Рішення № 32355903, 09.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/18317/2012

Провадження № 2/344/1848/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бойчука О.В.

секретарі Кондратів Х.І.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю: представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідачів

ВК Івано-Франківської МР,

міського голови, міської ради ОСОБА_4,

представника відповідача

фонду комунальної власності ОСОБА_5,

представника відповідача

ОСОБА_6 ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, міського голови міста Івано-Франківська, Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови, визнання недійсним виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, визнання незаконним та скасування рішення ХХХV сесії Івано-Франківської міської ради в частині приватизації нежитлових підвальних приміщень,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, 08.12.2009 року укладеного між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, і нотаріально посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 3415.

До початку розгляду справи по суті позивач просив залучити до справи співвідповідачами виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, фонд комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, міського голову міста Івано-Франківська, Івано-Франківську міську раду і збільшив позовні вимоги та остаточно просив суд про визнання незаконним та скасування розпорядження № 804-р від 29.12.2007 року міського голови, визнання недійсним виданого 04.01.2008 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради свідоцтва про право власності на нежитлові підвальні приміщення в будинку № 37 по вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, який 08.12.2009 року укладений між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 3415, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового підвального приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 26.03.2009 року та зареєстрований в реєстрі за № 192, в якому однією із сторін договору являється ОСОБА_9, визнання незаконним та скасування рішення від 02.12.2008 року «Про затвердження висновків оцінювачів про вартість обєктів комунальної власності і надання дозволу на їх приватизацію» ХХХV сесії Івано-Франківської міської ради в частині приватизації нежитлових підвальних приміщень в будинку № 37 по вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ.

Представники відповідачів ОСОБА_6, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, міського голови міста Івано-Франківська, Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні позов не визнали.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не зявився, хоча належно повідомлявся про час та місце судового розгляду. Суд вважає, що з метою забезпечення правової визначеності сторін щодо спору справу слід розглянути за відсутності цього відповідача, надіславши йому копію повного рішення невідкладно після виготовлення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про зміну (доповнення) позовних вимог. Суду пояснив, що зазначені приміщення в будинку № 37 по вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ є допоміжними приміщеннями та належать усім мешканцям будинку. Оскільки ці приміщення набули статусу приватної власності окремих мешканців будинку, порушене визначене Конституційним Судом України 02 березня 2004 року право інших мешканців будинку на таку ж приватну, проте спільну власність на допоміжні приміщення. Таке право порушене не тільки мешканцями, які набули ці приміщення у власність, а й органами місцевого самоврядування, які прийняли незаконні рішення з цього приводу. Вважає, що строки позовної давності невірно розраховані представником відповідача, який заявив про їх застосування. Просив позов задовольнити.

Представник відповідачів виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, міського голови міста Івано-Франківська, Івано-Франківської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у заяві про застосування строків позовної давності. Суду пояснив, що приміщення є не допоміжними, а нежитловими. Позов вважає безпідставним та просив у його задоволенні відмовити.

Представник відповідача фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у поданому ним відзиві на позов. Суду пояснив, що приміщення є не допоміжними, а нежитловими. Позов вважає безпідставним та просив у його задоволення відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив та суду пояснив, що жодних підстав для визнання порушеним права позивача на спільну власність на нежитлові приміщення немає. Вважає, що позивач не довів факту наявності такого права у позивача, а тому позов є безпідставним. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, а також про часткову обґрунтованість позовних вимог у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином не підлягає доказуванню обставина наявності оскаржуваних договорів купівлі-продажу та рішень органів місцевого самоврядування, оскільки визнається сторонами.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Верховного Суду України від 17 червня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Нічлава» та ОСОБА_12 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, приватного підприємця ОСОБА_9 про визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету та визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень, встановлено, що суди (попередніх інстанцій у рішенні від 29 грудня 2008 року та ухвалі від 17 березня 2009 року) дійшли вірного висновку про те, що ПП «Нічлава» є власником квартир у спірному будинку (№ 37 по вул. Незалежності в м. Івано-Франківську) не в порядку приватизації, а спірні приміщення на підставі чинного і неоспорюваного свідоцтва про право власності від 29 грудня 2007 року є не допоміжними, а нежитловими.

Таким чином, судом встановлено, що зазначені приміщення щодо яких було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який 08.12.2009 року укладений між ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, і нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 3415, та договір купівлі-продажу нежитлового підвального приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 26.03.2009 року та зареєстрований в реєстрі за № 192, в якому однією із сторін договору являється ОСОБА_9, укладені сторонами задля настання викладених у ним наслідків, за відсутності будь-яких перешкод для вчинення таких правочинів, без умислу спричинення шкоди правам та інтересам третіх осіб, а тому підстав, в тому числі передбачених статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України, для визнання цих правочинів недійсними суд не вбачає, у звязку з чим вимоги позову в цій частині до задоволення не підлягають.

При вирішенні позову в частині вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження № 804-р від 29.12.2007 року міського голови, визнання незаконним та скасування рішення від 02.12.2008 року «Про затвердження висновків оцінювачів про вартість обєктів комунальної власності і надання дозволу на їх приватизацію» ХХХV сесії Івано-Франківської міської ради в частині приватизації нежитлових підвальних приміщень в будинку № 37 по вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ суд вважає за можливе застосувати наслідки спливу строків позовної давності, передбачених статтею 257 ЦК України, оскільки позивач заявив ці вимоги 12.03.2013 року та не представив суду жодних доказів власної необізнаності у наявності вказаних рішень органів місцевого самоврядування. У звязку із застосуванням наслідків спливу строків позовної давності до зазначених вимог, у їх задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи позовну вимогу про визнання недійсним виданого 04.01.2008 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради свідоцтва про право власності на нежитлові підвальні приміщення в будинку № 37 по вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ, суд вважає, що визнання недійсним документа, що підтверджує реєстрацію права власності, є безпідставним за відсутності недійсного рішення, що стало підставою для такої реєстрації. Оскільки суд вважає недоведеною належними доказами недійсність такого рішення, а отже і наявність підстав для скасування свідоцтва, у задоволенні цієї позовної вимоги також слід відмовити.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та обєктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд вважає встановленою відсутність порушення права спільної власності позивача на нежитлові приміщення в будинку № 37 по вул. Незалежності в м. Івано-Франківськ, у звязку з чим це право відновленню та захисту не підлягає, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ч. 3 ст. 41, ст.ст. 55, 124 Конституції України, ч. 2 ст. 15, ст.ст. 16, 203, 215, 328 Цивільного кодексу України,

керуючись нормами цивільного процесуального законодавства, зокрема, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська, міського голови міста Івано-Франківська, Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови, визнання недійсним виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, визнання незаконним та скасування рішення ХХХV сесії Івано-Франківської міської ради в частині приватизації нежитлових підвальних приміщень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяБойчук О.В.