Ухвала суду № 32359801, 08.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 р.Справа № 818/685/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Цуканова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2013р. по справі № 818/685/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксаліт"

до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2013 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксаліт" (далі- ТОВ "Оксаліт") до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі- ДПІ в м.Сумах) про скасування податкового повідомлення - рішення.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах від 17.10.2012 року №0006871503/52129 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 27831грн.38коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6957 грн.85коп.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача - ТОВ "Оксаліт" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 347грн.89коп.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у м. Сумах подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що ході проведення камеральної перевірки ТОВ "Оксаліт" з питань подання уточнюючого розрахунку поданого до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року встановлено, що позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 27831,38 грн. по господарським операціям з ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс», ПАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Фрімонт», ТОВ «Емпаєр Моторс», ТОВ «Контроль-Сервіс».

Апелянт зазначає, що позивачем не включено податкові накладні по вище зазначеним контрагентам до реєстру виданих та отриманих податкових накладних. Крім того, позивачем порушено затверджений порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2012 р. по взаємовідносинам з з ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс», ПАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Фрімонт», ТОВ «Емпаєр Моторс», ТОВ «Контроль-Сервіс» відсутні порушення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПІ в м. Сумах проведено камеральну перевірку з питань подання ТОВ „Оксаліт" податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, за результатами якої складено акт від 21.09.2012 року №2781/15-319/37283479 (а.с.8-10).

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.10.2012 року №0006871503/52129 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 34 789 грн.85коп., в тому числі 27 831грн.38коп. - за основним платежем та 6 957 грн.85коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.11).

Фактичною підставою для донарахування податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість стало не включення податкових накладних, виданих вищевказаними контрагентами, до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2012 року, поданого ТОВ „Оксаліт".

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі- ПК України) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.6. ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено «Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних». Згідно п. 1 зазначеного Порядку, виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Згідно абз. 2 п. 44.6. ст. 44 ПК України якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7. ст. 44 визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 15.09.2012 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року (а.с.105-110).

Зазначеним уточнюючим розрахунком підприємством було включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані у липні 2012 року: від ТОВ„ТД„Кременчукнафтопродуктсервіс", ПАТ „Дніпронафтопродукт", ТОВ „Фрімонт", ТОВ „Ємпаер Моторс", ТОВ „Сервіс-Контроль" на загальну суму ПДВ 27831,38 грн.

Листом від 15.09.2012 року №288/1 позивач повідомив ДПІ в м. Сумах про самостійне виправлення ним помилок у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, одержаного відповідачем 20.09.2012 року, про що свідчить копія квитанції №2 (а.с. 131, 118).

Таким чином, на момент проведення камеральної перевірки ДПІ в м. Сумах були надані всі необхідні документи, що свідчили про дотримання позивачем порядку подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року, проте, податковим органом не було враховано наявність внесених виправлень до реєстру виданих та отриманих податкових накладних ТОВ „Оксаліт" до розділу ІІ „Отримані податкові накладні".

З огляду на вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності віднесення відповідних сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ «Кременчукнафтопродуктсервіс», ПАТ «Дніпронафтопродукт», ТОВ «Фрімонт», ТОВ «Емпаєр Моторс», ТОВ «Контроль-Сервіс» в загальному розмірі -27831,38 грн. до податкового кредиту.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не впливають на висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 р. по справі № 818/685/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2013 р.