Постанова № 32365269, 12.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/822/13-a

"12" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представника позивача - Колеги О. М.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю,-

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся Тернопільський міськрайонний центр зайнятості з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Вимоги даного позову мотивовані тим, що в результаті проведеної Тернопільським МРЦЗ перевірки обґрунтованості витрат матеріального забезпечення осіб, які перебували на обліку, встановлено, що в порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307від 20.11.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за №915/5136, - ОСОБА_2 під час звернення із заявою про надання їй статусу безробітної та вподальшому перебуваючи на обліку в Тернопільському МРЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю, не повідомила МРЦЗ про те, що одночасно, з 01.09.2012 року, перебувала у трудових відносинах із ПП «Нафтогазінвест», - тобто, належала до категорії зайнятого населення. Внаслідок вищезазначеної обставини відповідач безпідставно отримала кошти у вигляді допомоги по безробіттю за період з 03.10.2012 року по 23.01.2013 року в сумі 1982,98грн. А тому, враховуючи наведене, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, позивач просить стягнути на свою користь в судовому порядку з відповідача кошти, отримані нею в якості допомоги по безробіттю у вищезазначеному розмірі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнала, надавши письмові заперечення, зазначила, що дійсно зверталася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, при цьому посилалась на те, ні перед зверненням ні в період набуття статусу безробітної ніде не працювала. На запитання суду про те, чи зверталась ОСОБА_2 до ПП «Нафтогазінвест» з приводу обставин, які стали підставою для вимоги про повернення отриманих нею коштів, - відповідач зазначила, що таке звернення вона вважала недоцільним та неефективним, вважаючи, що заяви, на яку міститься посилання в наказі, вона ПП «Нафтогазінвест» не подавала, у працевлаштуванні їй було відмовлено, і підпис про ознайомлення з наказом про прийняття на роботу у ПП «Нафтогазінвест» не її. Також, відповідач, у заперечення проти позову посилається на те, що з 01 лютого по 08 лютого 2013 року вона працювала у ТОВ «Торговий дім» Міст Експрес», звідки вподальшому була звільнена за станом свого здоров'я за її власною заявою. Просила суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи, - суд встановив наступні обставини.

03 жовтня 2012 року відповідач - ОСОБА_2 в пошуках роботи звернулась до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю до вирішення питання працевлаштування, в якій зазначила, що на час звернення не працює за цивільно-правовим або трудовим договором (угодою, контрактом)чи за сумісництвом.

Наказом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості № НТ121003 від 03.10.2012 року ОСОБА_2 надано статус безробітної на загальних підставах та призначено допомогу по безробіттю як застрахованій особі без урахування страхового стажу відповідно до п.п. 2,4 статті 22, пункту 2 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7, 2.9 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності - з 03.10.2012 року по 31.03.2013 року. Крім цього, відповідно до цього ж наказу - прийнято рішення розпочати виплату ОСОБА_2 такої допомоги по безробіттю з 03.10.2012 року.

Згідно даних про виконані платежі, в період з 03.10.2012 року по 21.01.2013 року відповідачу здійснено виплату допомоги по безробіттю на суму 1982,41 грн.

13.02.2013 року Тернопільським МРЦЗ прийнято наказ №НТ130213, згідно з яким ОСОБА_2 у зв'язку з самостійним працевлаштуванням знято з обліку громадян, які шукають роботу - з 23.01.2013 року.

Водночас, судом також встановлено, що 08.12.2012 року до центру зайнятості надійшла інформація з Пенсійного фонду України про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, цивільно-правовими договорами. Згідно наданої інформації виявлено, що ПП «Нафтогазінвест» подано відомості, що ОСОБА_2 відноситься до категорії застрахованих осіб: «наймані працівники на загальних підставах».

З метою підтвердження вищевказаної інформації, 18.12.2012 року, тобто, ще у період перебування відповідача на обліку в службі зайнятості, Тернопільським МРЦЗ надіслано запит №04/66/6749 до ПП «Нафтогазінвест» щодо надання інформації про перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з даним підприємством та отримання нею доходу, проте відповіді отримано не було.

У зв'язку з цим, 16.01.2013 року, тобто, також у період перебування ОСОБА_2 на обліку в центрі зайнятості, з метою підтвердження інформації, що надійшла з Пенсійного фонду, Тернопільським МРЦЗ зроблено відповідний запит до Кагарлицького РЦЗ.

На підставі вищезазначеного запиту, 12.02.2013 року спеціалістом Кагарлицького РЦЗ, за участю директора ПП «Нафтогазінвест» Москалюка О.В., проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В результаті розслідування встановлено, що ОСОБА_2 була прийнята на постійну роботу юрисконсультом заправних станцій на автозаправний пункт згідно наказу №6 ПП «Нафтогазінвест» від 01.09.2012 року та отримувала дохід з вересня 2012 року по січень 2013 року в сумі 3000 грн., про що складено відповідний акт №2 від 12.02.2013 року.

