Рішення № 32361718, 11.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 р. Справа № 909/661/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі , судді Грица Ю. І. , при секретарі судового засідання Ковальчук Р. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", вул.Пересипкіна,5, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000

до відповідача: підприємця Малишівської Зоряни Петрівни вул. Мазепи,17, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400

про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 4 489грн.29коп.

за участю представників сторін:

від позивача :Слободян Ірина Василівна - юрисконсульт, посвідчення №375 від 16.08.12 (довіреність №8/02 від02.01.13, паспорт серія НВ 561018 виданий Хмельницьким МВ УМВС в Хмельницькій обл. від 08.05.10. )

ВСТАНОВИВ:

заявлено позов про стягнення 4489грн.29коп. заборгованості з яких заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 4489грн.29коп., 3% річних в сумі 118грн.90коп., пеня в сумі 133грн.16коп.

Представник позивача заявлений позов підтримав. В обгрунтування позову зазначив, що відповідачем в порушення умов договору про надання послуг з теплопостачання №1279/914 відповідач, як споживач не провів своєчасної та повної оплати згідно наданих рахунків за спожиту теплову енергію в зв"язку з чим на суму боргу останньому нараховано штрафні санкції. Просить суд позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, повноважного представника не направив, причини свого неприбуття не повідомив.Про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 05.06.13 з повідомленням про вручення поштового відправлення.

З огляду на те, що відзив на позов не подано, у відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами .

01.12.06 між сторонами було укладено договір про надання послуг з теплопостачання №1279/914, згідно якого позивач- енергопостачалльна організація, зобов"язався постачати відповідачу, як споживачу теплову енергію, а споживач -оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Зокрема, згідно п.6.3 договору оплата за використану теплову енергію проводиться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. В розділі 7 договору передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне виконання розрахунків у вигляді сплати пені.

Як свідчать обставини справи відповідач своєчасно та в повному обсязі не проводив оплату за використану теплову енергію згідно виставлених рахунків в зв"язку з чим станом на 01.04.13 заборгованість за спожиту теплову енергію склала за період споживання з 01.04.11 по 01.04.13 4489грн.29коп.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.193 ГК України.

Статтею 530Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Відповідачем, зазначені вимоги закону порушені, оскільки не проведена належним чином та в повному обсязі оплата вартості спожитої теплової енергії.

Зі змісту ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, випливає, що захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До таких способів відносяться, зокрема, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з поданого суду розрахунку відповідачу правомірно нараховано 3% річних в сумі118грн.90коп.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено вище, нарахування пені випливає і з умов договору укладеного між сторонами.

Таким чином, згідно поданого розрахунку, сума нарахованої пені склала 133грн.16коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).

Зважаючи на те, що порушення строків виконання грошового зобов"язання мало місце, що підтверджується матеріалами справи і відповідачем не подано доказів у спростування

вимог позивача, суд вважає обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу, 3% річних та пені .

Згідно ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід відшкодувати з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.509, 526, 530, 549, 625, Цивільного кодексу України, ч.2 ст.20, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49,75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з підприємця Малишівської Зоряни Петрівни вул.Мазепи,17, м.Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область 77400 (інд. код 2486808149, р/р 2600601560242 в АКБ "Правексбанк" м.Київ, МФО 321983) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго",вул.Пересипкіна,5,м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000( код ЄДРПОУ 03356571, р/р 26003301021233 в Хмельницькому обласному управлінні ПАТ "Ощадбанк", МФО 315784) заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 4489грн.29коп.(чотири тисячі чотириста вісімдесят дев"ять грн. 29коп.) , 3% річних в сумі 118грн.90коп.(сто вісімнадцять грн. 90коп.), пеню в сумі 133грн.16коп. (сто тридцять три грн. 16коп.) та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720грн.50коп.( одна тисяча сімсот двадцять грн.50коп).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.13

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Плютяк І. М. 12.07.13