Ухвала суду № 32363725, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р. м. Київ К/9991/55738/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Березнівського відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.05.2012

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012

у справі № 2а/1770/1061/2012

за позовом Приватного підприємства "Євробуд-М"

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012, позовні вимоги задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 12.12.2011 № 0000832342 та №0000842342.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "ЛОМЕКС" та ТОВ "Торгово-будівельна компанія Укрбудіндустрія" за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, складено акт № 823/23/32600531 від 29.11.2011.

На підставі акта перевірки, податковим органом 12.12.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000832342, яким, за порушення п. 1.38.2 ст. 138. п.п.139.1.9 п.1.39.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств в сумі 399390,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000842342, яким, за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 347296,00 грн., з яких: 347295,00 грн. - основний платіж; 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для перевірки та прийняття спірних повідомлень-рішеннь покладено висновки, викладені у листі ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 30.08.2011 за № 4342/7/16-08, щодо контрагента - ТОВ "ЛОМЕКС", який, за даними податкового органу, має стан платника 9 - направлене повідомлення про відсутність за місцезнаходженням та висновки, викладені в листі № 32556/7/23-1110 від 20.09.2011 ДПІ у Печерському районі м.Києва, щодо взаємовідносин контрагента - ТОВ "ТБК "УКРБУДІНДУСТРІЯ", із його контрагентами: ПП "Володар" та ПП "Дніпрорембудсервіс".

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 12.12.2011, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що 04.05.2011 між ТОВ "ЛОМЕКС" (продавець) та позивачем (покупець) було укладено Договір поставки № 040511, за умовами якого продавець зобов'язувався передавати у власність покупця матеріали, запчастини, інструменти, обладнання та комплектуючі до них, а покупець зобов'язувався прийняти цей товар та оплатити його.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "ЛОМЕКС" підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Придбані у ТОВ "ЛОМЕКС" матеріали використовувались у господарській діяльності позивача - у будівництві, відповідно до договору генерального підряду №18/11/09/299 КБ від 10.12.2009, укладеного з Державним підприємством Національна енергетична компанія "Укренерго" на розроблення робочого проекту і будівництво житлового будинку в смт.Макарів Київської області "Будівництво житлового будинку". На підтвердження виконання сторонами умов договору, в матеріалах справи наявна довідка про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, податкова накладна, виписки банку.

Як було вірно встановлено судами, ТОВ "ЛОМЕКС" було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі, а згідно останнього запису від 07.02.2012 № 1 074 106 0005 012520 - відбулося підтвердження відомостей про юридичну особу. На момент вчинення правочинів, а також, на момент проведення перевірки, ТОВ "ЛОМЕКС" мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Доводи відповідача щодо відсутності товарно-транспортних накладних, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки, як було вірно встановлено судами, позивач не відносив до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ вартість транспортування будівельних матеріалів до місця будівництва, а транспортування здійснювалося та оплачувалося контрагентом.

Також, 26.11.2010 між позивачем (замовник) та ТОВ "ТОРГОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УКРБУДІНДУСТРІЯ" (підрядник) було укладено договір підряду № 10/11-1, за умовами якого підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати комплекс будівельно-монтажних робіт, а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТБК "УКРБУДІНДУСТРІЯ" підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними, актами надання послуг генпідряду від 30.06.2011, податковими накладними. Згідно виписок банку, позивачем повністю оплачено виконані роботи.

На момент вчинення правочинів, а також, на момент проведення перевірки, ТОВ "ТБК "УКРБУДІНДУСТРІЯ" мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Матеріалами справи підтверджується, що вказаний контрагент був взятий на облік платника податків, має ліцензію серії АВ № 512186, видана 23.02.2010 інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, яка діє з 23.02.2010 по 23.02.2015. Господарська діяльність пов'язана зі створенням об'єктів архітектури, відповідно до додатку, а також, ТОВ "ТБК "УКРБУДІНДУСТРІЯ" було отримано дозвіл на початок виконання роботи підвищеної небезпеки, виданий територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та міст Києву, за № 882.09.32-45.21.1 від 04.08.2009.

Як було вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, суми доходу, отриманого від виконання вказаних робіт, були включені позивачем до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року, а податкові зобов'язання з ПДВ, відображені в реєстрі виданих податкових накладних за червень 2011 року та включені у декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Березнівського відділення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль