Рішення № 32356832, 01.07.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2248/13-ц

Провадження № 2/234/1327/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого - судді Літовки В.В.,

при секретарі Каун Т.В.,

за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання змін до договору протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2012 року до Краматорського міського суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 16 травня 2006 року вона уклала із ПАТ «Укрсоцбанк» кредитний договір, за яким отримала кредит у розмірі 12 тис. доларів США до 15 травня 2013 року зі сплатою 12,5 % річних. Наприкінці 2010 року їй стало відомо, що банк в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку до 16 % річних. Уточнивши позовні вимоги, позивачка просила визнати дії банку протиправними по підвищенню процентної ставки по кредитному договору №223 і / 2006 від 16 травня 2006 року, зобовязати банк провести перерахунок погашеного кредиту з урахуванням відсоткової ставки 12,5 % річних по вказаному кредитному договору та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 4600 грн.

У судовому засіданні позивачка підтримала уточнені позовні вимоги посилаючись на те, що вона виконувала обовязки за кредитним договором належним чином, виплачуючи тіло кредиту та проценти у більшому розмірі ніж передбачено графіком, щоб достроково погасити кредит, оскільки це передбачено умовами кредитної угоди, про що банку було відомо, який не заперечував проти цього. У листопаді 2010 року при внесені чергового платежу від касира їй стало відомо про зміну банком в односторонньому порядку процентної ставки до 16% річних. Відповідач її про це не повідомив, хоча таке повідомлення передбачено умовами Кредитного договору. Про додаткову угоду їй стало відомо лише у лютому 2011 року. Після цього вона неодноразово зверталась з письмовими заявами до банку про перерахунок виплаченого кредиту та чому її не повідомили про підвищення відсоткової ставки, але відповідач не реагував, у звязку з чим вона вимушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що на підставі Додаткової угоди було здійснено підвищення відсоткової ставки, про що позивачку за 10 днів, 28.10.2008 року, було повідомлено, так як на її адресу було направлено повідомлення та Додаткову угоду. Позивачка була згодна, оскільки сплачувала добровільно нову підвищену ставку. Розписки та поштові повідомлення про вручення ОСОБА_1 Додаткової угоди та повідомлення не збереглися. Другий раз повідомлення позивачці було надіслано 16.02.2011р. після цього позивачка повідомила банк про заперечення відносно підвищення відсоткової ставки. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, 16 травня 2006 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «Укрсоцбанк» укладений Кредитний договір. За цим договором відповідач надає позивачці грошові кошти у сумі 12000 доларів США зі сплатою 12,5 % річних, а позивачка зобовязується повернути суму заборгованості до 15.05.2013 року.( а.с 6-9).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У судовому засіданні встановлено, що банк виконав прийняті на себе зобовязання і надав позивачці кредит в розмірі і на умовах, визначених Договором, було складено графік погашення кредиту з яким погодився позичальник.

Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору передбачена можливість ініціювання кредитором у зміни процентної ставки у випадку її зміни на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо чи опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління або Комітету по управлінню активами та пасивами АКБ «Укрсоцбанк».

Виходячи з предмету договору між сторонами, правового положення сторін Кредитного договору, а так само цільового призначення такого договору для позивачки, Кредитний договір, укладений між сторонами, є споживчим кредитом.

Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ( в редакції за станом на день виникнення правовідносин) у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися , що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Як вбачається з п.2.6.1. Договору, про намір змінити розмір винагороди (процентної ставки п.3.3.7. Договору) за надання кредиту, кредитор зобовязаний повідомити позичальника-позивачку не пізніше ніж за десять днів до дати початку їх введення, а також надати для укладення додаткову угоду про внесення змін до Кредитного договору.

Сторони з такими умовами Договору погодились.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказує, що підвищення відсоткової ставки за Кредитним договором було здійснено відповідачем з порушенням процедури, передбаченої Кредитним договором та здійснено в односторонньому порядку, що є неправомірним.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законодавством.

Оспорюючи правомірність підвищення банком процентної ставки в односторонньому порядку, позивачка посилалася на недодержання відповідачем умов договору.

Відповідач вказує, що 28 жовтня 2010 року ним було направлено лист про підвищення відсоткової ставки за договором № 50-01/977 та надіслано Додаткову угоду №1 , який отримала позивачка, однак даний факт у судовому засіданні не підтверджений.

Зокрема, банком не надано відповідного нормативного акту щодо якого відбулося в підвищення процентної ставки, не представлено доказів направлення на адресу позивачки повідомлення у встановлені Договором строки про введення в дію підвищеної процентної ставки за користування кредитом та додаткової угоди, та доказів, що позивачкою отриманні вказані документи.

Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

З наданої до суду представником відповідача копії Додаткової угоди № 1 від 06.11.2008 р., про збільшення відсоткової ставки, яка сторонами не підписана, вбачається, що йдеться про внесення змін до Договору «№ 223и/2006 від 18 травня 2005 року», тоді як Кредитний договір «№ 223і/2006 укладений 16 травня 2006 року»( а.с.69) .

Відповідно до вимог ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається з вимог ст. 643 ЦК України, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом строку.

Згідно ч.2 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений,- протягом строку нормально необхідного для цього часу.

У судовому засіданні позивачка стверджує, що про додаткову угоду їй стало відомо лише у лютому 2011 року. Доводи позивачки ОСОБА_1 в цій частині відповідачем не спростовані.

Після того як позивачці стало відомо про додаткову угоду, вона надала письмову заяву про незгоду з діями кредитора.

Позивачка у судовому засіданні наполягала, що вона сплачувала щомісячні платежі за кредитним договором у більшому розмірі з самого початку укладання договору, тобто з 2006 р., оскільки бажала скоріше розрахуватися по зобовязанням, а не сплачувала збільшену процентну ставку про яку їй відомо не було. Даний факт підтверджується копіями квитанцій (а.с.13-50), з яких вбачається, що позивачка сплачувала з червня 2006 р. суми щомісячних платежів у більшому обсязі ніж це передбачено графіком рівномірного погашення основної суми боргу ( а.с.6-7, 10-11).

При цьому банк не заперечував, та був згоден з такими платежами, оскільки не надав суду будь яких доказів про незгоду з достроковим погашенням позивачкою кредиту.

Тому дії позивачки про дострокове погашення кредиту не є як такі, що остання прийняла пропозицію банку про зміну договору в частині збільшення процентної ставки, так як таких пропозицій вона не отримала і відповідач не довів це у суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд приходить до переконання, що мало місце порушення процедури зміни відсоткової ставки за Кредитним договором з боку відповідача, тому позовні вимоги позивачки підлягають задоволенні, визнавши дії банку протиправними по підвищенню процентної ставки по кредитному договору №223 і / 2006 від 16 травня 2006 року, зобовязавши банк провести перерахунок погашеного кредиту з урахуванням відсоткової ставки 12,5 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У судовому засіданні адвокат не надавав правової допомоги позивачці, тому її вимоги в частині стягнення 4600 грн. витрат повязаних з наданням їй правової допомоги не підлягають задоволенні.

Судовий збір при подання позовної заяви позивачка не сплачувала, тому з відповідача на користь держави стягнутий судовий збір у сумі 107, 40 грн.

Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», ст.ст. 642 - 644, 526, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, , 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, визнання змін до договору протиправними задовольнити.

Визнати дії Публічного Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк» по підвищенню процентної ставки по кредитному договору №223 і / 2006 від 16 травня 2006 року з 12,5 % на 16 % річних протиправними,

Зобовязати Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк» провести перерахунок погашенного кредиту по кредитному договору №223 і / 2006 від 16 травня 2006 року з урахуванням процентної ставки 12,5 %.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк», ідентифікаційний код 00039019, юридична адреса : м. Київ вул.Ковпака, 29 на користь держави судовий збір у сумі 107, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Краматорський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_3