Постанова № 32372158, 13.05.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/5239/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2013 року Автозаводський районного суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Каліновської Е.І.

при секретарі - Кобеляцькій Н.П.

з участю прокурора - Семеняченко Н.О.

з участю захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за звинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кременчук Полтавської області, громадянки України, українки, освіта вища, працюючої директором КП Завод залізобетонних виробів № 2, проживаючої за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимої:

в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч.2, 209 ч.1 , 364-1 ч.2, ст. 219, ст. 366 ч.1, ст. 175 ч.1, 175 ч.2 КК України.

встановив:

Органами досудового слідства підсудна ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи директором КП « ЗБВ 2» скоїла ряд умисних злочинів за наступних обставин.

17.03.2010 року між ЗАТ «Крюківбудтехмонтаж», в особі директора ОСОБА_4, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір № 21 дольової участі у будівництві житлового будинку з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1. Предметом даного договору було будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

18.03.2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та КП «ЗБВ-2», в особі директора ОСОБА_3, укладено договір №35 на дольову участь у будівництві двокімнатної квартири АДРЕСА_1. В цей час у директора КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 виник прямий злочинний умисел направлений на заволодіння чужого майна - грошових коштів, шляхом укладення договору на дольову участь у будівництві квартири.

18.03.2010 року директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 реалізуючи свій прямий злочинний умисел направлений на заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливими мотивами, уклала з гр. ОСОБА_6 договір № 8 на дольову участь у будівництві двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Цього ж числа ОСОБА_6 готівкою передала до каси КП «ЗБВ №2» кошти в сумі 384 000 грн., про що їй була видана квитанція до прибуткового касового ордеру без номеру.

В подальшому ОСОБА_6 відмовилась від купівлі даної квартири та 16.04.2010 року уклала з гр. ОСОБА_7 договір № 8/1 уступки прав по договору участі в дольовому будівництві № 8 від 18.03.2010 року, відповідно до умов якого ОСОБА_7, в момент підписання договору передала ОСОБА_6 кошти у сумі 384 000 грн., тобто ту суму, яку остання внесла 18.03.2010 року до каси КП «ЗБВ-2», а тому кошти в сумі 384 000 грн., рахуються як внесені ОСОБА_7

09.07.2010 року директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 реалізуючи свій прямий злочинний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами, які були внесені відповідно до умов договору на дольову участь у будівництві квартири АДРЕСА_1, не повідомляючи іншу сторону договору розірвала з ФОП ОСОБА_5 договір № 35 від 18.03.2010 року на дольову участь у будівництві даної квартири.

В свою чергу ФОП ОСОБА_5 не маючи фінансової можливості приймати участь у дольовому будівництві квартири, розірвав договір укладений 17.03.2010 року з ЗАТ «Крюківбудтехмонтаж» на користь гр. ОСОБА_8

При цьому директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 не повернула грошові кошти, які були внесені ОСОБА_6 на виконання умов договору № 8 на дольову участь у будівництві двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3, керуючись корисливими мотивами в інтересах підприємства ,яке очолювала, достовірно знаючи, що КП «ЗБВ-2» не укладало з забудовником - ТОВ «Житлоінвест», договорів на будівництво будинку АДРЕСА_3, 09.04.2010 року уклала з гр. ОСОБА_6 договір № 9 дольової участі у будівництві житлового будинку по АДРЕСА_3.

Згідно умов вказаного договору, КП «ЗБВ-2» зобов'язується закінчити будівництво квартири і здати в експлуатацію в першому кварталі 2011р., передати ОСОБА_6 у власність 2 кімнатну квартиру на 5 поверсі 9 поверхового будинку в АДРЕСА_3. В свою чергу ОСОБА_6 зобов'язується внести до каси КП «ЗБВ №2» готівку в сумі 165 270 грн. (1 етап), 216 000 грн. (2 етап), 46230 грн. (3 етап).

ОСОБА_6 не будучи обізнаною з приводу забудовника та наявності договірних відносин між КП «ЗБВ-2» та забудовником, внесла грошові кошти до каси КП «ЗБВ №2» : 09.04.2010р. - 165 270 грн., 16.04.2010р. - 160 450 грн., 20.04.2010р. - 10 000 грн.

Таким чином, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 шляхом зловживання своїми повноваженнями одержала неправомірну вигоду для себе та інших осіб кошти від ОСОБА_6 в сумі 335 720 грн., чим завдала ОСОБА_9 шкоди на вказану суму.

Крім того, 09 квітня 2010 року з метою реалізації прямого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужого майна - грошових коштів ОСОБА_6, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 достовірно знаючи, що КП «ЗБВ-2» не приймає участі у будівництві житлового будинку АДРЕСА_3, склала та видала завідомо неправдивий документ - договір № 9 на дольову участь у будівництві квартири площею 82,3 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_3.

Після того як даний договір ОСОБА_3 підписала як директор підприємства та скріпила печаткою КП «ЗБВ-2», ОСОБА_6, будучи введеною в оману в достовірності умов правочину, підписала договір № 9 на дольову участь у будівництві як інша сторона та внесла, відповідно до умов договору, до каси КП «ЗБВ-2» грошові кошти в сумі 335720 грн., внаслідок чого їй заподіяна шкода у вказаному розмірі.

Крім того, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3, будучи обізнаною про незаконність своїх дій, достовірно розуміючи, що кошти в сумі 335 720 грн. одержані нею внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, а саме заволодіння ними в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, вирішила їх легалізувати шляхом використання їх для потреб очолюваного підприємства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на легалізацію доходів одержаних злочинним шляхом, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_10, незаконно набувши право власності на кошти ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинила легалізацію (відмивання) даних коштів, шляхом використання грошових коштів наступним чином :

- 09.04.2010 р. видані працівникам підприємства під звіт грошові кошти в сумі 1 249,89 грн.

- 09.04.2010 р. використані на закупівлю щебеню та піску грошові кошти в сумі 51 000 грн.

- 10.04.2010 р. видані працівникам підприємства під звіт грошові кошти в сумі 131020,11 грн.

- 16.04.2010 р. здані в банк в якості виручки грошові кошти в сумі 76 800 грн.

- 16.04.2010 р. видані працівникам підприємства під звіт грошові кошти в сумі 9 801,32 грн.

- 16.04.2010 р. використані на закупівлю металу грошові кошти в сумі 39 900 грн.

- 19.04.2010 р. здані в банк в якості виручки грошові кошти в сумі 15 200 грн.

- 19.04.2010 р. видані працівникам підприємства під звіт грошові кошти в сумі 18 748 грн.

- 20.04.2010 р. видані працівникам підприємства під звіт грошові кошти в сумі 10 000 грн.

Таким чином, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 протягом квітня 2010 року, кошти в сумі 335 720 грн., одержані внаслідок заволодіння майном ОСОБА_6 шляхом зловживання службовим становищем, використала для здійснення господарської діяльності КП «ЗБВ-2», чим вчинила легалізацію (відмивання) грошових коштів одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння.

Відповідно до тексту Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 15.04.2005 року «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» (пункт 9): «Під набуттям коштів, одержаних унаслідок вчинення предикатного діяння…потрібно розуміти відповідно одержання їх у фактичне володіння…за недійсними правочинами (якими одержанню таких коштів … надано правомірного вигляду і тим самим - нібито легального статусу їх самим)…

…Зазначені кошти чи майно можуть бути використані, зокрема при здійсненні господарської діяльності, в тому числі підприємницької.

Під використанням коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, для здійснення господарської діяльності слід розуміти їх використання у процесі легальних виробництв продукції, виконання робіт, надання послуг, торгівлі з суб'єктами господарювання, підприємництва, зареєстрованими як такі в установленому законом порядку, а саме:

1)будь-яке інвестування зазначених коштів, або іншого майна у господарську діяльність (внесення їх до статутного фонду такого суб'єкта або безоплатна передача йому, інвестування у спільну господарську діяльність, тощо);

2) придбання за такі кошти сировини, продукції, іншого майна для використання у господарській діяльності…»

Так, наказом № 86-к від 20.09.1996р. директором КП «ЗБВ-2» призначено ОСОБА_3

ОСОБА_3 достовірно знаючи про заборгованість з виплат заробітної плати на підприємстві, протягом серпня - жовтня 2010 року, маючи значну суму заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам підприємства, яка станом на 18.10.2010 року склала 83,5 тис. грн., не провівши розрахунок зі звільненими працівниками на загальну суму 2,2 тис. грн., діючи в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», при наявності надходжень обігових коштів за період з серпня 2010 по жовтень 2010 року в сумі 391,1 тис. грн., використала на закупівлю щебеню, металу, піску - 368,1 тис. грн., на виплату заробітної плати - 23 тис. грн., чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Таким чином, враховуючи реальну можливість підприємства погасити заборгованість по заробітній платі працівникам за вказаний період ОСОБА_3 не виконала вимог законодавства щодо повноти та своєчасності виплати заробітної плати.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_3, працюючим працівникам, в кількості 71 чоловік, безпідставно не було виплачено заробітної плати впродовж серпня-жовтня 2010 року в сумі 83,5 тис. грн.

Продовжуючи свою злочину діяльність, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 достовірно знаючи про заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства, яка станом на 01.12.2010 року складала 132,7 тис. грн., діючи в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», при наявності надходжень обігових коштів за період протягом жовтня - листопада 2010 року в сумі 246,4 тис. грн., використала на закупівлю матеріалів - 110,7 тис. грн., на сплату податків та інших обов'язкових платежів - 70 тис. грн., на закупівлю ПММ - 13,1 тис. грн., на виплату заробітної плати - 13,1 тис. грн., чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Таким чином, враховуючи реальну можливість підприємства погасити заборгованість по заробітній платі працівникам за вказаний період ОСОБА_3 не виконала вимог законодавства щодо повноти та своєчасності виплати заробітної плати.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_3, працюючим працівникам, в кількості 66 чоловік, безпідставно не було виплачено заробітної плати впродовж жовтня-листопада 2010 року в сумі 132,7 тис. грн.

Незважаючи на наявну заборгованість з заробітної плати, яка станом на 29.03.2011 року становила 105,2 тис. грн., директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 діючи в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», при наявності надходжень обігових коштів за період протягом грудня 2010 - березня 2011 року в сумі 333,5 тис. грн., використала на закупівлю матеріалів - 139,3 тис. грн., на сплату податків та інших обов'язкових платежів - 45,3 тис. грн., на закупівлю ПММ - 10,6 тис. грн., на виплату заробітної плати - 138,3 тис. грн., чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Таким чином, враховуючи реальну можливість підприємства погасити заборгованість по заробітній платі працівникам за вказаний період ОСОБА_3 не виконала вимог законодавства щодо повноти та своєчасності виплати заробітної плати.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_3, працюючим працівникам, в кількості 48 чоловік, безпідставно не було виплачено заробітної плати впродовж грудня 2010 - березня 2011 року в сумі 105,2 тис. грн.

Станом на 01.09.2011 року заборгованість з виплати заробітної плати на КП «ЗБВ-2» вже становила 155,5 тис. грн., однак директор підприємства ОСОБА_3 незважаючи на дану заборгованість, діючи в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», при наявності надходжень обігових коштів за період протягом квітня - серпня 2011 року в сумі 579,9 тис. грн., використала на закупівлю матеріалів - 377,8 тис. грн., на сплату податків та інших обов'язкових платежів - 60,1 тис. грн., на виплату заробітної плати - 142 тис. грн., чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Таким чином, враховуючи реальну можливість підприємства погасити заборгованість по заробітній платі працівникам за вказаний період ОСОБА_3 не виконала вимог законодавства щодо повноти та своєчасності виплати заробітної плати.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_3, працюючим працівникам, в кількості 48 чоловік, безпідставно не було виплачено заробітної плати впродовж квітня - серпня 2011 року в сумі 155,5 тис. грн.

Незважаючи на те, що станом на 01.10.2011 року заборгованість на підприємстві становила 205,7 тис. грн., директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 діючи в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», при наявності надходжень обігових коштів в вересні 2011 року в сумі 124,6 тис. грн., використала на закупівлю матеріалів - 96 тис. грн., на сплату податків та інших обов'язкових платежів - 9,8 тис. грн., на виплату заробітної плати - 18,8 тис. грн., чим порушила вимоги ст. 15 Закону України «Про оплату праці», якою визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Таким чином, враховуючи реальну можливість підприємства погасити заборгованість по заробітній платі працівникам за вказаний період ОСОБА_3 не виконала вимог законодавства щодо повноти та своєчасності виплати заробітної плати.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_3, працюючим працівникам, в кількості 48 чоловік, безпідставно не було виплачено заробітної плати впродовж вересня 2011 року в сумі 205,7 тис. грн.

Як наслідок систематичного порушення Закону України «По оплату праці» директором КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 стало те, що на підприємстві заборгованість з виплати заробітної плати станом на 01.02.2012 року складає 370 773,15 грн.

Також, досудовим слідством встановлено, що протягом січня - квітня 2012 року ОСОБА_3, будучи відповідно до наказу № 86-к від 20.09.1996р. директором Колективного підприємства залізобетонних виробів №2 (надалі КП ЗБВ №2), яка згідно п.7.3.6 Статуту підприємства здійснює поточне керівництво діяльністю підприємства, користується правом розпорядження коштами і дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників підприємства, при наявності значної заборгованості на підприємстві з виплати заробітної плати працівникам підприємства, яка станом на 01.05.2012 року склала 459,3 тис. грн., діючи в порушення вимог ст. 43 Конституції України, ст. 115 Кодексу законів про працю України, ст.ст.15, 24 Закону України «Про оплату праці», якими визначено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці, враховуючи наявну можливість підприємства щодо вжиття заходів до погашення заборгованості з заробітної плати працівникам за вказаний період та навмисно не виконуючи вимоги законодавства щодо повноти та своєчасності виплати заробітної плати та інших установлених законом виплат працівникам, при наявності, згідно податкової звітності підприємства з податку на прибуток, валового доходу за 1 квартал 2012 року в розмірі 199,199 тис. грн., крім того, згідно довідки про використання коштів підприємства, надходжень обігових коштів за період січня - квітня 2012 року в сумі 132,7 тис. грн., використала на закупівлю щебеню, цементу, металу, піску - 124,2 тис. грн., на виплату заробітної плати - 8,5 тис. грн., та залишок коштів на інші невстановлені цілі.

В наслідок злочинних дій ОСОБА_3, працюючим працівникам, в кількості 38 чоловік, безпідставно не було виплачено заробітної плати впродовж лютого-травня 2012 року в сумі 132,7 тис. грн.

Відповідно до п.1 ч.2. ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

За даними Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці КП «ЗБВ-2» (ЄДРПОУ 05514838) станом на 01.03.2012р. має заборгованість, яка виникла в серпні 2009р. : по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 470,1 тис. грн. (в т.ч. недоїмка 393,8 тис. грн.), по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 278,6 тис. грн. (в т.ч. недоїмка 278,6 тис. грн.).

Згідно поданої податкової звітності до Кременчуцької ОДПІ валовий дохід КП «ЗБВ-2» становить: за 2008 рік - 15 176 417 грн.; за 2009 рік - 2 866 240 грн.; за 2010 рік - 2 169 745 грн.

Відповідно балансів форми №1 за 2009 та 2010 роки, які подавались КП «ЗБВ-2» до органів статистики сума необоротних активів на кінець 2009 року становить 21 331 тис. грн., а сума оборотних активів 3 133 тис. грн., та відповідно на кінець 2010 року сума необоротних активів - 21 274 тис. грн., а сума оборотних активів - 2 072 тис. грн.

Також, відповідно до Звітів про фінансові результати форми № 2 за 2009 та 2010 роки, які подавались КП «ЗБВ-2» до органів статистики дохід (виручка) від реалізації продукції за 2009 рік становила 4 554 тис. грн. та за 2010 рік - 2 172 тис. грн.

У відповідності до цих же звітів чистий дохід за 2009 рік становив 3 759 тис. грн. та за 2010 рік 1 810 тис. грн.

Таким чином, директор КП «ЗБВ-2» ОСОБА_3 достовірно знаючи про наявність достатніх оборотних активів для сплати внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування та погашення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску не вчинила дій до повного погашення заборгованості, внаслідок чого спричинено шкоди державним інтересам у вигляді ненадходження обов'язкових платежів в сумі 748,7 тис. грн. до Управління Пенсійного фонду в м. Кременчуці, що більш ніж у 1396 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 не визнала себе винною за ч 1,2 ст. 175 , ст.. 364-1 ч.2 КК України при цьому пояснила, що умислу на безпідставну виплату заробітної плати , а також нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати вона не вчиняла. Поскільки була порушена кримінальна справа та арештовані всі рахунки підприємства вона не мала можливості виплачувати заробітну плату працівникам підприємства, крім цього пояснила, що в зв»язку з арештом рахунків підприємства вона була позбавлена можливості співпрацювати з замовниками та отримувати від них кошти.

Захисником ОСОБА_2 заявлено клопотання про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 в частині звинувачення її за ст. 175 ч.1, 2 КК України на додаткове розслідування в зв'язку з тим, що органом досудового слідства по ст.. 175 КК України були допущенні помилки та недоліки, а саме було не виконано Постанову Пленуму Верховного Суду де слідчий повинен був встановити питання щодо безпідставності та умисності невиплати зарплати та навести докази на підтвердження цих обставин. Слідством не встановлено яку суму , за який період та кому конкретно не було виплачено заробітну плату, також слідством не враховано, ту обставину що рахунки підприємства були арештовані і питання про виплату чи невиплату заробітної плати не стояло. Вирішення цих протиріч не може бути усунено в судовому засіданні і потребують додаткового розслідування.

Крім цього в ході судового розгляду при вивченні матеріалів кримінальної справи було виявлено ряд протиріч і недоробок по справі допущених досудовим слідством, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти заявленого клопотання, захисника ОСОБА_1 та підсудної ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 , які не заперечували проти заявленого клопотання, потерпілої ОСОБА_15 яка заперечувала проти заявленого клопотання суд приходить до переконання, що справа по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 175 ч.1, 2, ст.. 364 -1 ч.2 КК України підлягає виділенню в окреме провадження та направленню на додаткове розслідування, оскільки неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, для усунення зазначеної неповноти необхідно проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій спрямованих на збирання нових доказів, які не може одержати суд безпосередньо, чи шляхом давання доручень органу дізнання та слідчому, та проведення яких необхідно в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням процесуальних форм судового розгляду.

Судом встановлено, що слідство обмежилось загальними формулюваннями. Яким працівникам, у яких сумах, та за який період не була виплачена заробітна плата, не заначено. Невстановлені слідством об»єктивні та сб»єктивні невиплати протягом певного часу працівникам підприємства заробітної плати. Не дослідженого питання щодо безпідставності та умисності невиплати заробітної плати, не наведено доказів на підтвердження цих обставин.

Не проведено органом досудового слідства судово - бухгалтерську експертизу.

В обвинувачені інкримінуємому ОСОБА_3 не зазначена мотивація її умислу на вчинення злочинів.

Допитанні в судовому засіданні потерпілі пояснили, що їм підприємством в різні періоди і в різних сумах виплачувалась заробітна плата, атакож тривалий час в рахунок заробітної лати вони харчувались в столовій підприємства.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що заробітна плата на підприємстві виплачувалась не в повному обсязі, а частково.

Також слід мати на увазі, що кримінальна відповідальність за ст.. 175 ч.1 ч.2 КК України може наставати лише у випадку невиплати заробітної плати в повному обсязі, а в разі її неповної виплати кожного місяця, керівника можна притягти тільки до адміістртаивної відповідальності.

В ході додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно провести судово - бухгалтерську експертизу, за допомогою якої вивчивши та проаналізувати відповідні документи можна дати відповідь на поставленні питання однозначно, щоб полегшило б органам досудового слідства і судам прийняття правильного рішення. Органом досудового слідства необхідно встановити об»єктивні та суб»єктивні причини не виплати протягом певного часу працівникам заробітної плати, визначити розмір заборгованості і строки її утворення, конкретно до кожної особи потерпілого, а також дослідити питання безпідставності та умисної не виплати заробітної плати та навести докази на підтвердження цих обставин.

Поскільки матеріали справи, щодо не нарахування та не виплати заробітної плати передбачені ст.. 175 ч.1, ч.2 КК України виділяється та направляється на додаткове розслідування, тому суд вважає за необхідне матеріали кримінальної справи за ст.. 364 -1 ч.2 КК України також виділити та направити на додаткове розслідування, оскільки органами досудового слідства не встановлено розмір нарахувань заробітної плати кожному працівникові, та відповідно не визначенні розміри обов»язкових платежів, до Управління Пенсійного фонду та загальнообов»язкового соціального страхування, які підлягають сплаті до бюджету.

З урахуванням вищевикладеного вирішити питання про відповідальність ОСОБА_3 давши правильну юридичну оцінку її діям, а також виконати інші слідчі дії направлені на повне та об'єктивне розслідування по справі.

Керуючись ст. 281 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи відносно ОСОБА_3 за ст. 175 ч.1, 2, 364 -1 ч.2 КК України виділити в окреме провадження та направити прокурору м. Кременчука на додаткове розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду в Полтавській області на протязі 15 діб.

СУДДЯ:

< Зміст документа (при потребі) >