Ухвала суду № 32359797, 08.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 р.Справа № 820/2440/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Головко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 820/2440/13-а

за позовом Приватної фірми "Ніколь"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 р. задоволено частково адміністративний позов Приватної фірми "Ніколь" (далі- ПФ "Ніколь") до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення - рішення.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 15.03.2013 року № 0001022210, прийняте відносно ПФ "Ніколь".

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що на підставі договору укладеного між ПФ "Ніколь" та ТОВ «Татнефть -Укрнефтепродукт» від 25.03.2010 р. №1918хр, покупцеві було поставлено нафтопродукти на суму 907079,40 грн.

Апелянт зазначає, що за результатами виконання вказаного правочину, позивачем віднесено суму ПДВ у розмірі 151179,90 грн. до складу податкового кредиту по операціям, по яким не доведено зв'язок з веденням фінансово-господарської діяльності. Позивачем не надано жодного документу на уточнення умов поставки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за період лютий- червень 2011 р. по господарським відносинам з ТОВ «Татнєфть -Укрнєфтєпродукт» відсутні порушення.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками відповідача була проведена виїзна планова перевірка ПФ "Ніколь" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої було складено акт перевірки №790/2210/23003596 від 28.02.2013 року (т. 1, а.с.8-32 ).

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2013 року № 00011012210, яким збільшено ПФ «Ніколь» податок на додану вартість за основним платежем -151180,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.(т.1 а.с. 7).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про безпідставне віднесення суми ПДВ без наявності жодних документів по договору від 25.03.2010 р. №1918хр, які б уточнювали умови поставки товарів.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, що між ПФ «Ніколь» (покупець) та ТОВ «Татнефть -Укрнефтепродукт» (постачальник) укладений договір поставки нафтопродуктів №1550К-10 від 26.05.2010 року, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (т.1 а.с. 45-49).

30.12.2010 року було прийнято доповнення до зазначеного договору №30/12П-4, яким продовжено дію договору до 31.12.2011 р.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних, товаро-транспортних накладних, рахунків-фактур виданих на підставі договору №1550К-10 від 26.05.2010 року (т.1,а.с. 67,70,53-63, 64,66,69).

Факт оплати за придбаний товар здійснювався у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (т. а.с.76-137).

Поставка товару відбувалась окремими партіями, згідно письмових заявок ПФ «Ніколь» (т.2 а.с.2,20,25,1548,60,72).

ТОВ «Татнефть -Укрнефтепродукт» на поставляємі нафтопродукти надані паспорти якості.

Вище зазначені документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», дефектів форми, змісту або походження не мають, що не заперечувалось відповідачем.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ «Татнефть -Укрнефтепродукт» та документального їх підтвердження і як наслідок правомірного віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вище зазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 р. по справі № 820/2440/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2013 р.