Рішення № 32361719, 08.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2013 р.Справа № 916/577/13-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства «Альянс-Інвест»

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про визнання договору не дійсним та застосування наслідків його недійсності

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 04.03.2013 р. позивач, приватне підприємство «Альянс-Інвест» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору №983 купівлі-продажу нежилого приміщення магазину № 32, розташованого за адресою АДРЕСА_2, укладеного 25.01.2005 р. між ПП«Альянс-Інвест» та ФОП ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2013 р. суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. порушено провадження №916/577/13-г з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.03.2013 р.

Також, 04.03.2013 до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача по справі надійшло клопотання в якому позивач просить витребувати у ФОП ОСОБА_1, реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та приватного нотаріусу ОСОБА_2 примірник договору №983 купівлі-продажу нежилого приміщення магазину № 32, розташованого за адресою АДРЕСА_2, укладеного 25.01.2005 р. між ПП«Альянс-Інвест» та ФОП ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2

07.03.2013 до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача по справі надійшло доповнення до позовної заяви в якому позивач просить прийняти до розгляду позовну заяву про визнання недійсним договору №983 купівлі-продажу нежилого приміщення магазину НОМЕР_1, розташованого за адресою АДРЕСА_2, укладеного 25.01.2005 р. між ПП«Альянс-Інвест» та ФОП ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Також за клопотанням позивача (вх.№7841/2013 від 07.03.2013 р.) до матеріалів справи залучено копію витягу з ЄДРПОУ №15907534 від 20.02.2013 р.

12.03.2013 р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача по справі надійшло доповнення до позовної заяви в якому позивач просить витребувати у приватного нотаріусу ОСОБА_2 примірник договору №983 купівлі-продажу нежилого приміщення магазину НОМЕР_1, розташованого за адресою АДРЕСА_2, укладеного 25.01.2005 р. між ПП«Альянс-Інвест» та ФОП ОСОБА_1 та документи або копії з них, на підставі яких вчинено нотаріальну дію щодо продажу зазначеного об'єкта нерухомості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.13р. зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_2 направити до суду належним чином завірену копію договору №983 купівлі-продажу нежилого приміщення магазину НОМЕР_1, розташованого за адресою АДРЕСА_2, укладеного 25.01.2005 р. між ПП«Альянс-Інвест» та ФОП ОСОБА_1

18.03.2013 року представником відповідача по справі до канцелярії господарського суду Одеської області подано заяву про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.

21.03.2013 року до канцелярії господарського суду Одеської області на виконання вимог ухвали від 12.03.2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 направлено копію договору купівлі-продажу, укладеного між ПП «Альянс-Інвест» та ФОП ОСОБА_1 нежилого приміщення магазину № 32, розташованого за адресою АДРЕСА_2 від 25.01.2005 №98, та копії документів на підставі яких він посвідчень.

25.03.2013 року в судовому засіданні за клопотанням представника позивача залучено до матеріалів справи витяг з ЄДРПОУ, представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.13р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 01.04.2013 року.

25.03.2013 року представником позивача по справі до канцелярії господарського суду Одеської області подано заяву про надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.04.13р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08.04.2013 року.

Ухвалою від 08.04.2013 року, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 08.04.2013, у зв'язку з находженням судді Зайцева Ю.О. у відпустці, справа № 916/577/13-г прийнята до провадження суддею господарського суду Одеської області Демешиним О.А., та призначено до розгляду на 22 квітня 2013 року.

Ухвалою від 09.04.2013 року, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В., у зв'язку з виходом на роботу судді Зайцева Ю.О. справа №916/577/13-г прийнята до провадження суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. та призначена до розгляду на 22 квітня 2013 року.

Ухвалою від 22.04.2013 р., за клопотанням позивача від 22.04.2013 (вх.ГСОО№13059/2013), розгляд справи відкладено відповідно до ст. 77, 86 ГПК України на 03.06.2013 року.

Ухвалою суду від 03.06.2013 року за клопотанням представника позивача від 31.05.2013 року (вх.ГСОО №16925/2013) , відповідно до ст. ст. 69, 77, 86 ГПК України, розгляд справи відкладено на 21.06.2013 р., та продовжено строк вирішення спору по справі №916/577/13-г на 15 днів до 25.06.2013 року.

Ухвалою від 21.06.2013 року, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 21.06.2013, у зв'язку з находженням судді Зайцева Ю.О. на лікарняному справа №916/577/13-г прийнята до провадження суддею господарського суду Одеської області Никифорчуком М.І. та призначена до розгляду на 08 липня 2013 року.

Ухвалою від 02.07.2013 року згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 01.07.2013, у зв'язку з виходом судді Зайцева Ю.О. з лікарняного, справа №916/277/13-г прийнята до провадження суддею господарського суду Одеської області Зайцевим Ю.О. та призначена до розгляду на 08.07.2013 року.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, правом передбаченим ст. 59 ГПК України не скористався.

У судовому засіданні 08.07.2013 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Обґрунтовуючи свої позивні вимоги позивач вказую, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року за заявою ФОП ОСОБА_4 порушено провадження у справі №Б-39/72-10 про банкрутство ПП «Альянс Інвест» та введено процедуру розпорядження майном. Постановою господарського суду Харківської області від 23 січня 2012 року по справі №Б39/72-10 про банкрутство ПП «Альянс-Інвест» останнього визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області 10 травня 2012 року ліквідатором по справі №Б-39/72-10 призначено арбітражного керуючого Лєснова С. О. (Свідоцтво НОМЕР_1 від 13.02.2013року, місце проживання 83054, АДРЕСА_1, ІПННОМЕР_2).

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

Згідно з частиною 4 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

У зв'язку із вищевикладеним, ліквідатором були здійсненні заходи щодо виявлення майна банкрута, шляхом направлення запитів до усіх установ, які мають необхідний обсяг інформації щодо активів підприємства - банкрута.

Ліквідатором банкрута були отриманні відповіді та було визначено певний перелік майна, який став складовою частиною ліквідаційної маси.

Крім того, ліквідатору ПП «Альянс-Інвест» випадково стало відомо, що нерухоме майно - нежилого приміщення магазину № 32, розташованого за адресою АДРЕСА_2 до порушення справи про банкрутство останнього, належало ПП «Альянс-інвест», однак на підставі договору купівлі-продажу від 25.01.2005 р. №983, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 власником вказаного майна є ФОП ОСОБА_1

Частиною 1 статті 25 Закону встановлено, ліквідатор з дня свого призначення з підстав, передбачених статтею 17 Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

При цьому, частиною 11 статті 17 Закону передбачено, що угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

В якості підстави для задоволення позову позивач вказує що вартість нерухомого майна за спірною угодою була надзвичайно занижена в порівнянні з дійсною ринковою вартістю об'єкта нерухомості, що дає усі підстави стверджувати, що укладання вказаної угоди спричинило збитки кредиторам боржника, оскільки об'єкт нерухомості не увійшов до складу ліквідаційної маси, а фактично, з метою ухилення від розрахунку із кредиторами, боржником було вилучено об'єкт нерухомості із ліквідаційної маси та продано за ціною, значно нижчою від ринкової вартості, наслідком чого є те, що кредитори боржника позбавлені можливості задовольнити свої кредиторські вимоги до боржника. Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,5, та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, позовні вимоги не визнає, відзив на позовну заяву не надав, правом наданим ст. 59 ГПК України не скористався. Просить суд в позові відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статею 658 Цивільного Кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 2 статті 203 ЦК України визначено наявність необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин, як необхідну вимогу чинності правочину.

Частина 1 статті 92 ЦК України зазначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільне законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Крім того, згідно до нормативних положень ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зокрема, статтею 92 ЦК України встановлено основні положення цивільної дієздатності юридичної особи, а саме: юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до договору купівлі продажу нерухомого майна № 983 від 25.01.2005 року продаж здійснила повноважена особа - директор, крім того рішенням № 12 власника ПП «Альянс - Інвест» від 17 січня 2005 року визначено, що власник прийняв рішення продати нежиле приміщення магазину НОМЕР_1, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за 1 393 000 грн. Відповідно до п.5. договору продаж здійснено за погоджену суму 1 160 833 грн. 33 коп.

Відповідно до загальна вартість відчужуваного майна згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 6247292 від 18.01.2005, виданому Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів не рухомості» становить 158 772 грн.

Щодо посилань позивача про невідповідність ціни договору фактичному рівню ринкових цін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Також, згідно ч. 1. ст. 632 ЦК України, - ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін та сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.

Частиною 2 ст. 190 ГК України визначено що, вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Отже, ціна, за якою майно за договором передавалось позивачу, відповідає ринковій, оскільки Відповідач, як продавець, бажав передати таке майно, а Позивач, як покупець бажав його отримати на добровільній основі, при цьому обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично один від одного.

Крім того позивачем не надано належних та припустимих доказів отримання підприємством збитків при продажу нерухомого майна за оскаржуваним договором.

З урахуванням вищезазначеного, укладений між сторонами договір вчинено з дотриманням всіх передбачених законодавством умов, його зміст не суперечить нормам діючого законодавства. А договір від імені відповідача було укладено належною особою, яка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності та діяла добросовісно і розумно, не перевищуючи своїх повноважень.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ПП «Альянс-Інвест» є не обґрунтованими, не підтвердженими наявними у матеріалах справи доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог приватного підприємства приватного підприємства «Альянс-Інвест» до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено підписано 12.07.2013 р.

Суддя Зайцев Ю.О.