Вирок № 32356167, 04.07.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 04.07.2013

Справа № 320/1272/13-к

Провадження №1кп/320/69/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді: Максимчук З.М.,

за участю прокурора: Довгань М.А.,

потерпілого: ОСОБА_1,

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника: ОСОБА_3,

секретаря судового засідання: Чувашової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі Запорізької області кримінальне провадження № 12012080140000594 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

15.06.2012 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, знаходячись на перетині траси с. Вознесенка - с. Нововасилівка з вул. Садовою в с. Костянтинівка Мелітопольського району, ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні до ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_1 один удар ногою в обличчя, від якого потерпілий впав і втратив свідомість. Одразу ж після цього, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, взяв голову ОСОБА_1 руками і умисно декілька разів вдарив його головою об асфальтне покриття, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження: забій головного мозку з розвитком парезу окорухових нервів з обох сторін, синці, садна, ділянку травматичного набряку м'яких тканин голови, що кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України визнав частково, щиросердно розкаявся в скоєному і пояснив, що дійсно 15 червня 2012 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, на перетині траси між с. Вознесенка та с. Нововасилівка, приїхавши на дзвінок дружини на місце події, побачив пошкоджений велосипед дочки та свою дитину в крові. Поряд стояла дружина із другою маленькою дитиною. ОСОБА_1 сидів над дитиною та тримав її голову в своїх руках, він зрозумів, що це водій, розлютився та наніс йому один удар ногою в обличчя, після чого ОСОБА_1 впав на асфальт та втратив свідомість. Він взяв дитину, відніс до автомобіля і разом із своєю дружиною та іншою дочкою поїхав до лікарні. Інших ударів ОСОБА_1 не наносив, цивільний позов, заявлений прокурором, визнав повністю, цивільний позов, заявлений потерпілим, визнав частково.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органами досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, його вина повністю підтверджується зібраними під час судового слідства доказами, що узгоджуються між собою, а саме:

поясненнями потерпілого ОСОБА_1, який у судовому засідання пояснив, що дійсно 15.06.2012 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, він на своєму особистому мотоциклі ІЖ-Планета 4К, разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 їхали з м. Мелітополь в с.Нововасилівка. Коли вони проїжджали по відрізку траси між с. Вознесенка та с. Костянтинівка, то на дорозі різко з'явилася маленька дівчинка на велосипеді, яка виїхала з зустрічної смуги. Він не встиг загальмувати та збив її. Поруч з дівчинкою на велосипеді їхала раніше незнайома йому жінка, на рамі велосипеда якої сиділа дитина. Він зупинив мотоцикл, підбіг до дівчинки, взяв її голову в свої руки і, не піднімаючи її з асфальту, тримав до приїзду швидкої допомоги. Мати дівчинки в цей час знаходилась десь у стороні, бігала, кричала. Приблизно через 10 хвилин до них під'їхав автомобіль «Жигулі» темного кольору. З цього автомобіля вийшов чоловік, потім дізнався, що то був ОСОБА_2 і потерпілий втратив свідомість, від чого - тоді і не зрозумів. До тями прийшов, коли поряд знаходились раніше незнайомі йому хлопець з дівчиною, які надавали йому медичну допомогу. Його доставили в лікарню в м. Мелітополь, де госпіталізували. На стаціонарному лікуванні в лікарні в м. Мелітополі, він знаходився протягом 21 дня після чого доліковувався амбулаторно у Нововасилівській районній лікарні. Як дізнався пізніше, зі слів дружини, ОСОБА_2 наніс йому тілесні ушкодження. Особисто він цього не пам'ятає. Коли прийшов до тями, то відчув, що у нього перев'язана голова, по обличчю текла кров;

- поясненнями свідка ОСОБА_4, яка у судовому засіданні, пояснила, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_1 15.06.2012 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин, вона, разом з чоловіком ОСОБА_1, на його мотоциклі ІЖ-Планета 4К, рухались з м. Мелітополь в с. Нововасилівка. На відрізку траси між с. Вознесенка та с. Костянтинівка, їм назустріч їхала раніше незнайома їй жінка, на рамі велосипеда якої сиділа дитина, за нею - маленька дівчинка на велосипеді, яку вона спершу не побачила. Дитина на велосипеді різко виїхала їм на зустріч під колеса мотоцикла. Її чоловік не встиг загальмувати та збив дівчинку, після чого зупинив мотоцикл, підійшов до дівчинки, яка лежала на асфальті, присів на коліна, припідняв її голову та утримував в руках, дівчинка плакала та кликала маму, однак та не підійшла до неї. Вона запропонувала викликати швидку, однак мати дівчинки сказала, що зателефонує своєму чоловікові і той приїде. Приблизно через 10 хвилин до них під'їхав легковий автомобіль темного кольору, номерні знаки вона не розгледіла. З автомобіля вийшов раніше незнайомий їй чоловік, як вона потім зрозуміла - батько дівчинки, який відразу підійшов та вдарив ногою по голові ОСОБА_1, після чого той почав хитатися та втрачати свідомість. Після того батько дівчинки 3 - 4 рази ударив потилицею, а також боковою стороною голови її чоловіка об асфальт, перехиливши його назад, після чого її чоловік втратив свідомість. ОСОБА_2 взяв дівчинку на руки, сів за кермо машини, покликав дружину і вони поїхали.

Потім до них під'їхав інший автомобіль, з якого вийшли чоловік та жінка, які викликали швидку. Жінка надала її чоловікові медичну допомогу, привела його до тями. Після приїзду швидкої її чоловікові була надана допомога, а потім його забрали до лікарні;

- поясненнями свідка ОСОБА_5, яка в судовому засідання пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_2 15.06.2012 року, приблизно о 19 годині 15 хвилин вона разом з донькою їхали на велосипедах по трасі с. Вознесенка - с. Нововасилівка. Її донька їхала позаду на двохколісному підлітковому велосипеді, а вона - попереду з іншою дочкою, пристебнутою до рами велосипеда. Намагалися триматися узбіччя. На ділянці траси між с. Вознесенка та с. Костянтинівка її старша дочка виїхала на проїзну частину де її збив мотоцикл. Сам момент зіткнення вона не бачила, а лише побачила вже як дівчинка вилетіла з- під коляски мотоциклу. Вона одразу ж подзвонила чоловікові. ОСОБА_1 зупинив мотоцикл та підійшов до дитини та схилився над нею. Коли приїхав ОСОБА_2, ОСОБА_1 стояв на колінах над її дитиною, обличчям до міста, зі сторони якого під'їхав її чоловік і тримав голову дитини в своїх руках. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_2 одразу наніс ОСОБА_1 один удар ногою в обличчя, після чого ОСОБА_1 впав назад і ударився об асфальт. Після чого ОСОБА_2 підняв дочку з асфальтного покриття та поніс в автомобіль і вони поїхали до лікарні. Перед цим вони прибрали велосипеди з дороги.

Крім того, встановлені судом обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні:

- Висновком судово-медичної експертизи №57 від 29.01.13 року, згідно якого у гр. ОСОБА_1 були тілесні ушкодження: забій головного мозку з розвитком пареза очерухових нервів з обох сторін, синці, садна, відділ травматичного набряку м'яких тканин голови.

Тілесні ушкодження в області голови у ОСОБА_1, а саме забій головного мозку з розвитком пареза очерухових нервів з обох сторін зв'язані з довготривалим розладом здоров'я на строк більше 21 дня, тому кваліфікуються як умисні середньої тяжкості тілесне ушкодження. /а.с.60/ .

- Довідкою № 112 від 12 липня 2012 року виданою Нововасилівською районною лікарнею Приазовського району Запорізької області про те що ОСОБА_1 дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні в Нововасилівській районній лікарні Приазовського району Запорізької області в неврологічному відділенні з 10.07. 2013 року з діагнозом: стан після тяжкої закритої черепно мозкової травми. Забій головного мозку. Субарахноїдального крововиливу. Ретроцеллеблярна киста (арахноїдальна). Посттравматичний неврит відводящих нервів з обох сторін. /а.с.31/

- Довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААБ №485187, відповідно до якої станом на 03.10.2012 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності по ураженню ЦНС, йому протипоказана тяжка фізична праця, яка вимагає бінокулярного зору, на висоті, у механізмів, що рухаються./а.с.33/

Та іншими матеріалами кримінального провадження.

Аналізуючи зібрані докази в ході слухання кримінального провадження, в їх сукупності, суд рахує, що вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд критично відноситься до пояснень ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що він наніс потерпілому лише один удар, оскільки вони спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_4, згідно яких вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 наніс не лише один удар правою ногою в область обличчя потерпілого, а ще й кілька разів вдарив потерпілого обличчям об асфальтне покриття. Висновком судово-медичної експертизи №57, згідно яких всього потерпілому ОСОБА_1 було заподіяно не менше чотирьох травматичних дій, які прийшлись йому на тім'яну область зліва, в область лоба зліва, в область лівої скроні та в область очей. Особливості травматичних предметів в пошкодженнях не відобразились. Однак такими предметами могли бути, наприклад, руки, ноги, нерівності дорожнього покриття. Всі пошкодження могли бути спричинені 15.06.2012 року , виникнення всього комплексу пошкоджень у ОСОБА_1 від одного удару ногою в область обличчя, або від одного удару ногою в область обличчя та кількома ударами потилицею об асфальтне покриття, виключається, є недостовірними, які спотворюють дійсні обставини справи.

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що втрата їм свідомості не може в повному обсязі відобразити події, які сталися в день вчинення кримінального правопорушення.

Непереконливими, на думку суду, є пояснення свідка ОСОБА_5, дружини обвинуваченого, оскільки вбачається, що вони є суперечливі та мінливі, та розцінює їх як спробу допомогти ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності.

У суду немає підстав сумніватися у поясненнях свідка ОСОБА_4, так як вважає їх правдивими, постійними і послідовними під час судового слідства, і такими, що відповідають матеріалам кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження суд визнає належними, допустимими, та достовірними, а в їх сукупності - достатніми та взаємозв'язаними, та такими, що повністю доводять вину обвинуваченого.

Разом з тим, суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України, так як він скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особа, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, як особа характеризується винятково позитивно, ніде не працює, перебуває на обліку в центрі занятості.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування матеріальної шкоди та знаходження на його утриманні двох малолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковане його діяння та звільнення від відбування цього покарання з випробуванням та покладенням обов'язків.

Мелітопольським міжрайонним прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави на відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_1 на суму 4486,73 гривень . Також потерпілим ОСОБА_1 був заявлений цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні, спричиненої кримінальним правопорушенням: стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого 6 483,54 грн. матеріальної шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди.

Вивчивши матеріали кримінального провадження суд рахує, що цивільний позов , який заявлений Мелітопольським міжрайонним прокурором підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов"язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров"я на лікування потерпілого від цього злочину, які зараховуються до бюджету, за рахунок якого утримується заклад.

Відносно цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що саме неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження .

Однак, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 відмовився від заявлених позовних вимог в частині стягнення на його користь з обвинуваченого матеріальної шкоди, та просить в цій частині провадження закрити, оскільки останній відшкодував матеріальну шкоду у добровільному порядку, однак наполягає на стягненні на його користь з обвинувачено моральної шкоди в сумі 10 000 гривень, мотивуючи це тим, що переніс тяжкі моральні страждання у зв'язку із вчиненням ОСОБА_2 вищевказаного злочину.

Відповідно до ст.205 ч.3 ЦПК України суд приймає відмову потерпілого ОСОБА_1 від заявлених позовних вимог в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди, та закриває провадження в цій частині, разом з тим, вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого моральної шкоди, оскільки є доведеними з урахуванням того, що злочинними діями ОСОБА_2 потерпілому завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях у зв"язку з отриманням ним травм і лікування, яку суд вважає визначити з урахуванням принципів розумності, справедливості і виваженості, та з урахуванням матеріального становища ОСОБА_2 в сумі 5000 гривень.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України , суд

ЗАСУДИВ:

Обвинуваченого ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі, встановити йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 76 ч.1 п. 2, 3, 4 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов Мелітопольського міжрайонного прокурора до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Мелітопольської міської ради, отримувач місцевий бюджет м. Мелітополя р/р 31416544700013 код ЄДРПОУ 01992877 код ОКПО 34676932 УДК ГУДК у Запорізькій області, місцевий бюджет м. Мелітополя 24060300 МФО 813015 суму в розмірі 4486/чотири тисячі чотириста вісімдесят шість/ гривень/ 73 копійки, призначення платежу: відшкодування витрат закладові охорони здоров'я стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ( злочину) .

Закрити провадження по цивільному позову ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди у зв"язку з відмовою позивача від позову і прийняттям відмови судом.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ: