Ухвала суду № 32367029, 09.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у І інстанції Арапіна Н.Є.

Категорія 34 Доповідач Барков В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Маширо О.П.,

суддів Баркова В.М.,

Зайцевої С.А.,

при секретарі Риндіній Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Торезького міського суду Донецької області від 29 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, з участю третіх осіб комунального підприємства «Житлокомунсервіс» та житлово-експлуатаційного підприємства № 7,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 29 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 74 грн. 08 коп., судовий збір в сумі 15 грн. 88 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 25 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином про що свідчать їх заяви про розгляд справи у їх відсутності, тому суд відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянув справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки адвоката ОСОБА_4, який просив апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши письмові матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що винність відповідачки у спричиненні матеріальної шкоди, пов'язаної з пошкодженням квартири позивачки внаслідок затоплення, доведено.

З таким висновком не можна не погодитися.

Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1 яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 22 листопада 2012 року (т.1 а.с. 130).

Поверхом нижче в квартирі НОМЕР_1 проживає позивачка яка є власником цієї квартири, що відповідачкою не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах по відшкодуванню шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов'язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність його вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка надала суду акт, складений комісією Житлово-експлуатаційного підприємства № 7 від 18 вересня 2012 року у складі трьох осіб: начальника підприємства, головного інженера, слюсаря-сантехніка, скріпленого печаткою підприємства, з якого вбачається, що з вини ОСОБА_2 сталося залиття квартири НОМЕР_1 ОСОБА_3 через недбале ставлення відповідачки до сантехнічного обладнання (том 1 а.с. 40).

Цей факт також підтверджується постановою дільничного інспектора міліції СДІМ Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області від 19 вересня 2012 року (том 1 а.с. 120).

При цьому, відповідачкою не надано жодного доказу, який би спростовував наявність її вини у залитті квартири позивачки.

Таким чином є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо недоведеності вини ОСОБА_2 у завданні позивачці матеріальної шкоди.

Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачкою наданий кошторис комунального підприємства «Житлокомунсервіс» у відповідності з яким вартість ремонту її квартири складає 74 грн. (том 2 а.с. 2-6).

Згідно із ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належних та допустимих доказів тому, що розмір матеріальної шкоди завданої позивачці є меншим, ніж встановлений судом, відповідачкою суду не надано.

Не надано таких доказів і апеляційному суду.

Інші доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які є підставами до скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Торезького міського суду Донецької області від 29 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді