Постанова № 32367111, 03.07.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2013 р. Справа № 805/7848/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дворникова М.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області, державного реєстратора реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області Калінової Т.Є. та Краматорського міського управління юстиції Донецької області про скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області Калінової Т.Є. № 846036 від 13 березня 2013 року про відмову у проведенні реєстрації права власності на нежитлове примішення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області, державного реєстратора реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області Калінової Т.Є. та Краматорського міського управління юстиції Донецької області про зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.12.2012 № 917, на підставі приписів ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 19, 133 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 14 Житлового кодексу України, належну позивачеві квартиру, розташовану за вказаною адресою, переведено в нежитлове приміщення для розташування там стоматологічного кабінету. Після її переобладнання та здачі до експлуатації позивач звернувся до реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області для проведення реєстрації права власності згідно з приписами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703. Проте рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції в Донецькій області від 13.03.2013 № 846036 у проведенні державної реєстрації на вказаний об'єкт нерухомості було відмовлено у зв'язку з тим, що виконавчий комітет Краматорської міської ради не має повноважень у вирішенні питань переведення житлових приміщень у нежитлові. На думку позивача, така відмова є неправомірною.

Представник позивача в судовому засіданні 16 червня 2013 року надала суду уточнення позовних вимог, в яких просила скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області Калінової Т.Є. № 846036 від 13 березня 2013 року про відмову у проведенні реєстрації права ввласності на нежитлове примішення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Представники відповідачів проти позову заперечували, при цьому зазначили, що у частині другій статті 7 ЖК України виконавчі комітети міських рад (міст нереспубліканського підпорядкування) не визначені як органи, за рішенням яких має здійснюватись переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Згідно з витягом про державну реєстрацію прав позивач, на підставі договору купівлі-продажу серії ВРО № 009158 від 28.10.2011, зареєстрованого першою Краматорською державною нотаріальною конторою за № 1-7704, придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12, 9-11).

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 19.12.2012 № 917 квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 - фізичній особі, переведено в нежитлове приміщення для розміщення стоматологічного кабінету з організацією окремого входу та благоустроєм прилеглої території (а.с. 17).

Після проведенні відповідної реконструкції позивач у встановленому порядку зареєстрував у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за № ДЦ 14312199598 від 24.10.2012. Найменування закінченого будівництвом об'єкта відповідно до будівельного паспорта - "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 для розміщення стоматологічного кабінету у м. Краматорську" (а.с. 19-25).

12.02.2013 комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Краматорської міської ради" на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на вказане нежитлове приміщення (а.с. 13-16).

Рішенням Краматорської міської ради від 20.03.2013 №204 стоматологічному кабінету, що належить ОСОБА_1 - фізичній особі, присвоєно поштовий номер: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

25.02.2013 позивач звернувся до Реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на вказаний об'єкт. Разом із заявою подано наступні документи: договір купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1-7704 від 28.10.2011, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ДЦ 14312199598 від 24.10.2012, технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 12.02.2013, витяг з рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради про переведення житлових приміщень в нежитлові, серія та номер: 917 від 19.12.2012 (а.с. 62).

06.03.2013 державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 13 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав, були подані заявником не в повному обсязі, а саме: не подано рішення відповідного органу, уповноваженого законом на прийняття рішення про переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий.

Вказане рішення позивач отримав особисто 06.03.2013. З дня отримання цього рішення позивачу було надано п'ять днів для усунення обставин, що були підставою для прийняття зазначеного рішення. Але протягом встановленого строку заявник вказані недоліки не усунув, у зв'язку з чим 13.03.2013 державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Вважаючи дане рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон).

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.2 Закону сутність державної реєстрації речових прав на нерухоме майно полягає у офіційному визнанні і підтвердженні державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Цей порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703 (далі - Порядок № 703).

За правилами пункту 55 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з переведенням об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або з нежитлового у житловий заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 - 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав рішення відповідного органу, уповноваженого законом на прийняття рішення про переведення об'єкта нерухомого майна з житлового в нежитловий або з нежитлового в житловий.

Спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що відповідачі не вважають виконавчий комітет Краматорської міської ради - орган, який прийняв рішення від 19.12.2012 № 917 про переведення квартири позивача в нежитлове приміщення - органом, уповноваженим законом на прийняття рішення про переведення об'єкта нерухомого майна з житлового в нежитловий або з нежитлового в житловий.

Свою позицію відповідачі обґрунтовують посиланням на положення ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування", яка регулює повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі будівництва та не передбачає таких повноважень цих органів, як вирішення питань переведення житлових приміщень в нежитлові, а також на положення ч. 2 ст. 7 Житлового кодексу України, згідно з якими непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Оскільки, як зазначають представники відповідачів, функції виконавчого органа Донецької обласної ради виконує Донецька обласна державна адміністрація, саме цей орган має приймати рішення про переведення об'єктів нерухомого майна з житлового в нежитловий.

Суд не погоджується з такою позицією відповідачів з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Житлового кодексу України непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення можуть переобладнуватись для використання в інших цілях за рішенням виконкому обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Однак, на теперішній час, структура органів місцевого самоврядування, відповідно до Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування", не передбачає існування виконкомів обласних, міських (міста республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів.

Доводи відповідачів про те, що органом, уповноваженим законом на прийняття рішення про переведення об'єкта позивача з житлового в нежитловий є Донецька обласна державна адміністрація, суд знаходить помилковими, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Вказаним Законом (ст. 13) та іншими Законами України до повноважень місцевої державної адміністрації прийняття рішення про переведення об'єкта нерухомого майна з житлового в нежитловий або з нежитлового в житловий не віднесено.

Натомість, зі змісту ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" слідує, що облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням, облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади, а також облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, є питаннями місцевого значення (ч. 1 ст. 2 Закону) та віднесені до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (підпункти 5, 7, 10 пункту "б" статті 30).

На дану обставину не звернув уваги державний реєстратор реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області та неправомірно відмовив у державній реєстрації прав на спірний об'єкт (а.с. 27).

Не врахував дану обставину також і перший відповідач при підготовці відповідей позивачу від 09.04.2013 № 3.1.-4-132/22 та від 25.04.2013 № 3.1.-4-154/29 (а.с. 30-31, 34-35).

Крім того, суд вважає необхідним також зазначити, що листом виконавчого апарату Донецької обласної ради від 29.04.2013 № 03/5 позивачу було роз'яснено, що вирішення питання переведення його нерухомого майна з житлового в нежитлове не належить до повноважень обласної державної адміністрації, тому позивачу слід звернутися до виконавчого комітету Краматорської міської ради (а.с. 36-37), що і було ним зроблено.

Приймаючи до уваги викладене, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє їх у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області, державного реєстратора реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області Калінової Т.Є. та Краматорського міського управління юстиції Донецької області про скасування рішення № 846036 від 13 березня 2013 року про відмову у проведенні реєстрації права ввласності на нежитлове примішення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язання зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області Калінової Т.Є. № 846036 від 13 березня 2013 року про відмову у проведенні реєстрації права ввласності на нежитлове примішення розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати реєстраційну службу Краматорського міського управління юстиції Донецької області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 копійку.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.