Із вищезазначеним актом розслідування №2 від 12.02.2013 року ОСОБА_2 була ознайомлена 05.03.2013 року, після чого, на підставі вказаного акту Тернопільським МРЦЗ прийнято наказ №НТ130305 від 05.03.2013 року про повернення ОСОБА_2, отриманих нею як допомога по безробіттю, у період з 03.10.2013 року по 23.01.2013 року.

Витяг із вищезазначеного наказу №НТ130305 від 05.03.2013 року разом із повідомленням про необхідність в добровільному порядку перерахувати у 15-денний термін безпідставно виплачені кошти, відповідач отримала 09.03.2013 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення їй рекомендованого поштового відправлення.

У зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку вищезазначену заборгованість не сплатила, позивач і звернувся до суду із даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 12 Закону розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової служби України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 (далі - Порядок №60/62)

Так, пунктом 2 Порядку №60/62 встановлено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду його перебування на обліку як безробітного.

Відповідно до пп. 4 п. 3 вищезазначеного Порядку здійснення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним шляхом перевірки проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі, коли: під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 року № 121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005 року № 23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 року № 368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 року за № 1523/11803.

Відповідно до пп. 8 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Як вже було зазначено вище, при зверненні 03.10.2012 року до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідач вказала, що вона за цивільно-правовим або трудовим договором - не працює.

Разом з тим, у ході розгляду даної справи встановлено, що перевірка отриманої 08.12.2012 року центром зайнятості інформації з Пенсійного фонду України, на підставі якої виявлено, що ОСОБА_2 відносилась до категорії зайнятого населення, - була розпочата ще у період перебування на обліку в центрі зайнятості, та, як вбачається із акту №2 від 12.02.2013 року розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», - була здійснена 12.02.2013 року спеціалістом Кагарлицького РЦЗ, за участю директора ПП «Нафтогазінвест» Москалюка О.В.

І саме внаслідок вказаної перевірки встановлено перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з ПП «Нафтогазінвест», (прийняття на постійну роботу юрисконсультом заправних станцій на автозаправний пункт згідно наказу №6 від 01.09.2012 року та отримання доходу з вересня 2012 року по січень 2013 року).

У відповідності до вимог частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У судовому засіданні відповідач заперечила, що вона працювала юрисконсультом заправних станцій в ПП «Нафтогазінвест» та не отримувала заробітну плату. Разом з тим, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували її доводи та які б могли спростувати висновки за наслідками перевірки, покладені вподальшому в основу прийняття наказу про повернення коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю, - ОСОБА_2 у ході розгляду справи суду надано не було.

Також, не спростовують фактів, відображених в акті №2 від 12.02.2013 року, і надані відповідачем угода між ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес» про надання послуг від 23.01.2013 року та додаткова угода від 08.02.2013 року, на які відповідач посилається як на єдине місце роботи де вона працювала, - оскільки вказані угоди підтверджують лише обставини, які існували вже після зняття відповідача з обліку в центрі зайнятості, і жодним чином не стосуються обставин, які виникли між сторонами у даному спорі - до укладення цих угод.

Більше того, суд звертає увагу на те, що у ході розгляду даної справи, позивач сама зазначила, що ані після ознайомлення зі змістом акту, ані після винесення відповідного наказу про повернення коштів, вона не визнала за необхідне звертатись до ПП «Нафтогазінвест» з метою спростування відомостей, встановлення яких призвело до прийняття центром зайнятості рішення про повернення виплачених їй у якості допомоги по безробіттю коштів та подальшого звернення позивача до суду із даним позовом.

Відтак, при розгляді даної справи в адміністративного суду - відсутні підстави для прийняття до уваги посилань відповідача, які жодними належними та допустимими доказами не підтверджені.

А тому, з огляду на положення частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, подані позивачем в обґрунтування заявленого позову докази, в тому числі, складений акт розслідування №2 від 12.02.2013 року та наказ №НТ130305 від 05.03.2013 року про повернення коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю,- не викликають сумнівів у суду і розцінюються як належні та допустимі докази, що містять інформацію, стосовно обставин у даній справі.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 1 п. 6 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» від 20 березня 2006 р. №357 у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до змісту ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати та організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 14 грудня 2000 року за № 915/5136, право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, - суд зазначає, що позивачем під час розгляду даної справи було доведено, що внаслідок встановлення обставин, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, встановлено безпідставність отримання відповідачем допомоги по безробіттю, в той час, як відповідачем не подано жодних належних доказів повернення до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості вказаних коштів у сумі 1982,98 грн., так само як не надано і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

А тому, враховуючи те, що на час судового розгляду справи обов'язок щодо повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю відповідачем в добровільному порядку не виконаний, відповідні докази, які б підтверджували повернення безпідставно виплачених відповідачу сум допомоги по безробіттю та спростовували б доводи позивача, відповідачем - не надані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом задоволення постановлення рішення про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у сумі 1982,98 грн.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України - судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер ДРФО - НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості (вул. Текстильна, 1Б, м. Тернопіль) кошти, виплачені у якості допомоги по безробіттю у сумі 1982,98 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві гривні 98 копійок), - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: р/р №37171300901002 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО - 838012, код - 14029303.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 16.04.2013 року/.

Головуючий суддя (підпис) Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.