Ухвала суду № 32368190, 10.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. справа №812/2820/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Куленко О.Д.

з участю представника відповідача Тулупової О.А.

представника позивача Степаненко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року по адміністративній справі №812/2820/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Луганськтепловоз» звернулося до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 18 596 945 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПАТ «Луганськтепловоз» до СДПІ у м. Луганську Державної податкової служби було подано податкову декларацію з податку на додану вартість та уточнюючий розрахунок за червень 2012 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, в розмірі 18 596 945 грн. Відповідачем на підставі наказу від 07.08.2012р. №290 з 08.08.2012р. по 17.08.2012р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем заявленого бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року та уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за червень 2012 року, за результатами якої складено довідку від 27.08.2013р. №83/14-0/05763797. Перевіркою встановлено, що ПАТ «Луганськтепловоз» сплачено суму ПДВ у складі вартості товарів на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень не виявлено, заявлену суму бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 18 280 093 грн підтверджено, а заявлену суму ПДВ за червень 2012 року в розмірі 316 852 грн податковий орган зможе підтвердити після отримання матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу постачання від органів ДПС.

На думку позивача, ПАТ «Луганськтепловоз» реалізувало своє право на включення сплаченого ним у ціні товару податку на додану вартість у розмірі 18596945 грн до податкового кредиту, в межах строку, визначеного Податковим кодексом України, а тому, позивач діяв правомірно, включивши сплачену суму ПДВ в податковий кредит за червень 2012 року. У зв'язку з викладеним, позивач просив стягнути з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 18 596 945 грн.

При розгляді справи у суді першої інстанції представник позивача зменшив позовні вимоги та просив стягнути з Державного бюджету України суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2012 року в розмірі 316 852 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013р. позов задоволений, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Луганськтепловоз» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 316 852 грн.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294 грн.

Відповідачі не погодилися з рішенням суду першої інстанції та подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга органу державної податкової служби мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби було проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Луганськтепловоз» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року, результати якої оформлені довідкою від 27.08.2012р. №83/14-00/05763797. Оскільки перевірка проводилась з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування, податковим органом було направлено запити на проведення зустрічних звірок контрагентів позивача. Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за червень 2012 року бюджетне відшкодування у розмірі 316 852 грн по причині не отримання довідки зустрічної звірки по ланцюгу постачання, серед яких виявлено платника, якому надано ризиковий кредит, а саме ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС». Відповіді на запит по зазначеному підприємству не отримано. На момент закінчення перевірки була лише отримана відповідь від ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС від 17.08.2012р., згідно якої на момент закінчення перевірки проводяться оперативні заходи по відпрацюванню зазначеного контрагента. Податковий орган як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки фактичної сплати сум ПДВ в складі ціни товару та надходження відповідних сум податку до Державного бюджету України діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органом державної податкової служби України повноважень.

Апеляційна скарга органу Державної казначейської служби мотивована тим, що з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи державної казначейської служби повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів. Орган державної податкової служби висновок до органу державної казначейської служби про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 316 852 грн не надавав, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось.

Представник податкового органу в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представники позивача та ГУ ДКС України в Луганській області в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційних скаргах, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій інстанції встановлено, що позивач ПАТ «Луганськтепловоз» зареєстрований в якості суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 27.04.2011р. за №13821050023002275 (т.с.1 а.с.66), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.с.1 а.с.63). Перебуває на обліку в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби з 09.07.1993р. за №5584/15 (т.с.1 а.с.64). Згідно свідоцтва №100337613 позивач є платником податку на додану вартість з 08.07.1997р. (т.с.1 а.с.65).

У встановленому порядку позивач подав до СДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість згідно форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 за червень 2012 року №9042379909 (т.с.1 а.с.24-25) з зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 18 596 945 грн, уточнюючий розрахунок, розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідні додатки та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т.с.1 а.с.27,29,31,33,34-37,39,40).

Відповідно до вищезазначеної форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 15.01.2011р. року №41, розрахунок суми бюджетного відшкодування зазначений в додатках.

Додаток №2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», у якому розшифровується від'ємне значення, що виникло у розрізі періодів його виникнення, відстежується його фактично сплачена у попередньому періоді частина та виводиться показник рядку 24 декларації («мінус», що переходить на наступний період).

Додаток №3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)», в якому зазначене формування суми бюджетного відшкодування, значення якої переходить до рядка 23 декларації.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010р. (далі - Порядок 984).

На підставі наказу податкового органу №209 від 07.08.2012р., винесеним з посиланням на п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України (т.с.1 а.с.11), направлень №137 та №138 від 07.08.2012р. (т.с.1 а.с.12,13), уповноваженими особами податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування.

За наслідками перевірки складено довідку №83/14-00/05763797 від 27.08.2012р. (т.с.1 а.с.14-23).

Згідно із п.3 Порядку № 984 довідка - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

В довідці №83 зазначено, що перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації з урахуванням уточнюючого розрахунку за червень 2012 року бюджетне відшкодування 18 280 093 грн, від'ємне значення за червень 2012 року в сумі 18 791 852 грн.

Перевіркою не підтверджено відображене ПАТ «Луганськтепловоз» у декларації за червень 2012 року бюджетне відшкодування у розмірі 316 852 грн по причині не отримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання від органів ДПС (т.с.1 а.с.22).

Відповідь на запит по підприємству ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» до теперішнього часу не отримана (т.с.1 а.с.85-86). На момент закінчення перевірки була лише отримана відповідь від ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську ДПС від 17.08.2012р., згідно якої на момент закінчення перевірки проводяться оперативні заходи по відпрацюванню зазначеного контрагента.

Як зазначено у розділі 2 Довідки №83, під час перевірки документи надано позивачем у повному обсязі, суцільним порядком перевірені декларації та уточнюючи розрахунки до декларацій з ПДВ з додатками, всі податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори в сфері ЗЕД та вантажно-митні декларації на експорт та імпорт продукції за цей період; вибірковим порядком перевірені інші документи (виписки з банківських рахунків, касові та банківські документи, платіжні документи, зворотно-сальдові відомості, головні книги, акти виконаних робіт, товарно-транспортні документи, накладні на оприбуткування, рахунки - фактури).

При розгляді справи в суді першої інстанції сторонами визнано, що під час проведення перевірки фахівцями податкового органу були перевірені наступні документи позивача: статутні документи, реєстраційні документи, контракти, угоди, договори купівлі - продажу, журнали ордери, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні за червень 2012 року та інші первинні бухгалтерські документи.

У СДПІ відсутні зауваження щодо кількості та якості наданих позивачем для перевірки відповідачу документів.

В довідці також зазначено, що позивач платіжним дорученням сплатив постачальникам за товар із зазначенням у складі вартості товарів (послуг) суми ПДВ в розмірі 316 852 грн (т.с.1 а.с.158).

Враховуючи зміст довідки №83 та її юридичний статус в розумінні вимог Порядку 984, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не виявлено порушень з боку позивача щодо правомірності визначення бюджетного відшкодування та його сума за червень 2012 року складає 18 596 945 грн, із яких 18 280 093 грн вже відшкодовано, решта складає 316 852 грн.

Відповідно до ст. 200 Податкового Кодексу України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 200.7. ст. 200 ПК України - платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (що Позивачем і було зроблено). При цьому до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 ПК України - орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після тримання висновку органу державної податкової служби.

Станом на момент розгляду справи по суті в суді першої інстанції на розрахунковий рахунок підприємства надійшли кошти в сумі 18 280 093 грн, що підтверджується актом звірки заборгованості бюджетного відшкодування з ПДВ (т.с.1 а.с.208), платіжним доручення №1405 від 29.04.2012р. на суму 18 280 093 грн (т.с.1 а.с.209) та довідкою про розмір залишку невідшкодованих сум ПДВ (т.с.1 а.с.218). Невідшкодованою залишається сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 316 852 грн, висновок до державного казначейства податковим органом не направлений.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України - якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує-її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги податкового органу як на причину ненадання висновку відсутність довідки про проведення звірки по ланцюгу постачання з підприємством-контрагентом ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС», з наступних підстав.

Діюче законодавство взагалі та Податковий кодекс зокрема не пов'язують право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ - на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ з проведенням або не проведенням зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Однак, проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок повинно реалізовуватися без порушення приписів Закону.

Проведеними чисельними перевірками не встановлено порушень податкового законодавства з боку позивача з питань податку на додану вартість.

Статтями 198 та 200 Податкового кодексу України регламентований порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, який платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту та заявлений від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківською рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з 4 абз. п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися її оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій з контрагентам ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» позивач надав первинні бухгалтерські документи, зокрема договір поставки №10427 від 19.05.2011р. (т.с.1 а.с.127-128), додаткові угоди до зазначеного договору (т.с.1 а.с.132-135), статутні документи контрагента (т.с.1 а.с.147-150), видаткові накладні, податкові накладні, приходні ордери, акти здачі-приймання виконаних робіт, договори на поставку товарів, платіжні доручення, реєстри платіжних доручень, рахунки-фактури, вантажно-митні декларації.

Зазначені документи, підписані уповноваженими особами, були досліджені під час проведення перевірок позивача.

Проаналізувавши вказані фінансово-господарські документи, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що взаємовідносини між позивачем ПАТ «Луганськтепловоз» та його контрагентом ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» з постачання товарно - матеріальних цінностей мали реальний характер, податковий кредит було сформовано правомірно, із додержанням всіх необхідних умов, встановлених діючим законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Виходячи з вищевказаного, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про обґрунтованість позову, так як можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної. Також реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Глобал Трейдинг ДСС» знайшла своє підтвердження при судовому розгляді справи.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційних скарг відповідачів та вважає їх безпідставними.

Після відкриття апеляційного провадження в судовому засіданні при розгляді в суді апеляційної інстанції представником позивача ПАТ «Луганськтепловоз» надана заява про зменшення позовних вимог та відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 130 250 грн у зв'язку з відшкодуванням позивачу податку на додану вартість у вказаній сумі.

У відповідності до ч.1 ст.51 КАС України позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п.2 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Статтею 203 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було прийняте законне та обґрунтоване рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 316 852 грн.

Проте, після пред'явлення позову та постановлення судом першої інстанції рішення про стягнення з Державного бюджету суми бюджетного відшкодування позивачу сума податку на додану вартість в розмірі 130 250 грн була відшкодована.

Відтак, обставини, які стали підставою для зменшення позовних вимог, виникли після ухвалення рішення судом першої інстанції, а тому, з урахуванням клопотання позивача про зменшення позовних вимог, колегія суддів визнає постанову суду першої інстанції в цій частині нечинною і закриває провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції роз'яснює позивачеві, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 51, 157, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 203, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року по адміністративній справі №812/2820/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 р. по адміністративній справі №812/2820/13-а визнати нечинною в частині стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 130 250 грн.

Закрити провадження у справі №812/2820/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Головного управління Державної казначейської служби в Луганській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в частині стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 130 250 грн.

В інший частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року по адміністративній справі №812/2820/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 11 липня 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва