Рішення № 32365288, 11.06.2013, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа№ 324/905/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2013 Пологівський районний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Колісник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору №ZPРVNN00000362 від 17.09.2008 року, який складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000грн. зі сплатою 34,8% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами, які складаються із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інших витрат. ОСОБА_1 не виконав зобовязання за вказаним договором, у звязку з цим станом на 29.03.2013 року виникла заборгованість в сумі 61546,73грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9888,13грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 9147,9грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 601,95грн.; пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 38501,76грн.; штрафів, передбачених п.1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500грн. та 2906,99грн. У звязку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №ZPРVNN00000362 від 17.09.2008 року в сумі 61546,73грн.

Пред'явив позов до суду позивач поніс додаткові витрати по оплаті судових витрат у розмірі 615,47грн.

В судове засідання представник позивача не зявився, але подав до суду заяву про підтримання позовних вимог та про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, але подав заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинам, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобовязання відповідно до кредитного договору №ZPРVNN00000362 від 17.09.2008 року, який складається з заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, за яким у КБ «ПриватБанк» отримав кредит у розмірі 10000грн. зі сплатою 34,8% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.09.2013 року. Відповідно до умов договору погашення заборгованості відбувається щомісячно в період сплати, за який приймається період з 17 по 22 число кожного місяця, позичальник зобовязаний надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 380,46грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, винагороді, штрафним санкціям, а також інших витрат згідно Умов. У звязку з цим станом на 29.03.2013 року виникла заборгованість в сумі 61546,73грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 9888,13грн., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 9147,9грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 601,95грн.; пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором в сумі 38501,76грн.; штрафів, передбачених п.1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500грн. та 2906,99грн.

При цьому, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, та штрафів у розмірі 500грн. та 5% від суми заборгованості, як це передбачено п.п. 1.5.20, 1.5.25 Умов надання банківських послуг, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Таким чином, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача пені і штрафу свідчать про безпідставне намагання застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж порушення договірного зобовязання (прострочення виконання грошового зобовязання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.549 ЦК України пеня і штраф як різновид неустойки обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Таким чином, умова про подвійну відповідальність боржника, викладена у п.п. 1.5.20, 1.5.25 Умов надання банківських послуг, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України являється нікчемною і не може застосовуватися до відповідача.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафів в сумі 500грн. та в сумі 2906,99грн. за прострочення виконання грошового зобовязання задоволенню не підлягають з вищевикладених підстав, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 належить стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №ZPРVNN00000362 від 17.09.2008 року в сумі 58139,74грн. та понесені судові витрати пропорційно до розміру задоволений позовних вимог в сумі 581,4грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.61 Конституції України, ст. ст. 215, 509, 525, 526, 546, 549, 551, 552, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 15, 57, 79, 88, 212, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» р/р №29092829003111 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором №ZPРVNN00000362 від 17.09.2008 року в сумі 58139 (пятдесят вісім тисяч сто тридцять девять)грн. 74коп. та судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 581 (пятсот вісімдесят одна)грн. 40коп., які перерахувати на р/р №64993919400001 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570., в задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: