Ухвала суду № 32363395, 02.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2013 р. м. Київ К/9991/63468/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Андреєва В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКоростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуЖитомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 рокуу справі№ 0670/2421/11за позовомПриватного акціонерного товариства «Трубний завод «Трубосталь»доКоростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової службипровизнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року у справі № 0670/2421/11, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Коростенської державної податкової інспекції від 14.07. 2010 року № 000982301/0.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

В заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції в Житомирській області позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Трубосталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банках за березень - квітень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року, з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року складено акт від 01.07.2010 року № 244/ 23-01/13548581.

На підставі акта перевірки Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0000982301/0 від 14.07.2010 року, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 632 012,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що ЗАТ «Трубосталь» в порушення абз. «а» пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у березні місяці 2010 року прийнято невірне рішення про повернення йому на розрахунковий рахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 313 515,00 грн., так як відповідно до вказаної норми вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми, в зв'язку із дотримання вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного Закону та повинен врахувати її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

В даному випадку залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26 декларації) за січень місяць становить 394 210,00 грн. та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 21 декларації) становить 333 515,00 грн. Також встановлено, що сума податку на додану вартість фактично сплачена постачальникам таких товарів, за січень місяць склала 944 632,00 грн. Товариство при наявному залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками лютого місяця 2010 року мало право заявити бюджетне відшкодування в сумі 620 693,00 грн. у поданій декларації за лютий місяць 2010 року. Однак, ЗАТ «Трубосталь» не скористалося даним правом на отримання бюджетного відшкодування в лютому місяці 2010 року, в результаті чого в подальшому втратило право на отримання бюджетного відшкодування у поданій декларації за березень 2010 року в розмірі 333 515,00 грн. та вказана сума не може приймати участі у розрахунку бюджетного відшкодування у наступних податкових періодах.

Вищенаведені висновки відповідача стали підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.07.2010 року № 0000982301/0, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками, відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах.

Отже, підприємство має право заявити до відшкодування суму податку на додану вартість у разі: наявності сум, розрахованих згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які мають від'ємне значення за звітний та попередній періоди та в результаті проведення фактичної оплати отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що ЗАТ «Трубосталь» цілком правомірно заявлено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за березень місяць в розмірі 333 515,00 грн. та суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за лютий в розмірі 620 693,00 грн.

У висновку судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 10673/11-45 від 24.01.2012 року та додатками до нього вказано, що доводи, викладені в акті Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 01.07.2010 року № 244/23-01/1354858 про заниження суми бюджетного відшкодування за лютий 2010 року в розмірі 620 693,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, що декларувалася в період з 01.01.2010 року по 31.01.2012 року, з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, документально не підтверджується.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суди дійшли вірного висновку про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 0670/2421/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак