Постанова № 32354844, 04.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. Справа № 917/328/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Кравець Т.В. , суддя Фоміна В. О.,

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача - Гречко С.І. (дов. №248 від 19.12.2012 року),

відповідача - Данілова Н.Н. (дов.№19-14/990 від 10.04.2013 року), Міняйло Г.Ю. (дов.№19-14/8 від 02.01.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (вх. №1543П/2) та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (вх. №1547П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.04.2013 року у справі №917/328/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», м. Полтава

до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», м. Полтава

про стягнення 33001423,26 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.04.2013 року у справі №917/328/13-г (суддя Безрук Т.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» 32195635 грн. 81 коп. основного боргу, 134541 грн.26 коп. - річних, 10000 грн. 00коп. пені, 68820 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині - у позові відмовлено.

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.04.2013р. у справі № 917/328/13 -г в частині стягнення з відповідача 3 % річних та прийняти нове рішення, яким відмовити в стягненні 134541,26 грн. річних. Зокрема, відповідач зазначає про відсутність його вини у невиконанні грошового зобов'язання, що на його думку, відповідно ст. 614 ЦК України та 218 ГК України є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» також не погодилось з рішенням місцевого господарського суду та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду від 16.04.2013 року частково, в частині зменшення пені до 10000,00 грн., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача в розмірі 671246,19 грн. Позивач зазначає, що зменшуючи розмір пені місцевий господарський суд порушив вимоги ст. 42 ГПК України щодо рівності учасників процесу перед законом та судом, не дослідив всіх обставин справи, не взяв до уваги обставини, які мають суттєве значення щодо визначення майнового стану сторін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Кравець Т.В.) від 18.05.2013 року прийнято вказані апеляційні скарги до провадження, об'єднано їх розгляд в одному апеляційному провадженні та призначено до розгляду на 04.07.2013 року.

У зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 року для розгляду справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Кравець Т.В., суддя Фоміна В.О.

04.07.2013 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №816/1983/13-г (вх. №5507), а також відзив на апеляційну скаргу позивача (вх. №5508).

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.04.2013р. у справі № 917/328/13-г в частині стягнення з нього 3 % річних та прийняти нове рішення, яким відмовити в стягненні 134541,26 грн. річних. Також, підтримали клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №816/1983/13-г за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Полтавської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки, на думку відповідача, розгляд останньої може вплинути на розгляд справи № 917/328/13-г.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги відповідача, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області у справі у справі № 917/328/13-г в частині стягнення 134541,26 грн. 3 % річних - без змін. Також, позивач заперечував проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник позивача підтримав свою апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду від 16.04.2013 року частково, в частині зменшення пені до 10000,00 грн., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача в розмірі 671246,19 грн. Представники відповідача заперечували проти апеляційної скарги позивача.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі №816/1983/13-а за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Полтавської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. В своєму позові ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» просить визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної ради щодо визначення механізму відшкодування заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, та зобов'язати Полтавську обласну раду відшкодувати заборгованість в сумі 17449300,00 грн. з різниці в тарифах. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року призначено судову економічну експертизу.

Предметом позову у справі № 917/328/13-г є стягнення боргу за поставлений природний газ за договором на постачання природного газу №211/11ТКЕн від 30.09.2011 року, укладеним між сторонами.

Отже, вирішення справи №816/1983/13-а не впливає на розгляд справи №917/328/13-г, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у останній та задоволення клопотання відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

30.09.2011 року між Публічним акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Полтавагаз» та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» був укладений договір № 211/11ТКЕн на постачання природного газу.

Додатковою угодою від 25.12.2011 року (з врахуванням протоколу розбіжностей та протоколу узгодження розбіжностей від 21.02.2012р.) сторони виклали Договір на постачання природного газу № 211/11ТКЕн від 30.09.2011р. в новій редакції.

Згідно п.1.1. Договору № 211/11ТКЕн від 30.09.2011 року (з урахуванням Додаткової угоди від 25.12.2011 року позивач як постачальник зобов'язався постачати природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а останній оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг з постачання газу (вартість газу і надання послуг) у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Додатковими угодами № 1 від 01.10.2011р., № 2 від 08.05.2012р., від 04.07.2012р. сторони узгодили ціну та тарифи на природний газ.

Згідно з п.п. 2.6 та 2.9 Договору № 211/11ТКЕн від 30.09.2011 року послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Пунктом 4.6 Договору № 211/11ТКЕн від 30.09.2011 року (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 21.02.2012 року) визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу проводиться виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки на поточний рахунок постачальника №26034304545 відкритий у полтавському облуправлінні ПАТ «Ощадбанк». Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Протягом травня - грудня 2012 року позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 68318831,93 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу № АПГ- 000091 від 01.06.2012р., № 5 від 05.06.2012р., № АПГ-000091 від 01.07.2012р., № 6 від 02.07.2012р., № 7 від 01.08.2012р., № АПГ-000091 від 01.08.2012р., № АПГ-000091 від 01.09.2012р., № 8 від 03.09.2012р., № АПГ- 000091 від 01.10.2012р., № 9 від 03.10.2012р., № 1 від 31.10.2012р., № 01-10Т від 01.11.2012р., № АПГ - 000091 від 01.11.2012р., № 10 від 01.11.2012р., № 10 від 03.11.2012р., № 1 від 30.11.2012р., № АПГ-000091 від 01.12.2012р., № 03-ОІК від 01.12.2012р., № 11 від 03.12.2012р., № 1 від 31.12.2012р., № 12 від 02.01.2013р., № 12 від 01.01.2013р., № 12-ТК від 01.01.2013р., № АПГ-000158 від 01.01.2013р.

Відповідач в порушення умов договору за отриманий газ розрахувався частково, сплативши 36123196,12грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період 24.05.2012 року - 24.01.2013 року та актом звірки №254 взаємних розрахунків за період 30.09.2011-14.02.2013. Таким чином, заборгованість відповідача за спірний період становить 32195635,81 грн.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Тому, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 32195635,81грн. основного боргу.

Згідно п. 6.2.2. Договору № 211/11ТКЕн від 30.09.2011 року у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, зі споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки відповідач за одержаний природний газ розраховувався несвоєчасно та не в повному обсязі, позивачем заявлено вимоги про стягнення пені на суму 671246,19 грн. за період з 06.11.2012 року по 16.02.2013 року.

Суд першої інстанції, визнавши обґрунтованим проведений позивачем розрахунок пені, користуючись правами, передбаченими п. 3 ст.83 ГПК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України, п.1 ст. 233 ГК України, задовольнив клопотання відповідача про зменшення пені до 10000,00 грн.

При цьому, місцевий господарський суд врахував наступне.

Основним видом діяльності відповідача є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Відповідно до преамбули Закону України «Про теплопостачання» основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання є - відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

На виконання ст. 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1082 «Про питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ» відповідачем на підставі договору про відкриття банківського рахунку № 2 від 10.04.2009р. був відкритий відповідний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять від населення за теплову енергію. За вказаним договором обумовлено право уповноваженого банку на договірне списання з поточного рахунку із спеціальним режимом використання у рахунок оплати спожитого природного газу, згідно з нормативами відрахувань коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1082. Отже, основним джерелом відповідача для оплати за енергоресурси є грошові кошти від реалізації теплової енергії споживачам, а саме - населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також іншим суб'єктам господарювання.

Згідно звітів про фінансові результати за 2011-2012 р.р. відповідач має збитки. Наявна заборгованість за спожиту теплову енергію споживачів складає 82055410,00 грн.

Відповідач неодноразово звертався до органів влади щодо проведення розрахунків з різниці в тарифах на теплову енергію, надання відповідних субвенцій. Зазначене підтверджується протоколами засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Полтавської області від 18.07.2012р., від 08.11.2012р., від 06.12.2012р., від 05.02.2013р.

Суд першої інстанції також зазначив, що погіршення фінансового становища відповідача може вплинути на постачання теплової енергії споживачам - госпрозрахунковим організаціям, населенню.

Однак, не зважаючи на те, що зазначені судом обставини заслуговують на увагу, колегія суддів апеляційного господарського суду не у повному обсязі погоджується з висновками господарського суду Полтавської області про наявність підстав для майже повного звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді пені.

Як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції вирішуючи питання про зменшення неустойки в порушення принципу рівності учасників процесу, врахував лише доводи однієї сторони (відповідача) залишивши поза увагою доводи позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно абз. 1 п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За даним позовом підлягає стягненню заборгованість за період травня-грудня 2012 року. Матеріали справи містять докази проведення розрахунків лише за спірний період, і тому, суд позбавлений можливості перевірити стан розрахунків між сторонами за весь час існування договору. На час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення сума несплаченого відповідачем боргу складає 32195635,81грн. з 68318831,93грн., Тобто, ступень розрахунків відповідача за спірний період дорівнює 53%.

Відповідачем також не надано доказів невідповідності у спірному періоді встановлених чинним законодавством тарифів на теплову енергію економічно обґрунтованому рівню. Його посилання на незадовільний фінансовий стан не можуть бути прийняті судом з причин того, що по-перше, вказані обставини не є винятковими в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. А по-друге, надаючи оцінку таким обставинам суд повинен враховувати інтереси обох сторін, в тому числі і майновий стан позивача, який також зазнає збитків у зв'язку з несвоєчасними розрахунками відповідача.

Тому, колегія суддів вважає, що підлягають частковому задоволенню апеляційна скарга позивача та клопотання відповідача про зменшення пені до 10000грн. Апеляційний господарський суд вважає, що зменшення неустойки (пені) до 50% від заявленої позивачем до стягнення є адекватним заходом вчиненому відповідачем порушенню господарського зобов'язання та враховує інтереси обох сторін по справі. При цьому, така сума пені (335623,10грн.) не є надмірно великою порівняно з сумою заборгованості відповідача (32195635,81 грн.).

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені підлягає зміні.

Що стосується позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 134541,26 грн., та апеляційної скарги відповідача з проханням відмовити у їх стягненні, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено обґрунтованість позовних вимог про стягнення 134541,26 грн. - 3% річних за період з 06.06.2012 по 16.02.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно положень ст. 614 ЦК України відповідачем не доведена повна відсутність його вини у невиконанні грошового зобов'язання, а тому, підстави для звільнення його від відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутні.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.04.2013 року у справі №917/328/13-г змінити, виклавши абзац 1 пункту 2 його резолютивної частини в новій редакції:

« 2. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (вул. Комарова, буд. 2-а, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 03338030) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (вул. Володимира Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 03351912) 32195635грн. 81 коп. основного боргу, 335623грн. 10 коп. пені, 134541грн. 26 коп. річних, 68820грн. 00 коп. судового збору».

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 16.04.2013 року у справі №917/328/13-г залишити без змін.

Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (вул. Комарова, буд. 2-а, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 03338030) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» (вул. Володимира Козака, буд. 2-а, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 03351912) 3256 грн. 23 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови підписаний 05.07.2013 року.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Фоміна В. О.