Ухвала суду № 32368290, 05.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2013 року справа №805/5565/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

cуддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Куленко О.Д.

з участю представника відповідача Радченко А.В.

представника позивача Пащенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року по адміністративній справі №805/5565/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2012р.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2012 року № 0000681530/29235/10/15-17-3.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що відповідачем на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток від 23 листопада 2012 року № 569/15-17-3-31599557 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 18 грудня 2012 року №0000681530/29235/10/15-17-3, яким підприємство зобов'язано сплатити штраф в сумі 51 371,96 грн.

Відповідно до акту перевірки предметом податкової перевірки була своєчасність сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу № 2а-26770/10/0570 від 25 січня 2011 року (по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року № 9004954865 від 09 листопада 2010 року) і 9 місяців 2011 року по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу № 2а/0570/22061/2011 від 29 грудня 2011 року (по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2011 року № 9010969896 від 14 листопада 2011 року).

Податкове повідомлення-рішення вважає неправомірним, оскільки підприємство сплачувало податок за певні періоди відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення/відстрочення податкового боргу, тому застосування у відношенні позивача штрафу є порушенням приписів статті 124 Конституції України стосовно обов'язковості судових рішень, які проігноровані відповідачем.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013р. позов ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» задоволений, внаслідок чого визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення відповідача від 14 грудня 2012 року №0000681530/29235/10/15-17-3.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 513,77 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку ДПС подана апеляційна скарга, в якій податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права. Судом не вірно застосовані положення Податкового Кодексу України, оскільки п.87.9 ст.87 ПК України передбачає право податкового органу змінювати призначення платежів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Наявність судового рішення про розстрочення (відстрочення) примусового стягнення боргу не впливає на юридичний факт існування податкового боргу. Судом при прийнятті ухвал про розстрочення виконання постанови суду по справам, про стягнення з підприємства заборгованості з податку на прибуток на певний строк з щомісячними платежами на певну суму - встановлено спосіб і порядок виконання судового рішення, тобто судом здійснено саме розстрочення виконання судового рішення, а не розстрочення податкового боргу. Розділом 2 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1261 від 30 листопада 2012 року, визначено вичерпний перелік органів, які приймають рішення про розстрочення податкового боргу, зокрема, це органи державної податкової служби різних рівнів. Судові органи в цьому переліку відсутні. Отже, рішенням суду про розстрочення виконання постанови підприємство не звільнялось від відповідальності за порушення законодавчо встановлених строків сплати податкових зобов'язань. У зв'язку із затримкою сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Красноармійської міської ради за адресою: 85310, Донецька область, м. Красноармійськ, м. Родинське, вулиця Перемоги, 9, включено до ЄДРПОУ за номером 31599557, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 562936 від 16 листопада 2012 року (а.с.30), перебуває як платник податків на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Позивач подав податковому органу: декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року № 9004954865 (звітну); декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнюючу), в яких самостійно визначено податкові зобов'язання з означеного податку (а.с.31-33).

Постановами Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року (стягнуто 7 253 650,85 грн) в справі № 2а-26770/10/0570 та від 13 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 (стягнуто 3 458 626 грн), які набрали законної сили, з позивача, крім іншого, за наведеними вище деклараціями стягнуто заборгованість з податку на прибуток у розмірі 7 253 650,85 грн та 3 458 626 грн відповідно (а.с.45-47).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570 заяву державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року в справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення податкового боргу задоволено: розстрочене виконання вказаного судового рішення терміном на 36 місяців зі стягненням заборгованості по 274 943,59 грн щомісячно 35 місяців (виходячи із загальної суми податкового боргу, що стягнута наведеною постановою суду), а останній місяць - 274 943,57 грн, починаючи з 01 лютого 2011 року по 01 лютого 2014 року (а.с.48-49).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 заяву державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року в справі за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку Державної податкової служби до державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення податкового боргу задоволено: розстрочене виконання вказаного судового рішення строком на 5 років, зі стягненням заборгованості починаючи з січня 2012 року по листопад 2016 року - по 57 643,76 грн, а в грудні 2016 року - 57 644,16 грн (а.с.44).

Позивач сплатив податок на прибуток підприємств платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення податкового боргу з вказаного податку (у жовтні 2012 року) (а.с.63-64), який зарахований органом державної податкової служби в рахунок погашення податкового боргу (а.с.65-74).

Підстави виникнення обов'язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оскаржуються.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

23 листопада 2012 року на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 76 Податкового кодексу України посадовими особами органу державної податкової служби проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств по податковій декларації за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року №9004954865 (звітна, рішення суду про розстрочення податкового боргу від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570) та податковій декларації за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнююча, рішення суду про розстрочення податкового боргу від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011), за результатами якої складено акт №569/15-17-3-31599557, яким встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 256 859,80 грн із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів (а.с.8-11).

Згідно наведеного акту податковим органом встановлено, що по податковій декларації за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року №9004954865 (звітна), якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 7 253 650,85 грн, граничний термін сплати якого 19 листопада 2010 року, податковий борг сплачувався згідно з графіком його розстрочення по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 25 січня 2011 року в справі №2а-26770/10/0570 наступним чином: 28 жовтня 2012 року в сумі 201 490,30 грн із затримкою в 709 днів; по податковій декларації за 9 місяців 2011 року від 14 листопада 2011 року №9010969896 (уточнююча), яка подана у зв'язку із самостійним виявленням платником податків заниження податкового зобов'язання, якою задекларовано податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3 298 098 грн, граничний термін сплати якого 19 листопада 2011 року, податковий борг сплачувався згідно з графіком його розстрочення по рішенню суду про розстрочення податкового боргу від 29 грудня 2011 року в справі №2а/0570/22061/2011 наступним чином: 30 жовтня 2012 року в сумі 55 369,50 грн із затримкою в 346 днів.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 14 грудня 2012 року № 0000681530/29235/10/15-17-3, яким на підставі частини 2 статті 126 Податкового кодексу України за затримку більше 30 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 256 859,80 грн платника податків зобов'язано сплатити штраф в сумі 51 371,96 грн - в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу з податку на прибуток.

Вказане рішення оскаржувалося в адміністративному порядку до органів державної податкової служби, зокрема до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, до Державної податкової служби України, рішеннями яких від 20 лютого 2013 року №3055/10/10-233 та від 01 квітня 2013 року №4889/6/10-2215 скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.17-25).

За наслідками адміністративного оскарження, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0000681530/29235/10/15-17-3 від 14 грудня 2012 року, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наведеного податкового повідомлення-рішення.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість висновків податкового органу стосовно несвоєчасної сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 256 859,80 грн із затримкою термінів сплати понад 30 календарних днів, і, як наслідок, правомірність застосування штрафних санкцій до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Ухвалами від 25 січня 2011 року у справі №2а-26770/10/0570 та від 29 грудня 2011 року у справі №2а/0570/22061/2011 суд прийняв рішення встановити особливий порядок погашення підприємством податкового боргу.

Наведеними ухвалами суду змінено дату сплати податкового зобов'язання та встановлено період, протягом якого ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» зобов'язано щомісячно здійснювати платежі у визначеному судом розмірі на погашення існуючого податкового боргу.

Відповідачем вказані судові рішення оскаржені не були, тобто суб'єкт владних повноважень погодився із встановленим судом порядком сплати податкових зобов'язань.

Донецьким окружним адміністративним судом, яким прийнято вказані постанови про стягнення податкового боргу та його розстрочення, вже досліджувалися обставини існування податкового боргу підприємства. При цьому, судом визначено конкретну суму такого податкового боргу, що підлягає стягненню з підприємства.

Крім того, регулюючи порядок списання податкової заборгованості ПК України визначає як таку, що підлягає списанню, визнану рішенням суду податкову заборгованість. Більш того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями ПК України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Судове рішення про розстрочення виконання рішення про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такого рішення на новий строк, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний у рішенні.

Вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених статтею 126 Податкового кодексу України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати.

Водночас, розстрочене грошове зобов'язання за судовими рішеннями сплачено позивачем до останнього календарного дня відповідного місяця, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності із винесеними судовими рішеннями.

На підставі зазначеного, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про необґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яким платника податків зобов'язано сплатити штраф в сумі 51 371,96 грн.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року по адміністративній справі №805/5565/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року по адміністративній справі №805/5565/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 08 липня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва