Постанова № 32363182, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2013 р. м. Київ К-33251/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Васильченко Н.В. Розваляєвої Т.С.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-центральний аптечний склад" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 12.10.2010р. у справі № 2а-5106/10/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-центральний аптечний склад" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення № 54 від 22.03.2010р., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИ-центральний аптечний склад» звернулося з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення № 54 від 22.03.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято на підставі помилкового висновку перевірки щодо допущення позивачем методологічної помилки, а саме невірного декларування коду УКТЗЕД товарів, а саме - «Фільтри, призначені для імплантації в вену з метою виловлюння тромботичних масу людей (тромбоектомія): - 466 Р 306 В Кава - фільтр TRAPEASE діаметром 6 F, набір, 10 шт., - 466 F 210 В Кава-фільтр OptEase, довжиною 90 см, 10 шт.»Виробник: CORDIS a Johnson & Johnson Company, США на заводі CORDIS EUROPA N.У. Нідерланди, що призвело до порушення позивачем вимог Закону України "Про Митний тариф України" в частині декларування коду товару, а також, порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в частині безпідставного застосування пільги по сплаті податку і зниження суми податку, що спричинило заниження податкового зобов'язання позивачем по сплаті ПДВ на суму 30210,24 грн. Так, позивач вказує, що декларування вищевказаного товару здійснено ним на підставі свідоцтва МОЗ України про державну реєстрацію № 4050/2005, відповідно до якого даний товар внесено до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України , дозволено для застосування в медичній практиці та визначено код товару згідно УКТЗЕД - 9021909000. Крім того, позивач зазначає, що проведення камеральних перевірок на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не віднесено до компетенції відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2010р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 12.10.2010р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 12.10.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИ-центральний аптечний склад» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17 лютого 2010 року відповідачем проведена камеральна перевірка позивача, стосовно дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів за ВМД № 100000020/2008/752800 від 25.12.2008 року, за результатами якої було складено акт № к/2/10/100000000/24725736 від 17 02 2010 року.

Як вбачається з акту № к/2/10/100000000/24725736, перевіркою встановлено факт неправомірного застосування позивачем пільг по сплаті податку на додану вартість. Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що внаслідок камеральної перевірки було встановлено методологічну помилку у поданій платником податків податкової декларації (ВМД № 100000020/2008/752800 від 25.12.2008р.), які призвели до заниження суми його податкового зобов'язання.

22 березня 2010 року на підставі акту № к/2/10/100000000/24725736, відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р» № 54, яким позивачу за порушення Закону України "Про податок на додану вартість", визначено податкове зобов'язання у сумі 31720,75 грн., з яких 30210,24 грн. за основним платежем та 1510,51 грн. за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень є підпункт «в» пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовних вимог виходили з того, що невірне заповнення графи 33 ВМД призвело до заниження позивачем податкових зобов'язань за податком на додану вартість на суму 30210,24 грн.

Однак колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України 2002 року (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - МК) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

У пункті 19 статті 1 МК наведено визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Отже, митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі МК відповідно до заявленого митного режиму.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Відповідно до статті 265 МК порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 25 Закону України від 5 лютого 1992 року № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф» установлено, що мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Наведені норми права дають підстави вважати, що за наслідками перевірки правильності визначення митної вартості товарів можуть бути донараховані обов'язкові платежі.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування суми податкового зобов'язання, якщо вона розрахована контролюючим органом, а згідно з підпунктом 4.2.2 зазначеного пункту цієї статті контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Отже, якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.

В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Відповідно до підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 №439/10719, працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. Пунктом 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" Порядку встановлено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД, та здійснено митний контроль, який включає в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів, згідно з поданими документами, перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Наступне визначення митним органом коду товару, митне оформлення якого здійснено та правильність класифікації та кодування якого вже перевірено митним органом, не є достатньою підставою для висновку про допущення декларантом під час митного оформлення товару порушення методології нарахування податків і зборів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на протиправності визначення митним органом суми податкових зобов'язань на підставі підпункту „в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та, відповідно, наявності підстав для задоволення позову.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Постановила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-центральний аптечний склад" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 31.05.2010р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 12.10.2010р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Три-центральний аптечний склад" до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці № 54 від 22.03.2010р.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: