Ухвала суду № 32364387, 03.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

03 липня 2013 року № 826/10286/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Приватного підприємства «Елпіс-Україна»доКиївської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів Українипроскасування акту від 26 квітня 2013р. №н/12/13/100000000/32956789 невиїзної документальної перевірки та винесеного за її результатами податкового повідомлення-рішення №129 від 23.05.2013р.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва 01 липня 2013 року надійшла позовна заява Приватного підприємства «Елпіс-Україна» (далі за текстом - позивач) до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі за текстом - відповідач) про скасування акту від 26 квітня 2013р. №н/12/13/100000000/32956789 невиїзної документальної перевірки та винесеного за її результатами податкового повідомлення-рішення №129 від 23.05.2013р.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

В ході дослідження позовної заяви з доданими до неї матеріалами, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України в зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.

Позовна заява від імені Приватного підприємства «Елпіс-Україна» підписана, як зазначено у ній, Директором ОСОБА_1.

Проте, суду не надано документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, зокрема, копії протоколу загальних зборів учасників, витяг зі статуту, копію наказу про призначення, тощо, які б підтверджували, що станом на день подачі позову до суду вказана особа є директором Приватного підприємства «Елпіс-Україна» та має права вчиняти юридично значимі дії від імені такої юридичної особи.

Про необхідність надання документів на підтвердження повноважень керівника юридичної особи при зверненні до суду вказано також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2012 року по справі № К/9991/5324/11.

Відсутність вказаних документів створює перешкоди для відкриття провадження у справі.

Також, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

При цьому, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, про що вказано, зокрема, у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 № 1145/11/13-10.

В той же час, заявлена позивачем позовна вимога про «скасування акту від 26 квітня 2013р. №н/12/13/100000000/32956789 невиїзної документальної перевірки» не відповідає визначеному ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України переліку вимог, які може містити адміністративний позов. Даний Акт не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства та не має самостійного значення, адже безпосередньо не визначає обсягу прав та обов'язків позивача.

При цьому суд зазначає, що і Вищим адміністративним судом України неодноразово висловлювалась правова позиція стосовно того, що дії щодо проведення перевірки, дії щодо підписання акта за результатами проведення цієї перевірки та включення до акту певних висновків не можна вважати такими, що порушують права особи та впливають на його права та обов'язки.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 р. по справі № К-11956/08, в ухвалі від 16 червня 2011 р. по справі № К-9789/09.

Враховуючи викладене, позивачу слід уточнити позовні вимоги та узгодити їх нормами КАС України.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається, окрім іншого, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як передбачено ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду із вимогами майнового та немайнового характеру.

Звернена до суду вимога про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №129 від 23.05.2013р, з урахуванням приписів роз'яснення Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18 січня 2012 року є майновою.

А вимога про скасування акту від 26 квітня 2013р. №н/12/13/100000000/32956789 невиїзної документальної перевірки - немайновою.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (також далі за текстом - Закон), справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

А за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (також далі за текстом - Закон), справляється судовий збір у 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 01 січня 2013 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1147 грн.

Як встановлено судом (платіжне доручення №2513 від 01.07.13), позивачем здійснено оплату судового збору за подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва у сумі 417,64 грн., що становить 1 відсоток розміру майнових вимог. Тобто позивачем сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру.

В той же час, за позовні вимоги немайнового характеру - про скасування акту від 26 квітня 2013р. №н/12/13/100000000/32956789 невиїзної документальної перевірки - позивачем судовий збір не сплачено, що суперечить ст. 106 КАС України та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

З аналізу викладеного вбачається, що платіжне доручення додане до матеріалів справи не є належним документом про сплату судового збору, оскільки судовий збір не сплачено у належному розмірі.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 16 липня 2013 року шляхом подання до суду: - документу, що підтверджує займану посаду директора ПП «Елпіс-Україна»; - уточненої позовної заяви із визначенням позовних вимог відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу про адміністративне судочинство України; - оригіналу квитанції про сплату судового збору у належному розмірі (якщо позовні вимоги не будуть уточнені).

Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Приватного підприємства «Елпіс-Україна» без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 16 липня 2013 року.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій