Рішення № 32366253, 10.07.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/13817/12

пр. № 2/759/595/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ПАТ «Родовід Банк»

до ОСОБА_1,

3-тя особа: ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом

ОСОБА_1

до ПАТ «Родовід Банк»

про зобов*язання усунути перешкоди, зобов*язання вчинити дії та стягнення

майнової шкоди

та за самостійним позовом 3-ої особи

ОСОБА_2

до ОСОБА_1,

ПАТ «Родовід Банк»

про визнання недійсним кредитного договору, -

В с т а н о в и в :

ПАТ «Родовід Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість по кредиту станом на 10.08.2012р. в сумі 217 792,13 доларів США, відсотки за користування кредитом в сумі 27 849,79 доларів США, пеню за весь час прострочення виконання кредитного зобов*язання в сумі 4 180 022,95 доларів США, яка за 1 рік згідно розрахунку позивача по зобов*язаннях щодо неповерненню кредиту становить 68 621,13 доларів США і 536 639,81 доларів США по зобов*язаннях щодо не сплати відсотків, а також 3% річних в сумі 21 460,40 доларів США, а всього заборгованості: 4 450 928 долара США 77 центів, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 01.10.2007р. між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №77.2/СЗ-351.07.3 у вигляді відкриття позичальнику не відновлюваної кредитної лінії на споживчі цілі в розмірі 220 000 доларів США зі строком повернення до 01.10.2009р. включно та зі сплатою 14,5% річних. Але відповідач договір не виконує, кредит і відсотки за його користування не повертає, у зв*язку із чим виникла заборгованість у вказаній вище сумі, яку просив стягнути з відповідача на підставі ст.ст. 526, 586, 592, 611 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Родовід Банк» із зустрічним позовом та просив зобов*язати ПАТ «Родовід Банк» усунути йому перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження об*єктом права приватної власності - автомобілем «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1, зобов*язати ПАТ «Родовід Банк» здійснити внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про припинення заборони відчуження належного йому на праві власності автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1, стягнути з ПАТ «Родовід Банк» на його користь, з врахуванням збільшення зустрічних позовних вимог в цій частині, матеріальну шкоду в сумі 58 000 грн., який обґрунтовував тим, що автомобіль «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 був предметом застави згідно договору застави від 25.10.2006р., укладеного між ним і ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», в забезпечення іншого кредитного договору №28.4/АА-407.06.2, укладеного між тими ж сторонами на суму 63 000 долара США зі строком повернення кредиту до 25.10.2011р. та зі сплатою 13% річних. Кредитні зобов*язання за цим договором ним виконані повністю, у зв*язку із чим ПАТ «Родовід Банк» відмовився від позовних вимог в цій частині, а суд закрив провадження в справі. Але, ПАТ «Родовід Банк» в порушення умов договору застави транспортного засобу, не вчинив дій щодо звільнення предмета застави - автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 з-під застави і не здійснив внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про припинення заборони предмета застави, чим порушує умови договору застави, його право власності на автомобіль та чинить йому перешкоди користуванні та розпорядженні автомобілем. Крім цього, ОСОБА_1 зазначив, що погасивши перед ПАТ «Родовід Банк» кредитні зобов*язання за кредитним договором №28.4/АА-407.06.2 від 25.10.2011р., він, розраховуючи на виконання банком умов договору застави та звільнення автомобіля з-під арешту і застави, 03.01.2013р. уклав з ОСОБА_4 договір №30/01/2013 купівлі-продажу автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 за 400 000 грн., але дана угода була скасована, оскільки при її вчиненні було з*ясовано, що автомобіль перебуває під забороною згідно договору застави №28.4/АА 407/06.2 від 25.10.2006р., у зв*язку із чим він повернув покупцю завдаток в сумі 58 000 грн., чим поніс матеріальну шкоду на вказану суму, на його думку, з вини саме ПАТ «Родовід Банк». Просив задовольнити зустрічний позов на підставі ст.ст. 319, 321, 391, 593, 1166 ЦК України.

Третя особа - ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 і ПАТ «Родовід Банк» із самостійним позовом про визнання кредитного договору №77.2/СЗ-351.07.3 від 01.10.2007р. недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - повернення сторонами кредитного договору в натурі всього одержаного за цим договором, обгуртовуючи самостійний позов тим, що є іпотекодавцем за договором іпотеки від 01.10.2007р., укладеного в забезпечення кредитного договору №77.2/СЗ-351.07.3 від 01.10.2007р., укладеного між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_1, у зв*язку із чим вважав, що умови вказаного кредитного договору щодо загальної суми кредиту, відсотків інших послуг і платежів, в тому числі неустойки, є такими, що впливають на обсяг прав іпотекодавця. Вказував про те, що, на його думку, кредитний договір не відповідає вимогам частини 1 ст.203 ЦК України в частині того, що правочин не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Оскільки кредитний договір не містить детального розпису кредиту, то він протирічить Закону «Про захист прав споживачів» та постанові НБ України №168 від 10.05.2007р., якими встановлено, що розпис є обов*язковою умовою договору споживчого кредиту. Також, вказав про те, що розмір пені в сумі 4 180 022,95 доларів США майже в 20 разів перевищує суму кредиту і явно є несправедливим, що породжує істотний дисбаланс договірних прав та обов*язків на шкоду споживача. Просив задовольнити самостійний позов на підставі ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення відповідачем умов кредитного договору, а також заперечував проти зустрічного позову і самостійного позову третьої особи, посилаючись на їх необґрунтованість, безпідставність та негрунтованість на матеріальному законі.

Представник відповідача проти основного позову заперечувала частково, заборгованість відповідача по тілу кредиту в сумі 217 792,13 доларів США, відсотках в сумі 27 849,79 доларів США і 3% річних в сумі 21 460,40 доларів США визнала, а суму нарахованої позивачем пені в розмірі 4 180 022,95 грн. вважала завищеною і такою, що значно перевищує не тільки суму несплаченого кредиту, а й суму отриманого відповідачем кредиту взагалі, просила зменшити розмір пені на підставі частини 3 ст.551 ЦК України, врахувавши сімейний і матеріальний стан ОСОБА_1, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, його поганий стан здоров*я, а також ті обставини, що він не має доходів за місцем роботи на посаді директора ТОВ «Золота Лепешка», у зв*язку із відсутністю діяльності даного Товариства, ніколи не уникав від сплати заборгованості та бажає її погасити. Зустрічні позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі, а також підтримала самостійний позов третьої особи.

Представник третьої особи самостійний позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в самостійній позовні заяві, а також підтримав позицію і пояснення представника відповідача щодо основного позову та підтримав зустрічний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне основний і зустрічний позови задовольнити частково, а у задоволенні самостійного позову третьої особи відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 01.10.2007р. між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №77.2/СЗ-351.07.3 у вигляді відкриття позичальнику не відновлюваної кредитної лінії на споживчі цілі в розмірі 220 000 доларів США зі строком повернення до 01.10.2009р. включно та зі сплатою 14,5% річних (а.с. 6-10 - копія кредитного договору), в забезпечення якого 01.10.2007р. між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,1000 га по АДРЕСА_2 (а.с. 11-15 - копія договору іпотеки).

25.10.2006р. між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №28.4/АА-407.06.2 на суму 63 000 долара США зі строком повернення кредиту до 25.10.2011р. та зі сплатою 13% річних (а.с. 16-21 - копія кредитного договору), в забезпечення якого між тими ж сторонами 25.10.2006р. укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 22-23 - копія договору застави).

За вказаним договором ОСОБА_1 зобов*язання виконані, ПАТ «Родовід Банк» відмовився від позову в частині стягнення заборгованості за цим договором, суд прийняв відмову від позову і закрив провадженні в цій частині позовних вимог (а.с. 112 - ухвала).

Щодо основного позову, суд приходить до наступного.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов*язковим для виконання сторонами.

Існування заборгованості ОСОБА_1 щодо тіла кредиту в сумі 217 792,13 доларів США, відсотків в сумі 27 849,79 доларів США і 3% річних в сумі 21 460,40 доларів США його представник не заперечувала, у зв*язку із чим ці обставини суд визнає встановленими відповідно до правил частини 1 ст.61 ЦПК України, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується основних позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов*язання в сумі 4 180 022,95 доларів США, суд вважає зазначити про таке.

Згідно частини 1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов*язання.

Відповідно до частини 3 ст.550 ЦК України, кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов*язання…

Частина 1 ст.617 ЦК України визначає про те, що особа, яка порушила зобов*язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов*язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У відповідності до частини 3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р., роз*яснює про те, що істотними обставинами в розумінні частини 3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов*язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов*язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов*язання).

Вирішуючи питання щодо розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача у зв*язку з простроченням виконання договірних зобов*язань, суд враховує обставини про те, що відповідач на утриманні має неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 89 - копія свідоцтва про народження), її інтереси, ступінь і характер вини відповідача у невиконанні ним договірних зобов*язань, з врахуванням існування об*єктивних обставин та світової фінансової кризи, часткове повернення ним кредиту та відсотків, намагання вирішити спір миром, перебування відповідача у важкому матеріальному становищі, що стверджується довідкою про відсутність заробітної плати за місцем роботи відповідача на посаді директора ТОВ «Золота Лепешка» у зв*яку із відсутністю діяльності підприємства (а.с. 88 - довідка), поганий стан його здоров*я (а.с. 132-138 - копії медичної документації), не доведеність настання для позивача негативних наслідків через прострочення виконання відповідачем зобов*язання, не співмірність розміру пені розміру боргу відповідача, ступню і характеру не виконання ним кредитного зобов*язання, які в сукупності суд визнає істотним і такими, що заслуговують на увагу, виходячи із загального принципу розумності і справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір пені в даному спірному випадку і стягнути її з відповідача в сумі 217 792,13 доларів США, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Щодо зустрічного позову, суд приходить до наступного.

Так, згідно пункту 1) частини 1 ст.593 ЦК України, право застави припиняється у разі припинення зобов*язання, забезпеченого заставою.

Як встановлено судом, зобов*язання ОСОБА_1 за кредитним договором №28.4/АА-407.06.2 від 25.10.2006р. перед ПАТ «Родовід Банк», в забезпечення якого 25.10.2006р. укладено договір застави транспортного засобу - автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1, є виконаними, у зв*язку із чим і забезпечення даного зобов*язання у вигляді застави вказаного вище автомобіля є припиненим.

Але, як вбачається із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 14.01.2013р., автомобіль «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 продовжує перебувати під обтяженням і забороною (а.с. 52 - копія витягу), чим для відповідача як власника вказаного автомобіля спричинені перешкоди в користуванні та розпорядженні автомобілем.

У відповідності до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, враховуючи, що підстави для застави автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 відпали, у зв*язку із чим зустрічні позовні вимоги щодо усунення позивачу перешкод у здійсненні права користування та розпорядження зазначеним автомобілем та зобов*язання ПАТ «Родовід Банк» здійснити внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про припинення заборони відчуження належного йому на праві власності автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1, є обґрунтованими і такими, що підлягають здоровленню.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог щодо стягнення з ПАТ «Родовід Банк» на користь ОСОБА_1 58 000 грн. майнової шкоди, відповідач посилається на ст.1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, зазначена норма права регулює деліктні (не договірні) правовідносини.

Але, між ПАТ «Родовід Банк» і ОСОБА_1 існують договірні відносини, які відповідно і регулюються умовами цих договорів, у зв*язку із чим ст.1166 ЦК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягає і не може бути правовою підставою для задоволення зустрічного позову у вказаній вище частині.

Крім цього, ОСОБА_1 надав суду договір №03/01/2013 від 03.01.2013р., укладений між ним і ОСОБА_4 купівлі-продажу автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 за 400 000 грн. (а.с. 50-51 - копія договору, а.с. 117 - доповнення до договору) і розписки про повернення ОСОБА_1 завдатку ОСОБА_4 за порушення умов цього договору купівлі-продажу (а.с. 54, 55 - копія розписок).

Але, такі докази не є належними і допустимими в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України по відношенню до заявлених зустрічних позовних вимог.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає що зустрічні позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтовані на матеріальному законі та є недоведеними належними і допустимими доказами.

Що стосується самостійного позову третьої особи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України законодавчо закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості…

Реалізуючи своє законодавчо закріплене право на свободу договору, ОСОБА_1 уклав 01.10.207р. кредитний договір №77.2/СЗ-351.07.3, а ОСОБА_2 01.10.2007р. уклав договір іпотеки.

Будь-яких порушень вимог ст.203 ЦК України, яка містить вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, судом не встановлено, а обставини, на які вказує третя особа - ОСОБА_2, не можуть бути правовими підставами для визнання кредитного договору недійсним.

Крім цього, ОСОБА_2 не є стороною кредитного договору, який ним оспорюється, а тому він є неналежним позивачем за заявленою ним самостійною вимогою, а також самостійний позов заявлено з пропуском трирічного строку позовної давності і після часткового виконання позичальником - ОСОБА_1 свої договірних зобов*язань, що свідчить про визнання ним кредитного договору.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв*язку, суд приходить до висновку, що основні позовні вимоги знайшли часткове підтвердження в судовому засіданні належними і допустимими доказами, у зв*язку з чим підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають частково задоволенню, а самостійний позов третьої особи не знайшов свого підтвердження, не ґрунтований на матеріальному законі та заявлений неналежним позивачем, у зв*язку з чим задоволенню не підлягає.

Крім цього, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 219 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 203, 391, 509, 525, 526, 549, 550, 551, 593, 610, 617, 627, 629, 1054 ЦК України, постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р., ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Основний позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Хама в Сірії, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Родовід Банк» (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1-3; кор/рах №32008171201 в ГУ НБУ по Києву та Київській області, МФО 321712, код ЄДРПОУ 14349442) - заборгованість по кредиту в сумі 217 792 долара США 13 центів, відсотки за прострочення сплати кредиту в сумі 27 849 доларів США 79 центів, 217 792 долара США 13 центів пені і 21 460 доларів США 40 центів - 3% річних, а всього заборгованості: 484 894 (чотириста вісімсот чотири тисячі вісімсот дев*яносто чотири) долара США 45 центів, а також судовий збір в сумі 3 219 грн.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Зобов*язати ПАТ «Родовід Банк» (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 14349442) усунути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю м.Хама в Сірії, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_1, перешкоди в користуванні і розпорядження об*єктом права власності - автомобілем «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1 та зобов*язати ПАТ «Родовід Банк» (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1-3; код ЄДРПОУ 14349442) подати реєстратору Держаного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення приватного обтяження належного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцю м.Хама в Сірії, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що зареєстрований і мешкає в АДРЕСА_1, автомобіля «Lexus-GX470», 2006р. випуску, державний номер НОМЕР_1, здійсненого 17.06.2009р. за №8808113.

У задоволенні іншої частини основного позову, зустрічного позову і у задоволенні самостійного позову третьої особи ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: