Рішення № 32365369, 10.07.2013, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 1716/2306/2012

Номер провадження 2/570/182/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

при секретарі Беднарчук Г.П.

з участю представників сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат , пов"язаних з виплатою страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29 травня 2009 року у м. Рівне по вул. Хвильового, 2 з вини громадянина ОСОБА_3, який керував транспортним засобом ІФА 50 з державними номерними знаками 13911 РВ, трапилася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП). На дату вчинення цієї пригоди водій ОСОБА_3 не мав чинного договору обов'язковою страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2009 року та матеріалами справи про адміністративне правопорушення. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Хюндай з державними номерними знаками ВК 4740 АР, що на момент ДТП належав ОСОБА_4. Позивач здійснив виплати водію ОСОБА_4 в сумі 12885, 83 грн. Відповідач добровільно не відшкодував страховій компанії понесені витрати. Зважаючи на це представник позивача просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 12 885, 83 грн. основний борг; 1 298, 70 грн. інфляційні втрати та 750, 91 грн. 3% річних, а також судовий збір. Також просить суд поновити строки позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Пояснив, що строки позовної давності МТСБУ не пропустило, а про їх поновлення помилково вказано в позовній заяві. Так, страхова виплата була проведена 19.03.2010 року, а з позовом до суду компанія звернулася 14.06.2012 року. Зазначає, що в відповідно до висновку спеціаліста № 64 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику дорожнього транспортного засобу Нуundaі Еlantra реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 23 червня 2009 року судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_5, вартість майнової шкоди визначена в розмірі 20 075 грн. Застрахованій особі були сплачені грошові кошти в сумі 12 885, 83 грн. Компанія неодноразово зверталася до відповідача з пропозицією відшкодувати завдану шкоду в порядку регресу, однак відповідач на це не реагував. Отже, в позивача виникає право вимагати відшкодування 1 298, 70 грн. інфляційних втрат та 750, 91 грн. 3% річних. Просить позов задовольнити та поряд з цим стягнути судові витрати 2000 грн. правова допомога; 214, 60 грн. судовий збір.

Відповідач не зявився в судове засідання. Згідно до поданої заяви, просить справу розглянути без його участі за участі представника.

Представник відповідача позов визнав частково і пояснив, що вина його довірителя в даній ДТП не заперечується. Також пояснив, що вони згідні відшкодувати 9 076 грн. за завдану шкоду в порядку регресу, враховуючи висновок судової автотоварознавчої експертизи ПП фірми «ВІРАЖ» від 12.08.2009 року. Представник відповідача вважає, що позивач безпідставно здійснив страхову виплату потерпілій стороні в сумі 12 885, 83 грн., не врахувавши розмір реально заподіяної шкоди, яка становить 9 076 грн. Представник також вважає, що позивач пропустив строки звернення до суду, оскільки ДТП мала місце 29.05.2009 року, а позовна заява була подана 14.06.2013 року, а тому просить відмовити в позові за пропуском строків позовної давності, про що подав заяву. Також просить врахувати, що в складі Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) є юридичний департамент, який міг би самостійно підготувати позовні заяву до суду, а не звертатися за правовою допомогою до інших організацій. Через це просить суд відмовити в стягненні судових витрат.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, 29 травня 2009 року у м. Рівне по вул. Хвильового, 2, з вини громадянина ОСОБА_3, який керував транспортним засобом ІФА 50 з державними номерними знаками 13911 РВ, трапилася дорожньо-транспортна пригода. На дату вчинення цієї пригоди водій ОСОБА_3 не мав чинного договору обов'язковою страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль Нуundaі Еlantra з державними номерними знаками ВК 4740 АР, що на момент ДТП належав ОСОБА_4.

Вина відповідача у вчиненні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2009 року та матеріалами справи про адміністративне правопорушення, та не заперечується представником відповідача.

Відповідно до висновку спеціаліста № 64 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості майнової щкоди, завданої власнику транспортного засобу Нуundaі Еlantra реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 23 червня 2009 року судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_5, вартість такої шкоди становила 20 075 грн.

Потерпілий ОСОБА_4 з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) з відповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС 3843756 (термін дії з 28.03.2009 року по 27.03.2010 року).

Позивач 19.03.2010 року здійснив виплати водію ОСОБА_4 в сумі 12885, 83 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1153 від 19 березня 2010 року.

Суд вважає, що в даному випадку МТСБУ слід було б врахувати висновок судової автотоварознавчої експертизи ПП фірми «ВІРАЖ» від 12.08.2009 року, згідно до якої майнова шкода становить 9 076 грн., а не здійснювати виплати в розмірі 12885, 83 грн. які, як на думку суду, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до п.п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Згідно ст. 22 Закону, МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП. У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону МТСБУ, як зазначалося вище, 19.03.2010 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 12 885,83 грн. (копія платіжного доручення № 1153 від 19 березня 2010 року додана до матеріалів справи).

Статтею 1191 ЦК України передбачено що особа, що відшкодувала збиток, заподіяний з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування, до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збиток.

Отже, ст. 1191 ЦК України та п. п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особа яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 1187 ЦК України, організації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для тих, що оточують, зобов'язані відшкодувати збиток, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки.

Таким чином після проведений виплати ОСОБА_4 у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_3

12.04.2010 року МТСБУ звернулось до відповідача з листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв'язку з проведенням виплати страхового відшкодування потерпілому, а також інших витрат, понесених МТСБУ.

Однак на даний час в добровільному порядку відповідачем не компенсовано такі витрати позивачеві - МТСБУ.

Суд вважає, що розмір грошової суми, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача може бути зменшений судом до 5 000 грн. з урахуванням положень ч.4 ст. 1193 ЦК України. При цьому враховується, що відповідач є інвалідом І групи, про що була подана відповідна довідка.

Судові витрати складають 2 214, 60 грн., про що є підтверджуючі письмові докази. Суд вважає, що немає підстав для відмови у стягненні з відповідача витрат, повязаних з правовою допомогою позивача в сумі 2000 грн., оскільки наявність у позивача власного юридичного департаменту не позбавляє його права укладати угоди на представництво інтересів МТСБУ з іншими підприємствами, установами та організаціями чи фізичними особами з метою виконання певних функція для забезпечення юридичного супроводу справ.

Суд вважає, що не підлягає до задоволення заява представника відповідача про застосування строків позовної давності та відмови в позові в цих підстав, оскільки в даному випадку йде спір не про відшкодування шкоди через ДТП (яка мала місце 29.05.2009 року), а про право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (яке мало місце 19.03.2010 року). Тому саме з 19.03.2010 року слід обчислювати строки позовної давності, які в даному випадку представником МТСБУ не пропущені.

Суд також зауважує на суперечливу позицію представника відповідача, який по суті справи визнає позов на суму 9 076 грн., але в той же час просить застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволені позову.

Суд вважає, що не підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 298, 70 грн. інфляційних втрат та 750, 91 грн. 3% річних, оскільки між сторонами не виникало будь-яких договірних правовідносин.

Зважаючи на викладене позов підлягає до часткового задоволення на суму 5 000 грн. В задоволенні решти заявлених позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат , пов"язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольни частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) 5 000 грн. грошові кошти в порядку регресу, 2214, 60 грн. судові витрати, а всього 7 214 (сім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Красовський О.О.