Рішення № 32367875, 13.07.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4470/13 Головуючий у 1 інстанції Корягіна В.О.

Справа № 440/3030/12 Доповідач Лисична Н.М.

Категорія 37

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Лисичної Н.М.

суддів Баранніка О.П., Городничої В.С.

при секретарі Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Дія Фінанс» на рішення Тернівського міького суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Дія Фінанс», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

19 грудня 2012 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ «Дія Фінанс», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Тернівського міького суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 р. позов ОСОБА_1 до ТОВ «Дія Фінанс», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Визнано недійсним договір про надання послуг №200897, укладений 13 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Дія Фінанс». Стягнуто з ТОВ «Дія Фінанс» на користь ОСОБА_1 сплачені нею кошти за договором про надання послуг у розмірі 12.000 грн. Стягнуто з ТОВ «Дія Фінанс» судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, рішення суду скасувати.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з їх доведеності.

Разом з тим погодитись з таким висновком не можна.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» № 3462-УІ, який набрав чинності 09.01.2012 року, доповнено статтю 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» таким видом фінансової послуги як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Судом першої інстанції правильно було встановлено, що 13.07.2012 року між позивачем та ТОВ «Дія Фінанс» було укладено договір №200897 від 13.07.2012 року про надання послуг. Відповідно до ст.1 даного договору адміністратор зобов'язується вчинити певні дії спрямовані на придбання товару зазначеного в додатку №1 та на умовах зазначених в додатку №2, який є невід'ємною частиною цього договору: сформувати групу учасників, забезпечити її організацію та діяльність в системі адміністрування, організовувати та проводити заходи по розподілу коштів, здійснити оплату товарів на користь учасника, надавати інші послуги і вчиняти інші правочини. Вартість, порядок та строки розрахунків зазначені в додатках. Згідно ст.2 адміністратор зобов'язується надати дозвіл, а також оплатити вартість товару, якщо учасник виконує усі умови даного договору та додатків до нього. Відповідно до ст.4 даний договір не є договором про надання кредиту, не є зворотною фінансовою допомогою (позикою) (а.с. 6-9).

Згідно квитанції № 17 від 13.07.2012 р. ОСОБА_1 внесла на рахунок ТОВ «Дія Фінанс» 6000 грн. Відповідно до квитанції №408 від 10.07.2012 р. ОСОБА_1 внесла на рахунок ТОВ «Дія Фінанс» 6000 грн. (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що: клієнт сплачує передбачені договором кошти, а ТОВ «Дія Фінанс» формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання товарів. Також договір не містить строків та (або) термінів отримання клієнтом товару та не передбачає будь-яких гарантій отримання клієнтом товару навіть у разі повної оплати його вартості.

За змістом ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввеле другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч.1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Посилаючись в рішенні на обман з боку відповідача, як на підставу для визнання угоди не дійсною, суд не врахував, що сам по собі принцип діяльності підприємства по адмініструванню покупок в групах полягає не в отриманні компенсації, а в організації груп учасників, які добровільно вносять кошти в окремий фонд, призначений для придбання ними споживчих товарів або услуг. А така діяльність чинним законодавством визнається законною і не заборонена. Крім того, діяльність по адмініструванню покупок в групах визнана законно, про що, свідчить внесення її в перелік фінансових послуг, передбачених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових установ. Тобто в діях відповідача відсутній ознак обману. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» № 3462-УІ, який набрав чинності 09.01.2012 року, доповнено статтю 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» таким видом фінансової послуги як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

В своїх запереченнях ТОВ «Дія Фінанс», не заперечуючи ту обставину, що діяльність, яку здійснює товариство віднесена законом до надання фінансових послуг, стверджує, що так як пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 3462-УІ, фінансовим установам надано термін протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону, вони до 09.01.2013 року мали право укладати договори про надання вказаних послу. Договір між сторонами було укладено у липні 2012 р., тобто на час підписання договору відповідач мав право укладати зазначений договір.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона іхилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 хього Кодексу.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає необхідним в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Дія Фінанс», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди відмови за недоведеністю.

Керуючись ст..ст.205, 303, 307, 309 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Дія Фінанс» задовольнити частково.

Рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2013 р. скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Дія Фінанс», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, повернення коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді