому відновити право на застосування податкової соціальної пільги, то він повинен здійснити дії відповідно до пп. 6.3.4 п. 6.3 ст. 6 Закону (подати заяви про відмову від пільги, сплатити недоплату податку та штраф, після чого - самостійно обрати місце (одне) застосування податкової соціальної пільги та подати заяву про застосування пільги).

Якщо платник податку не відновлює право на застосування податкової соціальної пільги, а податковим агентом:

1) отримано інформацію про порушення платником податку норм Закону та втрату ним права на отримання податкової соціальної пільги, то податковий агент (у разі якщо дійсно мало місце порушення вимог п. 6.3.1 Закону) припиняє нараховувати пільгу з місяця у якому така інформація отримана та здійснює перерахунок нарахованої заробітної плати та наданих податкових соціальних пільг за весь період порушення;

2) не було отримано повідомлення від органу податкової служби про втрату права платника на пільгу у зв'язку з порушенням норм Закону, то сума такої недоплати податку за всіма місцями отримання податкової соціальної пільги стягується податковим органом у порядку, визначеному законом.

У випадках, коли фізична особа - платник податків і працедавець (податковий агент) є пов'язаними особами або коли судом встановлений факт змови між ними з метою ухилення від сплати податків, то надання платнику податкової соціальної пільги (з моменту виникнення порушення до його усунення) розглядатиметься як здійснення грошових виплат на користь платника без попереднього нарахування та сплати податку (або як неповне утримання податку). Такий працедавець (податковий агент) повинний буде сплатити суму недоплати податку, а також, враховуючи вимоги пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штраф у подвійному розмірі такої недоплати податку.

Суд відмічає, що відповідачем не надано суду доказів, що фізична особа - платник податків і працедавець (податковий агент) є пов'язаними особами або коли судом встановлений факт змови між ними з метою ухилення від сплати податків.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо необґрунтованого нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 456 грн. 22 коп. У зв'язку з не підтвердження правомірності нарахування грошових зобов'язань є неправомірним нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 25% від податкового зобов'язання відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Щодо правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій на загальну суму 3 570,00 грн. за порушення п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, то суд виходить з наступного.

Як зазначено у підрозділі 3.6.2. акту перевірки, що вибірковою перевіркою податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (форма 1-ДФ) за 2010 рік, за 2011 рік та за І-III квартали 2012 року, в порушення п. 176.2 ст. 176 ПК України не знайшли відображення в податкових розрахунках (форма 1-ДФ) суми доходу нарахованого (сплаченого) на користь платникам податку - самозайнятим особам, які є фізичними особами-підприємцями, зокрема 14.10.2010 року та 14.12.2010 р. по ФОП ОСОБА_8 у сумі 25 000,00грн.; 23.11.2010 року по ФОП ОСОБА_9 у сумі 437,70грн.; 14.02.2010 року по ФОП ОСОБА_10 у сумі 5000,0грн.; 19.05.2011 року по ФОП ОСОБА_11 у сумі 1200,00 грн., 21.07.2011 року по ФОП ОСОБА_12 у сумі 10 000,00грн.; 17.11.2011 року по ФОП ОСОБА_8 у сумі 20 000,00 грн., 29.02.2012 р. по ФОП ОСОБА_9 у сумі 1 134,70 грн., 04.05.2012 року по ФОП ОСОБА_9 у сумі 90,00 грн.

Правила та порядок складання та подання податкових розрахунків затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку".

Так, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Судом встановлено, що в ході перевірки податковим органом були досліджені податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платника податку (форма 1-ДФ) за IV квартал 2010 року, за І - IV квартали 2011 року, за І та II квартали 2012 року, які були подані позивачем до ДПІ своєчасно, тобто протягом 40 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), що відповідно складає, зокрема за IV квартал 2010 року - січень-лютий 2011 року, І кв. 2011 р. - квітень-травень 2011 р., ІІ кв. 2011 року - липень - серпень 2011 року.

Отже, суд вважає, що до вказаних спірних правовідносин слід застосовувати норми Податкового кодексу України.

Починаючи з 01.01.2011, повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені Податковим кодексом України.

Стаття 51 Податкового кодексу України визначає порядок подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам.

Так, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно з п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував тієї обставини, що в у податкових розрахунках (ф 1-ДФ) за IV квартал 2010 року, за І - IV квартали 2011 року, за І та II квартали 2012 року не вказувались доходи, виплачені фізичним особам-підприємцям, проте вважає що за вказане порушення повинно бути одноразово застосовано штрафну санкції у сумі 510,00 грн., а не за кожний випадок подання такого податкового розрахунку.

Проте, суд не погоджується з вказаною позицію позивача, оскільки вказане спростовується вищевказаними нормами Податкового кодексу України.

При цьому, суд відмічає, що згідно пункту 7 підрозділу 10 « Інші перехідні положення» розділу XX " Перехідні положення " Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, суд приходить до висновку, що оскільки податковий розрахунок (ф 1-ДФ) за IV квартал 2010 року та I квартал 2011 року, за якими встановлені порушення, були податні до ДПІ протягом січня-червня 2011 року, тому є неправомірним нарахування штрафних санкцій за подання з недостовірними відомостями вказаної податкової звітності за IV квартал 2010 року у сумі 509,00 грн. (510,00 грн. - 1,00 грн.), за І кв. 2011 р. у сумі 509,00 грн. (510,00 грн. - 1,00 грн.).

Проте, застосування до позивача штрафних санкції за подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за ІІ - за IV квартали 2011 року, та І-ІІ квартали 2012 року у розмірі 510,00 грн. за кожний випадок подання податкової звітності є правомірним, оскільки відповідає вимогам п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, частково доведено правомірність податкового повідомлення - рішення від 07 лютого 2013 року №0000012200, тому суд приходить до висновку щодо його скасування в частині нарахування Приватному підприємству "Сенал плюс" грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за основним платежем у сумі 456 грн. 22 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1132,06 грн.

Щодо вимог про визнання протиправними дії головного державного податкового ревізора - інспектора відділу податкового контролю Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби Фенко Н.А. та головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби Кісіль Т.А. щодо складання акту перевірки від 31.01.2013 року з додатками про встановлення порушень податкового законодавства у Приватному підприємстві "Сенал плюс" при застосуванні у 2010 році податкової соціальної пільги для найманих працівників підприємства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму 456,22 грн. та дії головного державного податкового ревізора - інспектора відділу оподаткування фізичних осіб Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби Кісіль Т.А. щодо складання окремого розрахунку фінансових санкцій з податку на доходи найманих працівників Приватного підприємства "Сенал плюс" у розмірі 3684,06 грн. після завершення перевірки, суд вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки складання акту перевірки за результатами її проведення є безпосереднім обов'язком посадової особи органу державної податкової служби. Більше того, сам по собі акт же перевірки не має обов'язкового характеру і не встановлює для позивача обов'язків. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеному за її результатами, та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання неправомірними дій відповідачів не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішень контролюючого органу, якими визначено суми податкових зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення в.о. начальника Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби від 07 лютого 2013 року № 0000012200 в частині нарахування Приватному підприємству «Сенал плюс» грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників за основним платежем у сумі 456 грн. 22 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1132,06 грн.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 липня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2