Рішення № 32365724, 04.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11389/13 04.07.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт»

про стягнення 497 608,22 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Бахілова Л.В. (дов. № 140 від 01.07.2013);

від відповідача: Демчик Д.В. (керівник)

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» про стягнення заборгованості з 01.08.2011 по 28.0.2013 за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 41546,48 грн., інфляційні витрати у розмірі 67,69 грн., 1204,22 грн. три відсотки річних та 1465, 98 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати наданих послуг з водовідведення та водопостачання за Договором № 09683/4-02 від 30.06.2011 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі у період з 01.08.2011 по 28.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2013 порушено провадження за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду на 04.07.2013 року.

04.07.2013 через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва відповідачем поданий відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає що ним складено зведений акт звірки із відповідачем, відповідно до якого сума заборгованості станом на 01.06.2013 складає 40827,19 грн. З огляду на це, керуючий справами ОСББ «Дім Комфорту» адресував відповідачу Гарантійний лист, у якому відповідач зобов'язався сплатити борг 40827,19 грн. протягом 12 місяців, тобто до липня 2014 року. Разом з тим, відповідачем до суду надане платіжне доручення № 951 від 21.06.2013, з якого вбачається, що на виконання гарантійного листа ним сплачено частину боргу за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 3402,27 грн. У своєму відзиві відповідач також просить розстрочити виконання рішення по сплаті заборгованості на 12 місяців рівними частинами.

Позивачем 04.07.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подані додаткові докази у справі.

Під час судового засідання 04.07.2013 представник позивача просила позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Відповідач у судовому засіданні надав письмову заяву, у якій зазначив, що ним визнаються позовні вимоги у розмірі суми заборгованості 40827,19 грн. та додатково просив розстрочити виконання рішення.

Ухвалою суду від 04.07.2013 провадження у справі у частині стягнення 3402,27 грн. припинено у відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши оригінали документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.2011 між Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» (Абонент) укладено Договір № 09683/4-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та прийняти від нього стічні води у систему каналізації міста Києва, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питної водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 04.08.2009 за № 876, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Як передбачено п. 2.1.1. договору, облік спожитої питної води здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.1.2. зазначеного договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється , як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

У відповідності до п. 2.1.4. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно із п. 2.2.1. договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Як передбачено п. 2.2.2. договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

За приписами п. 2.2.4. договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважається безпідставною.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що за період з 01.08.2011 по 28.02.2013 відповідачу були надані послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 41546,48 грн., однак в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати вартості спожитих послуг, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 41546,48 грн.

У межах розгляду справи сторонами подано до суду копію гарантійного листа №21/06-2013 від 21.06.2013, з якого вбачається, що відповідач зобов'язався сплатити борг у сумі 40827,19 грн. рівними частинами щомісячно протягом 12 місяців до 01 липня 2014 року.

Крім того, у відповідності до зазначеного гарантійного листа Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» здійснено часткову сплату боргу у розмірі 3402,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 951 від 27.06.2013 року (а. с. 42).

Із матеріалів справи вбачається, що, зазначена у гарантійному листі, загальна сума заборгованості складає 40827,19 грн. Такий розмір заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення значиться у зведеному акті звірки взаєморозрахунків за спожиті енергоносії (водопостачання/відведення) між ПАТ «АК «Київвоканал» та споживачем ОСББ «Дім Комфорт», складеному станом на 19.06.2013 року (а. с. 41).

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Договірні відносини між сторонами регулюються також Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». Статтею 2 зазначеного закону встановлено, що дія закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населенні пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів централізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Вимоги до якості питної води встановлені Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400.

Відповідно до п. 2.1. розділу 2 вказаних норм, вода питна, призначена для споживання людиною (питна вода), - вода склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства (з водопроводу - водопровідна, фасована, з кюветів, пунктів розливу, шахтних колодязів та каптажів джерел), призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

З огляду на вище наведене, позивач є підприємством питного водопостачання, а відповідач споживачем послуг з постачання питної води.

Факт надання послуг у відповідній кількості і якості, відповідно до визначених тарифів, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме актами про зняття показників водо лічильників, погодженими та підписаними сторонами (а. с. 109-135).

Відповідач порушив умови виконання зобов'язання щодо повної оплати послуг, оскільки із наявних у матеріалах справи розшифровок рахунків абонента (а. с. 50-59) та витягу з розрахункового листа (а. с. 60-75) вбачається, що ОСББ «Дім Комфорт» здійснював часткову оплату виставлених рахунків.

Звертаючись до суду із позовом, ПАТ «АК «Київводоканал» заявив до стягнення суму основного боргу у розмірі 41546,48 грн., однак зазначена сума не визнається судом як обґрунтована та документально підтверджена, оскільки у матеріалах справи наявний зведений акт звірки, з якого вбачається, що станом на 19.06.2013 сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 40827,19 грн. Зазначений зведений акт звірки, підписаний обома сторонами, як постачальника так і споживача. У подальшому, на підставі зведеного акту звірки, ОСББ «Дім Комфорт» направив позивачу гарантійний лист, у якому останній зобов'язується здійснити погашення суми боргу розміром 40827,19 грн. до липня 2014 року.

Беручи до уваги, що відповідачем під час розгляду даної справи визнаний борг розміром 40827,19 грн., а також враховуючи, що судом припинено провадження у справі у частині стягнення основного боргу у розмірі 3402,27 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані у період з 01.08.2011 по 28.02.2013 послуги з водопостачання та водовідведення є обґрунтованими та документально підтверджені у розмірі 37424,92 грн., а тому підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім комфорт» інфляційні втрати у розмірі 67,69 грн., проценти річні у розмірі 1204,22 грн. та пеню у розмірі 1465,98 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманих послуг за договором № 09683/4-02 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 30.06.2011, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних збитків та пені, у відповідності до п.4.2. договору, а також статей 549 та 625 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме: пеня - 1465,98 грн., 3% річних - 1204,22 грн. та інфляційні втрати - 67,69 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно норм статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України) .

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками позивача та відповідача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 40162,81 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1560,37 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками: декілька індивідуально визначених речей тощо).

Враховуючи доводи відповідача, суд задовольняє заяву відповідача про розстрочення виконання рішення, та розстрочує виконання рішення суду у загальній сумі стягнення 41723,18 грн. протягом 12 місяців шляхом внесення платежів наступним чином: липень 2013 - 3476,94 грн.; серпень 2013 - 3476,94 грн.; вересень 2013 - 3476,93 грн.; жовтень 2013 - 3476,93 грн.; листопад 2013 - 3476,93 грн.; грудень 2013 - 3476,93 грн.; січень 2014 - 3476,93 грн.; лютий 2014 - 3476,93 грн.; березень 2014 - 3476,93 грн.; квітень 2014 - 3476,93 грн.; травень 2014 - 3476,93 грн.; червень 2014 - 3476,93 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

Позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» про стягнення заборгованості з 01.08.2011 по 28.0.2013 за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 41546,48 грн., інфляційні витрати у розмірі 67,69 грн., 1204,22 грн. три відсотки річних та 1465, 98 грн. пені - задовольнити частково.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дім Комфорт» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 12-В; ідентифікаційний код 37017439) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, місто Київ, Печерський район, вулиця Лейпцизька, будинок 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 40162 (сорок тисяч сто шістдесят дві) гривні 81 копійку заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення, 67 (шістдесят сім) гривень 69 копійок інфляційних втрат, 1465 (одну тисячу чотириста шістдесят п'ять) гривень 98 копійок пені за договором, 3 % річних сумою 1204 (одну тисячу двісті чотири) гривні 22 копійки та 1560 (одну тисячу п'ятсот шістдесят) гривень 37 копійок судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду з моменту набрання ним законної сили протягом дванадцяти місяців шляхом сплати: липень 2013 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 94 копійки; серпень 2013 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 94 копійки; вересень 2013 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; жовтень 2013 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; листопад 2013 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; грудень 2013 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; січень 2014 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; лютий 2014 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; березень 2014 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; квітень 2014 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; травень 2014 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки; червень 2014 - 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 93 копійки.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 04.07.2013 у присутності представника позивача та представника відповідача.

Повний текст рішення складено - 09.07.2013 року.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова