Рішення № 32367556, 08.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2013 р. Справа № 918/779/13

за позовом Приватного підприємства "Торгтехніка-Пак" м. Вінниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Агропереробка" Рівненської області Рівненського району с. Велика Омеляна

про стягнення боргу в сумі 13 398,52 грн., з яких 13 000 грн. 00коп. - основного боргу, 398 грн. 52 коп. -3% річних

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Орел Ю.М. - за довіреністю №1 від 01.04.2013 року

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив довідку про стан заборгованості відповідача станом на 08.07.2013р.

Суть спору:

Як вбачається із позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 13 398,52 грн., з яких 13 000 грн. 00коп. - основного боргу, 398 грн. 52 коп. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 22.03.2012р. по 01.04.2013р. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору №25 від 20.02.2012 року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №25 від 20.02.2012 року, протоколом розбіжностей до договору №25 від 20.02.2012 року, видатковою накладною №203 від 24.02.2012р., видатковою накладною №241 від 02.03.2012р. довіреністю №134 від 24.02.2012р., випискою по банківському рахунку. Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 2000грн. Наголошує, що понесені позивачем витрати підтверджені долученими до матеріалів справи свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером на ведення справи в суді, договором №1-03/13 від 28.03.2013р., рахуноком-фактурою №1; випискою по банківському рахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.07.2013 року подав відзив на позов в якому повідомив, що визнає позовні вимоги в сумі 13 398 грн. 52 коп.

Заява про визнання позову не суперечить чинному законодавсту, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та судом приймається.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що заперечує проти відшкодування витрат на оплату послуг адвоката. У поданих письмових поясненнях зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження факту понесених витрат ПП "Торгтехніка-Пак" по наданню послуг адвоката в сумі 2 000грн.00коп. саме по супроводженю справи №918/779/13. На думку відповідача сума 2000грн. це плата за надання адвокатських послуг взагалі по веденню справ в господарських судах Рівненської області. Вважає що адвокат Глівінська С.Й. позов не готувала у зв'язку з тим, що витрати по наданню послуг адвоката були б включені в ціну позову. Наголошує на тому, що адвокат Глівінська С.Й була присутня лише на одному судовому засіданні. Просить суд відмовити у стягненні з відповідача витрат на послуги адвоката в сумі 2 000 грн.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

20.02.2012р. між Приватним підприємством "Торгтехніка-Пак" (Постачальник) та ТОВ ВТП "Агропереробка" (Покупець) укладено договір №25.

За умовами договору Постачальник зобов'язався виготовити та передати у власність Покупця продукцію, що іменується надалі "Товар", а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити Товар на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору найменування, кількість, асортимент Товару, вказуються в рахунках, видаткових накладних або узгоджуються в Додатках до цього Договору.

Відповідно до п.2.1 договору товар постачається на умовах: м. Вінниця, склад Постачальника.

За умовами п.2.3 договору датою виконання Постачальником зобов'язань з поставки Товару вважається дата відвантаження продукції на склад Покупця і видача накладної (ТТН) Покупцю.

Сторони домовились, що в випадку порушення якості товару Покупець спільно з уповноваженим представником Постачальника складають акт та висувають відповідні вимоги. В разі визнання товару непридатним до використання, неякісний товар підлягає обміну, або поверненню на склад Постачальника

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна Товару, що постачається вказується в рахунках, видаткових накладних або узгоджуються в додатках до цього договору. Умови оплати: грошовими коштами по платіжним реквізитам Постачальника з відстрочкою платежу 21 календарний день.

Сторони несуть відповідальність за невиконання та неналежне виконання умов даного договору у встановленому законодавством України порядку (п. 4.1 договору).

За умовами п. 7.1 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012 p., але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за 10 днів до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не звернулась з пропозицією про розірвання, то Договір вважається пролонгованим ще на 1 рік.

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін з протоколом розбіжностей.

На виконання умов договору позивач, відповідно до видаткових накладних №203 від 24.02.2012р., №241 від 02.03.2012р. по довіреності №134 від 24 лютого 2012 року передав, а відповідач прийняв товар на суму 54 940 грн. 50 коп.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 41940 грн. 50 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку позивача.

Позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №20120605-01 від 05.06.2012 року з вимогою сплатити залишок заборогованості, яка відповідачем залишена без відповіді.

На час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий згідно договору №25 від 20.02.2012 року товар становить 13 000 грн. 00 коп.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару позивачем нараховано відповідачу 398 грн. 52 коп. - 3% річних, за період з 22.03.2012р. по 01.04.2013р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором №25 від 11.10.2012р. щодо поставки товару виконав належним чином, проте відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною №203 від 24.02.2012р., видатковою накладною №241 від 02.03.2012р. довіреністю №134 від 24.02.2012, випискою по банківському рахунку щодо часткової оплати вартості товару.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

Позовні вимоги відповідачем визнані в повному обсязі.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 13 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 398 грн. 52 коп. - 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та п.4.1 Договору.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна Товару, що постачається вказується в рахунках, видаткових накладних або узгоджуються в Додатках до цього Договору. Умови оплати: грошовими коштами по платіжним реквізитам Постачальника з відстрочкою платежу 21 календарний день.

Перевіривши правильність розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення 398 грн. 52 коп. - 3% річних.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "Торгтехніка-Пак" м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Агропереробка" Рівненської області Рівненського району с. Велика Омеляна про стягнення 13 398,52 грн., з яких 13 000 грн. 00коп. - основного боргу, 398 грн. 52 коп. -3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем подано клопотання про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2000грн. 00коп.

Частиною 5 статті 49 ГПК України передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Закон України "Про адвокатуру" втратив чинність згідно із Законом України від 5 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

В розумінні статей 48 та 49 ГПК України судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 13, 14, 15 Закону.

Згідно статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 28.03.2013 року між ПП "Торгтехніка-Пак" (Замовник) та ТзОВ "Юридична агенція "Ампаро Лекс" (Виконавець) укладено договір № 1-03/13 про юридичне супроводження судового процесу у цивільній справі, відповідно до якого Виконавець, в особі адвоката Глівінської С.Й зобов'язався представляти інтереси Замовника у судовій справі у Господарському суді Рівненської області з приводу стягнення боргу по договору поставки.

Пунктом 4.1 даного договору встановлено, що за послуги юридичної фірми замовник сплачує передплату у розмірі 2 000 грн 00 коп. за представництво його інтересів на стадії судового розгляду 1-ої інстанції у Господарському суду Рівненської області.

До матеріалів справи позивачем також долучено свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на ведення справи в суді, договір №1-03/13 від 28.03.2013р., рахунок-фактуру №1; виписку по банківському рахунку, що підтверджує сплату послуг.

Водночас, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення вказаної вимоги з огляду на наступне.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи вартості економних транспортних послуг, вартості оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; відомостей органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; а також враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді відповідно до частини другої статті 80 ЦК України, отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів останнього, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір конкретного адвоката, який представлятиме його інтереси є його особистим правом.

Приймаючи до уваги ціну позову, розрахунки заявлених до стягнення сум, тривалість розгляду і складність справи, одноразову участь адвоката в судовому засіданні, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000грн. є неспіврозмірними та завищеними, з огляду на що, суд вважає необхідним зменшити суму витрат на оплату послуг адвоката до 1000грн., яка підлягає стягнення з відповідача в порядку ч.5 ст.49 ГПК України

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1,12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Торгтехніка-Пак" м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Агропереробка" Рівненської області Рівненського району с. Велика Омеляна про стягнення 13 398,52 грн., з яких 13 000 грн. 00коп. - основного боргу, 398 грн. 52 коп. -3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельного підприємства "Агропереробка" (Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Гашека, 120, код ЄДРПОУ 22572180) на користь приватного підприємства "Торгтехніка-Пак" (м. Вінниця, вул. Нечуя-Левицького, 14, код ЄДРПОУ 348870502281) 13 000 грн. 00 коп. (тринадцять тисяч гривень 00 коп.) - боргу за поставлений товар, 398 грн. 52 коп. (триста девяносто вісім гривень 52 коп.) 3% річних, 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору, 1000грн. 00 коп. (одна тисяча гривень 00 коп.) - відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (21032, м. Вінниця, вул. Нечуя-Левицького, 14);

3 - відповідачу рекомендованим (35360, Рівненська обл. Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Гашека, 120).