Постанова № 32356668, 11.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2013 року № 2а-1253/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Пащенка К.С., при

секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовом

Підприємства з іноземними інвестиціями «Автоінвестстрой-

брок»

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

м. Києва

про

скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.11.2009 № 0007562302/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2010 у справі № 2а-1253/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010, у задоволенні позовних вимог ПІІ «Автоінвестстрой-брок» відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.04.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2010 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2013 вказану справу прийнято до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

08.07.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

26.10.2009 за результатами планової виїзної перевірки ПІІ «Автоінвестстрой-брок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено Акт № 1877/23-02/31031552 (далі — Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог п. 3.1 ст. 3, пп.пп. 4.1.1-4.1.6 п. 4.1, пп.пп. 4.2.1-4.2.20 п. 4.2 ст. 4, пп.пп. 5.2.1-5.2.19 п. 5.2, пп.пп. 5.3.1-5.3.9 п. 5.3, пп.пп. 5.4.1-5.4.9 п. 5.4, пп.пп. 5.5.1-5.5.5 п. 5.5, пп.пп. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6, пп.пп. 5.7.1, 5.7.2 п. 5.7 ст. 5, п. 16.2 ст. 16, п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України» та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 444856 грн.

03.11.2009 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007562302/0, яким у зв’язку з порушенням п. 3.1 ст. 3, пп.пп. 4.1.1-4.1.6 п. 4.1, пп.пп. 4.2.1-4.2.20 п. 4.2 ст. 4, пп.пп. 5.2.1-5.2.19 п. 5.2, пп.пп. 5.3.1-5.3.9 п. 5.3, пп.пп. 5.4.1-5.4.9 п. 5.4, пп.пп. 5.5.1-5.5.5 п. 5.5, пп.пп. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6, пп.пп. 5.7.1, 5.7.2 п. 5.7 ст. 5, п. 16.2 ст. 16, п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України», позивачу визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 444856 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 222428 грн.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вказаних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про Державний бюджет України» та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 444856 грн. стало заниження валового доходу за 2007 рік на загальну суму у розмірі 1111005 грн., а також завищення за 2007 рік валових витрат на загальну суму у розмірі 630000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що якщо об’єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від’ємне значення об’єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від’ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення.

Балансові збитки підприємства, що значилися станом на 01.01.2005 відображалися в рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за 2005 рік, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143, узгодженого рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2003 № 06-10/239 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7592.

Отже, згідно ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у рядку 04.9 декларації за звітні періоди 2006 року зі знаком «+» має бути відображено від’ємне значення суми рядків 08 та 04.9 декларації за 2005 рік. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.04.2013 у справі № К-34832/10.

Як видно з матеріалів справи, у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства позивача за 2004-2006 роки у рядку 04.9 не відображено від’ємне значення об’єкта оподаткування попередніх податкових періодів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вказаних податкових декларацій.

Таким чином, протягом 2004-2006 років позивач мав позитивний об’єкт оподаткування податком на прибуток.

При цьому, 22.05.2007 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань за І квартал 2007 року, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.05.2007, що підтверджується відповідною відміткою на вказаному розрахунку, а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 3202467, копія якого наявна в матеріалах справи.

У вказаному уточнюючому розрахунку позивачем виправлено самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів, а саме: у рядку 05.2 – збільшено валові витрати на суму 1639003 грн., які не були враховані останнім у 2004-2006 роках; у рядку 02.2 – зменшено валовий дохід у розмірі 1111005 грн. за 2005 рік.

Водночас, 20.07.2007 за результатами виїзної планової перевірки ПІІ «Автоінвестстрой-брок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2006 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено Акт № 2418/23-08/31031552, яким встановлено, зокрема, завищення валових доходів за 2005 рік на суму у розмірі 1111005 грн. - зайво враховано до складу валового доходу курсової різниці в іноземній валюті по заборгованості за кредитними договорами, а також заниження валових витрат на загальну суму у розмірі 1007658 грн. (630000 грн. за 2004 рік та 377658 грн. за 2006 рік) та завищення загальної суми валових витрат за 2004 рік у розмірі 631359 грн. згідно вказаного уточнюючого розрахунку за І квартал 2007 року.

За таких умов, податковим органом, за висновком суду, підтверджено здійснені позивачем виправлення уточнюючим розрахунком за І квартал 2007 року, а саме у рядку 02.2 – зменшення валового доходу у розмірі 1111005 грн. за 2005 рік., а також частково підтверджено збільшення валових витрат у розмірі 1007658 грн. (630000 грн. за 2004 рік та 377658 грн. за 2006 рік) у рядку 05.2.

Також, 24.03.2009 позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань за 2007 рік, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.03.2009, що підтверджується відповідною квитанцією № 2, реєстраційний номер 77126, а також повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 01119803, копії яких наявні в матеріалах справи.

Наведеним уточнюючим розрахунком позивачем виправлено самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів, а саме: у рядку 04.1 – збільшено валові витрати у розмірі 1541003 грн.

Водночас, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 2181-III) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону № 2181-III встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, якщо в майбутніх податкових періодах платник податку виявляє помилки в показниках раніше поданої декларації, то він має право, зокрема, врахувати уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний період, якщо з моменту граничного строку подання декларацій, в яких допущено помилки, минуло не більше 1095 днів. Не підлягають виправленню помилки із строком давності понад 1095 днів, а суми відповідних податків не донараховуються і не повертаються.

Іншої заборони щодо самостійного виправлення платником податку раніше узгодженої суми податкового зобов’язання чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.11.2011 у справі № К-12974/09.

З огляду на вищевикладене у сукупності, а також зважаючи на те, що в Акті перевірки не зазначено про неприйняття зазначеного уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань за 2007 рік, у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.03.2009, тобто останній прийнято податковим органом без зауважень, твердження відповідача про зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2005 рік на 1111005 грн. та збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2004 рік на 630000 грн. та за 2006 рік на 377658 грн. є необґрунтованим та безпідставним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, пп.пп. 4.1.1-4.1.6 п. 4.1, пп.пп. 4.2.1-4.2.20 п. 4.2 ст. 4, пп.пп. 5.2.1-5.2.19 п. 5.2, пп.пп. 5.3.1-5.3.9 п. 5.3, пп.пп. 5.4.1-5.4.9 п. 5.4, пп.пп. 5.5.1-5.5.5 п. 5.5, пп.пп. 5.6.1, 5.6.2 п. 5.6, пп.пп. 5.7.1, 5.7.2 п. 5.7 ст. 5, п. 16.2 ст. 16, п. 22.13 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 86 Закону України «Про Державний бюджет України» є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 03.11.2009 № 0007562302/0 — безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, —

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Автоінвестстрой-брок» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, код ЄДРПОУ 31031552) задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2009 № 0007562302/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

3. Зобов’язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Автоінвестстрой-брок» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 26088877) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко