Ухвала суду № 32365335, 27.05.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 819/1373/13-a

"27" травня 2013 р. м. Тернопіль

Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В. Л., перевіривши на відповідність вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України у Тернопільській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.02.2013 року №0000741700, №0000751700, №0000761700, про скасування рішення Державної податкової служби України у Тернопільській області №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року та стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України у Тернопільській області, в якому просить суд, зокрема:

- на підставі пп.2013 п.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» звільнити його від сплати судового збору;

- визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000741700 від 25.02.2013 року про порушення ФОП ОСОБА_1 пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та про необхідність сплатити наступні суми грошового зобов'язання: за штрафними (фінансовими) санкціями 510,00 грн. - таким, що не відповідає дійсності та є протиправним;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000741700 від 25.02.2013 року про порушення ФОП ОСОБА_1 пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та про необхідність сплатити наступні суми грошового зобов'язання: за штрафними (фінансовими) санкціями 510,00 грн.;

- визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000751700 від 25.02.2013 року про порушення позивачем п.164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та про необхідність сплатити наступні суми грошового зобов'язання: за основним платежем 139961, 25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 34 990,31 грн. - таким, що не відповідає дійсності та є протиправним;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000751700 від 25.02.2013 року про порушення позивачем п.164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України та про необхідність сплатити наступні суми грошового зобов'язання: за основним платежем 139961, 25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 34 990,31 грн.;

- визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000761700 від 25.02.2013 року про порушення позивачем п.181.1 ст. 181, п. 183.2 п.183.10 ст. 183, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та про необхідність сплатити наступні суми грошового зобов'язання: за основним платежем 113 680, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25 121,00 грн. - таким, що не відповідає дійсності та є протиправним;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000761700 від 25.02.2013 року про порушення позивачем п.181.1 ст. 181, п. 183.2 п.183.10 ст. 183, п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та про необхідність сплатити наступні суми грошового зобов'язання: за основним платежем 113 680, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25 121,00 грн.;

- визнати відповідь-рішення ДПС України у Тернопільській області за №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року про: залишення без змін податкового повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000741700 від 25.02.2013 року, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн., з посиланням на пункт 119.2 статті 119 Податкового кодексу України; збільшення на 17295,72 грн. податку на доходи фізичних осіб та на 4312,68 грн. штрафних санкцій щодо повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000751700 від 25.02.2013 року, скасування в частині 13200,00 грн. податку на додану вартість та 1,00 грн. штрафних санкцій щодо повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі № 0000761700 від 25.02.2013 року, - таким, що не відповідає дійсності та є протиправним;

- скасувати відповідь-рішення ДПС України у Тернопільській області за №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року з причин: невірного трактування норм матеріального права, про які йдеться в рішенні, та неналежного оформлення рішення, порушення норм щодо формальних вимог підготовки документу;

- визнати дії ДПІ у Підволочиському районі, а саме: довільне, голослівне, само-суперечливе, безпідставне та необґрунтоване трактування чинного законодавства, що в результаті призвело до складання фіктивного акту й незаконних повідомлень-рішень, протиправними та такими, що завдають збитків Позивачу;

- стягнути з ДПІ у Підволочиському районі на користь Позивача матеріальну та моральну шкоду в розмірі 1грн. - за обман вчинений суб'єктом владних повноважень;

Разом з тим, при вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - не відповідає вимогам, які визначені статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України та дотримання яких - є обов'язковими у разі звернення до суду з позовом.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України - до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом №3828-VI ( 3828-17 ) від 06.10.2011 року), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

При цьому відповідно до ч.2 ст. 10 "Прикінцеві та перехідні положення" вищезазначеного Закону внесено зміни до окремих законодавчих актів України, в тому числі і до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, частину другу якої викладено в наступній редакції: "2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом".

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору за подання позову до адміністративного суду встановлюються у таких розмірах:

- за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати;

- за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2013 року складає 1147,00 грн.

Звернувшись до суду із даним позовом, позивач у своїх вимогах заявляє клопотання про звільнення його судом від сплати судового збору на підставі пп. 13 п. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір".

