Рішення № 32371610, 09.07.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/1886/2013 Головуючий в І інстанції Зуб І.Ю.

Категорія 5 Доповідач: Лісова Г.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року липня місяця 09 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Лісової Г.Є.Суддів:Семиженка Г.В. Бугрика В.В.При секретарі:Ващенко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 29 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення грошової компенсації вартості частки майна

В С Т А Н О В И Л А:

31.05.2012 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на частку в майні.

Посилалася на те. що під час шлюбу з ОСОБА_6 ними 4.09.2010 року був придбаний автомобіль Мазда,6 державний номер НОМЕР_1. 11.10.2011 року ОСОБА_6 зняв з обліку та продав належний їм на праві спільної сумісної власності автомобіль ОСОБА_8, а виручені від продажу автомобіля кошти витратив на власні потреби, а не потреби сім»ї.

Оскільки вона згоди на відчуження спільного майна не давала, то просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Мазда,6, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, визнати за нею право власності на 2/3 частки автомобіля з врахуванням інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_9. Зобов'язати ОСОБА_8 повернути їй спірний автомобіль. Стягнути з ОСОБА_6 понесені нею судові витрати.

13.06.2012 року ОСОБА_5 змінила позовні вимоги, посилаючись на те, що оскільки рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18.10.2011 року шлюб між ними розірвано, придбаний під час шлюбу автомобіль відповідач продав за 19000 дол. США, кошти від продажу автомобіля витратив не в інтересах сім»ї, то просила стягнути з ОСОБА_6 в її користь з урахуванням інтересів дитини 2/3 частки вартості майна, що становить 102726 грн, а також понесені нею судові витрати.

Від позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, визнання за нею права власності на 2/3 частки спірного автомобіля відмовилася.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 29 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5. просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_5 та її представник апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, просять рішення суду скасувати як незаконне.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, просить її відхилити як безпідставну.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль придбано відповідачем в період, коли сторони припинили подружні відносини і єдиною сім'єю не проживали. Крім того, автомобіль придбано за кошти, які ОСОБА_6 надав у борг його батько ОСОБА_10 на особисті потреби, що підтверджується розпискою.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно з ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Судом встановлено, що сторони перебували в шлюбі з 20.09.2002 року по 18.10.2011 року, мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.

4.09.2010 року було придбано автомобіль Мазда,6, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був зареєстрований на ОСОБА_6

11.10.2011 року, ОСОБА_6 зняв автомобіль з реєстраційного обліку та продав його за 17000 дол. США, що вбачається з його пояснень на ім'я начальника Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 13.07.2012 року. (відмовний матеріал за фактом заяви ОСОБА_5 від 11.07.2012 року). У цих же поясненнях ОСОБА_6 визнав, що спірний автомобіль був придбаний під час шлюбу. Проте, що автомобіль був придбаний в період шлюбу зазначається і в рапорті дільничного інспектора міліції Суворовського РВ ХМУ складеного ним 14.07.2012 року за результатами перевірки.

Як пояснила ОСОБА_5 подружні відносини були припинені з 17.05.2011 року, коли відповідач пішов з квартири, в якій вони спільно проживала у чергове плавання і більше до неї не повернувся, у заяві про зміну позовних вимог поданій 13.06.2012 року була допущена при друкуванні технічна помилка і замість з травня 2011 року зазначено про припинення шлюбних відносин з травня 2010 рік, що не відповідає дійсності, було спростовано в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, а тому суд необґрунтовано прийшов до висновку, що спірний автомобіль був придбаний в період, коли сторони припинили подружні відносини.

Проте, що сторони підтримували подружні відносини протягом 2010-2011 року підтверджується також наданими позивачкою роздрукованими із комп'ютера фотографіями про святкування в колі сім'ї сину ОСОБА_11 27 лютого 2011 року дня народження.

Крім того, на час продажу автомобіля сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, а згідно з ч.3 ст.65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відмовляючи в позові про стягнення з ОСОБА_6 2/3 вартості спірного автомобіля на користь ОСОБА_5 суд не звернув уваги на положення ч.3 ст.65 СК України, та не врахував того, що належним чином оформленої згоди на його продаж ОСОБА_5 не надавала, матеріали справи таких доказів не містять, а також не врахував тієї обставини, що автомобіль був проданий в період, коли відповідач звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1 ст.69 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як роз'яснено в п.п.23,24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього під час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Під час поділу майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім»ї (ч.4 ст.65 СК).

На підтвердження договору позики ОСОБА_6 надав суду розписку від 1.09.2010 року, відповідно до якої він взяв у борг у свого батька ОСОБА_10 19000 дол. США, які зобов'язувався повернути до 1.03.2011 року, що стало підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_6 частки вартості спірного автомобіля.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що зазначеною розпискою можна підтвердити укладення договору позики, предметом якого є передання позичальнику визначеної у договорі грошової суми позикодавцем, однак мета отримання та цілі використання отриманих за договором позики грошових коштів, тобто, що саме за ці кошти був придбаний спірний автомобіль та що правовідносини за договором позики виникли саме в інтересах сім»ї наданою відповідачем розпискою не підтверджуються, інших доказів відповідач на підтвердження зазначених обставин не надав, а тому суд безпідставно вважав доведеним, що автомобіль було придбано за особисті кошти ОСОБА_6, які він одержав у борг від свого батька ОСОБА_10

Як пояснила позивачка у судовому засіданні автомобіль був придбаний за їхні спільні кошти , зокрема заробітку відповідача як моряка, який останніх 1,5 року становив біля 3000 дол. США та її заробітку вчителя, який вона витрачала на харчування, побутові потреби. Кошти заощаджували, оскільки мали намір купити квартиру, проте відповідач купив автомобіль.

Отже автомобіль був придбаний сторонами під час шлюбу і належить їм на праві спільної сумісної власності. Оскільки автомобіль продано, то стягненню з ОСОБА_6 підлягає половина вартості спірного автомобіля на користь ОСОБА_5, що становить 67915 грн. Відповідач визнав, що продав автомобіль за 17000 дол. США, що еквівалентно 135830 грн., половина вартості якого становить 67915 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави відступити від засади рівності часток при вирішенні зазначеного спору відповідно до вимог ст.70 СК України відсутні, а тому позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації за належну їй частку у праві спільної сумісної власності на майно підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 303,307, 309 ЦПК України, ст.ст.65, 69,70 СК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 29 квітня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_5 67915 грн. грошової компенсації та 1397 грн. понесених судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: