Рішення № 32361711, 05.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/53/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.2013 Справа № 908/1987/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд", юридична адреса - 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3 оф. 5; поштова адреса - 49041, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 9 А

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконтакт", юридична адреса - 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 3 оф. 68; поштова адреса - Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горянівське, вул. Щорса, 60

про стягнення 11 310,03 грн.

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Левадний Б.Л., представник довіреність № б/н від 03.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконтакт" про стягнення 11 310,03 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2013р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 20.06.2013р. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 05.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на виконання умов договору відповідачеві поставлено мастильні матеріали на загальну суму 11 507,52 грн. Відповідач свої зобов'язання по договору виконав неналежним чином та оплатив товар частково. Заборгованість становить 9 507,52 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору позивачем нараховано пеню в розмірі 851,76 грн., штраф в розмірі 950,75 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

12.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" - (Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбудконтакт" (Відповідач) підписано договір поставки № 120912, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору Покупець повинен сплатити за поставлену Продукцію на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту фактичної поставки товару. Фактом поставки товару вважається прийом Покупцем товару за накладною.

На виконання умов договору позивач 03.10.2012р. на підставі накладної № 12/3441 передав відповідачу товар на загальну суму 11 507,52 грн.

24.04.2013р. сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 03.10.2012 р. по 13.03.2013.2013р., згідно з яким сальдо на користь позивача складає 11 507,52 грн.

Зазначений Акт засвідчений уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств.

Претензій по якості та кількості поставленої продукції у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконтакт" не було.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за прийняту продукцію у розмірі 2 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 13.03.2013р.

Залишок не сплачених кошті за отриманий товар становить 9 507,52 грн.

Відповідно до п. 6.1. договору № 120912 Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудконтакт» на адресу відповідача було надіслано лист-претензію вих. №20.05/13-1 від 20.05.2013р. про сплату заборгованості за поставлену продукцію з проханням вирішити спір у досудовому порядку. Однак, до теперішнього часу від відповідача оплати за поставлену продукцію отримана лише частково. Про результати розгляду претензії відповідь Позивачем не отримана, вимоги по сплаті заборгованості не задоволені.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Суд вважає, що позов в частині стягнення основної суми заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача: пеню за період з 18.10.2012р. -24.05.2013р. (218 днів) в сумі 851,76 грн. та штраф 10% - 950,75 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 5.7. Договору Покупець несе відповідальність за порушення термінів оплати, передбачених п.3.2 цього Договору, сплачує Постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, вартості поставленої продукції за кожний день прострочення, а в разі прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 10% вартості поставленого товару, що складає 950,75 гривні.

Таким чином, вимога про стягнення штрафу в розмірі 950,75 грн. підлягає задоволенню.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що стягненню підлягають 710,32 грн. пені за період з 18.10.2012р. - 18.04.2013р., у зв'язку з невірністю розрахунку наданого позивачем та необхідністю врахування шестимісячного строку нарахування пені за прострочення виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. Відповідачем доказів на спростування доводів викладених позивачем у позові не надано.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконтакт" про стягнення 11 310,03 грн.

Задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудконтакт" (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 3 оф. 68; поштова адреса: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горянівське, вул. Щорса, 60; код ЄДРПОУ 34830210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Масло Трейд" (юридична адреса: 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лазаряна, 3 оф. 5; поштова адреса: 49041, м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 9 А; код ЄДРПОУ 32794258) суму заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 9 507 (дев'ять тисяч п'ятсот сім) грн. 52 коп., штрафу в розмірі 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 75 коп., пеню в розмірі 851(вісімсот п'ятдесят одна) грн. 76 коп., 1 698 (одна тисяча шістсот дев'ятсот вісім) грн. 99 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 10.07.2013р.