Разом з тим, розглянувши вказане клопотання, - суддя приходить до висновку про його часткове задоволення, а саме: звільнення позивача від сплати судового збору за вимогою про стягнення з ДПІ у Підволочиському районі на користь Позивача матеріальної та моральної шкоди в розмірі 1 грн., та відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання - в частині звільнення Позивача від сплати судового збору за заявлення решти позовних вимог, - з огляду на наступне.

Так, відповідно до пп. 13 п. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

З огляду на те, що позовні вимоги про стягнення з ДПІ у Підволочиському районі на користь Позивача спричиненої, на думку Позивача, матеріальної та моральної шкоди в розмірі 1 грн., - підпадають під критерії вимог про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, - суд вважає за можливе звільнити позивача від сплати судового збору за заявлення вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

При цьому, суд зазначає, що вказані вище вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 1,00 грн., в даному випадку, - є похідними від інших позовних вимог, які також одночасно заявлені в поданому до суду позові.

Так, з позовної заяви видно, що Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, окрім заявлення вимог про відшкодування завданої йому матеріальної та моральної шкоди, - порушує перед судом питання про визнання дій ДПІ у Підволочиському районі протиправними та такими, що завдають збитків Позивачу, а також про визнання такими, що не відповідають дійсності та є протиправними і про скасування ряду рішень суб'єктів владних повноважень, якими Позивачу і заподіяно, на його думку, моральну та матеріальну шкоду, про яку йшлося вище, а саме: податкових повідомлень-рішень ДПІ у Підволочиському районі від 25.02.2013 року: №0000741700, №0000751700, №0000761700 та відповіді-рішення ДПС України у Тернопільській області за №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року.

Разом з тим, позовну заяву Позивача, - не можна в даному випадку вважати позовною заявою лише про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, - з огляду на те, що вимоги про визнання протиправними та такими, що завдають збитків Позивачу, дій ДПІ у Підволочиському районі та про скасування зазначених вище рішень відповідачів, як суб'єктів владних повноважень у даних правовідносинах, - не підпадають під категорію вимог, визначених у пп. 13 п. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", - та за якими позивачі звільняються від сплати судового збору.

Натомість, на даний час, при зверненні фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до суду із даною позовною заявою, правова оцінка вищезазначеним діям та рішенням відповідачів - не надана, вказані дії ДПІ у Підволочиському районі на даний час - ще не визнано такими, що завдають збитків Позивачу, а оскаржувані у позові рішення - є чинними і їх протиправність у встановленому законом порядку на даний час - не доведена, дані рішення - ані в судовому порядку, ані в порядку адміністративного оскарження - не скасовані в тому обсязі, в якому їх просить скасувати Позивач.

А тому оскаржувані в судовому порядку Позивачем дії ДПІ у Підволочиському районі та податкові повідомлення - рішення ДПІ у Підволочиському районі від 25.02.2013 року №0000741700, №0000751700, №0000761700 та відповідь - рішення ДПС України в Тернопільській області №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року, - в даному випадку, - ще не можна визнати такими діями та рішеннями суб'єкта владних повноважень, якими позивачу заподіяно моральну та матеріальну шкоду, і на час звернення позивача до суду із даним позовом - вказані дії та рішення можуть бути оцінені судом лише як дії та рішення суб'єктів владних повноважень, на підставі яких може бути стягнуто грошові кошти, і лише після цього, у разі наявності підстав для задоволення позовних вимог про їх скасування, - такі дії, а також податкові повідомлення - рішення та відповідь - рішення можна буде визнати такими, якими Позивачу завдана шкода, та, відповідно, і вирішити питання про стягнення її (шкоди) на користь Позивача.

Тому, при визначені характеру даного адміністративного позову та заявлених у ньому вимог, суд повинен враховувати Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України", з якого слідує, що за практикою Європейського суду з прав людини - вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна як фізичної, так і юридичної особи, та яким визначено суми відповідних стягнень податків, зборів, штрафних санкцій, пені тощо, - є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру - є, в тому числі, вимоги щодо визнання протиправними рішень про визначення грошових зобов'язань, про стягнення адміністративно - господарських та інших штрафних санкцій тощо, тобто, рішень, безпосереднім наслідком яких є втручання до майнових прав конкретної особи та наслідком яких може стати зміна складу майна такої особи.

Таким чином, вказаний позов є таким, що, окрім вимог про стягнення завданої шкоди, містить також вимоги немайнового характеру (про визнання дій ДПІ у Підволочиському районі протиправними та такими, що завдають збитків Позивачу), а також інші вимоги майнового характеру (щодо повідомлень - рішень ДПІ у Підволочиському районі від 25.02.2013 року №0000741700, №0000751700, №0000761700 та відповіді - рішення ДПС України в Тернопільській області №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року), і заявлені до суду вимоги про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень та відповіді-рішення, які є рішеннями відповідачів - суб'єктів владних повноважень, на підставі яких може бути стягнуто грошові кошти та безпосереднім наслідком яких має стати зміна складу майна позивача, - є майновими.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, позивач, одночасно заявляючи вимоги немайнового та майнового характеру, має сплатити судовий збір у розмірах встановлених пп. 1 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Зокрема, за заявлення немайнових вимог про визнання дій ДПІ у Підволочиському районі протиправними та такими, що завдають збитків Позивачу, - розмір судового збору, який підлягає сплаті, становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, тобто, - 34,41 грн. (1147,00 грн.Х0,03%=34,41 грн.).

Крім того, враховуючи те, що загальна сума, яка складає 1 відсоток від розміру заявлених позивачем майнових вимог, виходячи з обрахунку відсоткового відношення визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у Підволочиському районі від 25.02.2013 року №0000741700, №0000751700, №0000761700 та відповіді - рішення ДПС України в Тернопільській області №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року сум грошових зобов'язань та застосованих до Позивача штрафних санкцій, - перевищує двократний розмір мінімальних заробітних плат, - то Позивач, з урахуванням положень пп. 1 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", повинен сплатити судовий збір за заявлені ним позовні вимоги майнового характеру у гранично встановленому законом розмірі, а саме: у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, що на даний час, з урахуванням встановленої статтею 8 цього ж Закону розміру мінімальної заробітної плати на 01 січня 2013 року, - складає 2294,00 грн. (1147,00 грн.+1147,00 грн.=2294,00 грн.).

Разом з тим, до позовної заяви, поданої до суду після набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", доказів сплати судового збору у повному обсязі за ставками, визначеними Законом України "Про судовий збір" на визначений рахунок для його перерахування, - позивачем не долучено, що, в свою чергу, є порушенням вимог частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не долучено позивачем до позовної заяви і як доказів звільнення його від сплати судового збору у встановленому законом порядку за з'явлення вказаних майнових та немайнових вимог, так і доказів, які б надали суду можливість звільнити позивача від такого обов'язку - в судовому порядку.

Відсутність вказаних документів, в свою чергу, в силу вимог вищезазначених положень чинного процесуального законодавства, позбавляє суд можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі за вказаною позовною заявою, як такою, що не відповідає вищезазначеним нормам Кодексу адміністративного судочинства України, а вподальшому може перешкодити здійсненню розгляду даної справи та захисту прав позивача (у разі їх порушення), з дотриманням строків, визначених чинним процесуальним законодавством.

Окрім того, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу.

У відповідності до пунктів 1 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Таким чином, одночасне заявлення позивачем вимог про визнання такими, що не відповідають дійсності та є протиправними, а також скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ в Підволочиському районі від 25.02.2013 року №0000741700, №0000751700, №0000761700 та відповіді-рішення Державної податкової служби України у Тернопільській області №4339/в/10-207/135 від 20.04.2013 року - не відповідають вищезазначеним вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, встановлених статті 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, шляхом подачі до Тернопільського окружного адміністративного суду: оригіналів документів про сплату в повному обсязі судового збору (за немайнові вимоги - у розмірі 34,41 грн. та за майнові вимоги - у розмірі 2294,00 грн.), на визначений рахунок для його перерахування за необхідними платіжними реквізитами (отримувач коштів - УДКСУ у м. Тернополі, код отримувача - 37977726, банк отримувача - ГУДКСУ у Тернопільській області, код банку отримувача - 838012, рахунок отримувача - 31216206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001), а також - викладення позовних вимог у відповідності з нормами частини 4 статті 105 КАС України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 106 - 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених даною ухвалою, - до 14 червня 2013 року (включно).

3. Роз'яснити позивачу, що згідно з пунктом 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, - у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.