Постанова № 32354812, 04.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2013 р. Справа № 5015/5067/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді Гнатюк Г.М.,

суддів Кравчук Н.М.,

Мирутенка О.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Габен», м.Львів від 02.04.2013р. №7

на рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2013р.

у справі №5015/5067/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Габен», м.Львів

до відповідача 2: Приватного акціонерного товариства Агрофірма «Зоря ім.Плютинського», с.Зоря, Рівненського району, Рівненської області

про: солідарне стягнення 3223671,01 доларів США (що в еквіваленті становить 25766802,38грн., відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р. - 7,9930грн. за долар США),

за участю представників сторін:

від позивача: Рожко Р.І. - представник;

від відповідача: Гордійчук С.М. - представник;

від відповідача: Гордійчук С.М. - представник.

16.04.2013р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Габен» на рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2013р. у даній справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2013 року у склад колегії для розгляду справи №5015/5067/12 введено суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 18.06.2013р. зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.05.2013р.

У зв'язку із зайнятістю суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г. в інших судових засіданнях, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у склад колегії для розгляду справи №5015/5067/12 замість судді Зварич О.В. введено суддю Мирутенка О.Л. та замість судді Якімець Г.Г. суддю Кордюк Г.Т.

За клопотання скаржника, який не з'явився в судове засідання 28.05.2013р., розгляд справи відкладено до 18.06.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року, у зв'язку із зайнятістю судді Кордюк Г.Т. в іншому судовому засіданні і перебуванням у відпустці судді Мирутенка О.Л., у склад колегії для розгляду справи №5015/5067/12 замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Кравчук Н.М. та замість судді Мирутенка О.Л. суддю Малех І.Б.

У зв'язку з необхідністю витребувати пояснення позивача щодо списання коштів по кредитному договору, який є предметом даного спору, розгляд справи в судовому засіданні 18.06.2013р. був відкладений на 04.07.2013р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року, у зв'язку із зайнятістю судді Малех І.Б. в іншому судовому засіданні, у склад колегії для розгляду даної справи, замість судді Малех І.Б. введено суддю Мирутенка О.Л.

Представникам позивача та відповідачів роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 28.03.2013 р. у справі №5015/5067/12 (колегія суддів: головуючий суддя Кітаєва С.Б., судді - Мазовіта А.Б., Матвіїв Р.І.) позов задоволено повністю. Стягнено солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" (79026 м.Львів, вул.Персенківка,19, код ЄДРПОУ 20832731) та Приватного акціонерного товариства Агрофірма "Зоря ім.Плютинського" (35314 с.Зоря, Рівненської області, код ЄДРПОУ 25319777) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011 м.Київ, вул.Лєскова,9, код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р, укладеним в рамках дії Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. у розмірі 3223671,01 доларів США, що в еквіваленті становить 25766802,38 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р. - 7,9930 грн. за дол.США), у тому числі: 2900000,00 дол.США (еквівалент становить 23179700,00грн., відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн. за дол.США)) заборгованість за тілом кредиту; 96666,67 дол.США ( еквівалент становить 772656,69 грн., відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р.-7,9930 грн. за дол.США) - нараховані відсотки; 227004,34 дол.США (еквівалент становить 1814445,69 грн. відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р.-7,9930 грн. за дол.США) - нарахована пеня за невиконання зобов'язань, а також 64380,00грн. судового збору. В задоволенні заяв відповідачів щодо зменшення розміру штрафних санкцій, відстрочення та розстрочення виконання рішення відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст.526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Оскільки відповідачами особою не подано доказів виконання грошових зобов'язань по поверненню кредиту, сплати процентів, пені, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача. Вимоги відповідачів про зменшення штрафних санкцій, суд відхилив, як необґрунтовані, мотивуючи це тим, що майновий стан відповідачів належним чином не підтверджений, а також не додано доказів про вжиття відповідачами реальних заходів з метою погашення заборгованості за кредитним договором. Необґрунтованими визнав суд також і вимоги відповідачів щодо відстрочення та розстрочення виконання рішення, мотивуючи це тим, що на момент прийняття оскаржуваного рішення не існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або робить його неможливим, оскільки рішення по справі на момент розгляду заяв відповідачів про відстрочення та розстрочення рішення у справі не проголошено, не набрало законної сили, не видано судом на виконання рішення наказ, не відкрито виконавче провадження.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТзОВ фірма "Габен" оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апелянт просить оскаржуване рішення скасувати, та прийняти нове, яким зменшити розмір штрафних санкцій, а також відстрочити і розстрочити виконання рішення.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не перевірив правомірність розрахунку суми позову, зокрема розмірів відсотків та пені, , які, на думку відповідача-1, обчислені невірно. При цьому зазначає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання щодо призначення судової-економічної експертизи. Крім цього, вважає, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, а також щодо відстрочення та розстрочення виконання рішення.

Заявлене під час слухання справи клопотання апелянта про зупинення провадження у справі та призначення судової-економічної експертизи судом апеляційної інстанції відхилено, за недоцільністю, оскільки позивачем подано обґрунтовані розрахунки відсотків та пені. При цьому слід зазначити, що відповідачами не подано своїх розрахунків відсотків та пені.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н і б/д (вх. №05-04/2649/13 від 28.05.2013р.) та у додаткових пояснення до відзиву від 04.07. 2013р. №140-5-1-00/8-1499 (вх.№05-05/3765/13 від 04.07.2013р.) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та його представник в судовому засіданні спростовує доводи скаржника та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім цього, позивачем подано довідку від 04.07.2013р. (вх.№05-04/3764/13 від 04.07.2013р.) про те, що по кредитному договору 010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. за період 01.10.2012р. по 30.06.2013р. погашення по тілу кредиту та відсотках не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

22.12.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен", було укладено Генеральний кредитний договір №69, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Генеральний кредитний договір).

Відповідно до п.1.2., 1.3. Генерального кредитного договору загальна сума фактичної заборгованості позичальника по наданих йому коштах в рамках Договору в будь-який момент під час дії договору не може перевищувати суми еквівалентної 2 900 000,00 дол. США (додатковий договір №5 нід 19.05.2009р.) і терміном користування кредитними коштами до 21.12.2012р. (додатковий договір №5 від 28.07.2011р.).

28.07.2011р. в рамках Генерального кредитного договору між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ - фірма "Габен" було укладено кредитний договір №010/42-0-1/91 та додаткові угоди, за яким ТОВ - фірма "Габен" відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 2 900 000,00 дол. США з терміном погашення до 20.07.2012р., зі сплатою 10,0% річних.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору сторони встановили, що позичальник погашає заборгованість за кредитом у відповідності до Графіку (Додаток №1 до цього договору). З моменту зменшення ліміту кредитування комісія, передбачена п.2.9, на суму зменшення ліміту не нараховується.

Додатком №1 до кредитного договору є підписаний Банком і Позичальником Графік зменшення ліміту кредитної лінії. За умовами договору графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії це документ, що є невід'ємною частиною кредитного договору (у разі укладення), та визначає строки часткового погашення сум кредиту, передбачених цим договором, в межах строку користування кредитом за цим договором.

Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником на користь кредитора на умовах, визначених цим договором (п.6.2). Відповідно до п.2.1 кредитного договору плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки в розмірі 10% річних. Проценти за користування кредитом (п.2.2) позичальник сплачує щомісяця на рахунок нарахованих доходів кредитора №206832578 в Львівській обласній дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 325570, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту: в першому календарному місяці користування кредитом - за період з дня видачі кредиту по день, що передує передостанньому робочому дню місяця; в наступних календарних місяцях - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом - з передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 14.1. кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р., у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно вимог чинного законодавства України та положень цього договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані цим договором, застосовуються відповідні норми чинного законодавства України.

Відповідно до п.14.4 кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору виконання зобов'язань позичальника за цим договором забезпечується заставою/іпотекою/порукою наданою в рамках Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006 року. із змінами та доповненнями внесеними до нього додатковими договорами №1 від 18.12.2007р., №2 від 03.03.2008р., №3 від 26.11.2008р., №4 від 09.02.2009р., №5 від 19.05.2009р., №6 від 04.06.2009р., №7 від 18.08.2009р., №8 від 11.12.2009р.,№9 від 29.04.2010р., №10 від 21.05.2010р., №11 від 22.07.2010р., №12 від 21.12.2010р. №13 від 28.07.2011р.

Зокрема, в забезпечення виконання зобов'язань, що витікають із Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. та кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. між Банком та ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського", було укладено Договір поруки №12/010/42-0-1/91/2 від 29.07.2011р.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного Договору поруки ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" зобов'язується відповідати перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з ТзОВ фірма "Габен" за виконання зобов'язань, у тому числі тих, що виникають у майбутньому, які випливають з умов Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього та укладеного в його рамках кредитного договору №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р.

Таким чином, ПрАТ Агрофірма "Зоря ім. Плютинського" є фінансовим поручителем ТзОВ фірма "Габен" за договором поруки №12/010/42-0-1/91/2 від 29.07.2011р. та, відповідно до п. 2.1. зазначеного договору поруки солідарно з ТОВ фірма "Габен" несе відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із умов Генерального кредитного договору №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього і укладеним в його рамках кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. щодо повернення до 20.07.2012р. кредиту в сумі 2 900 000,00 дол. США., сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафів передбачених кредитним договором.

ТОВ - фірма "Габен" порушено договірні зобов'язання за Генеральним кредитним договором №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього і укладеним в його рамках кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р.

Зокрема, станом на 14.01.2013р. заборгованість ТзОВ фірми "Габен" перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за Генеральним кредитним договором №69 від 22.12.2006р. з усіма додатковими угодами до нього та укладеним в його рамках кредитним договором №010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. складає - 3223671,01 дол. США, що в еквіваленті становить 25766802,38грн, (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р - 7,9930 грн. за дол..США), в тому числі:

- 2 900 000,00 дол. США (еквівалент становить 23 179 700,00 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р. - 7,9930 грн. за дол. США) - заборгованість за тілом кредиту;

- 96 666,67 дол. США (еквівалент становить 773 656,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01..2013р. - 7,9930 грн. за дол. США) - нараховані відсотки;

- 227 004,34 дол. США (еквівалент становить 1 814 445,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 1401.2013 р . - 7,9930 грн. за дол. США) - нарахована пеня за невиконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У строки, передбачені умовами кредитного договору та Додатком №1 (кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 20 липня 2012р. ) позичальник не повернув кредит.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 2900000,00 дол.США (еквівалент становить 23 179 700,00 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р-7,9930 грн. за дол.США) є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом встановлюються у розмірі 10,0% річних. Нараховані проценти сплачуються позичальником щомісяця, не пізніше останнього дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. За таких обставин, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги Банку стягнути проценти за користування кредитом в сумі - 96 666,67 дол.США (еквівалент становить 773 656,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 14.01.2013р. - 7,9930 грн. за дол. США)).

Сплата процентів на грошову суму, отриману в кредит є однією з істотних умов укладення кредитного договору. Проценти, сплачувані позичальником за користування кредитом, за своїм характером є встановленою договором платою за користування грошовими коштами, а не неустойкою, яка є не тільки способом забезпечення виконання зобов'язань, а також й однією з форм цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до пункту 14.4 Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Таким чином, вимоги Банку про стягнення пені за простроченим кредитом в сумі 224 755,45 дол.США. та пені за процентами в сумі 2 248,89 дол.США, що в сукупності складає 227004,34 дол.США ( еквівалент становить 1 814 445,69 грн. (відповідно до курсу НБУ станом на 1401.2013 р . - 7,9930 грн. за дол. США) є обгрунтованими та підставними. При цьому суд враховує, що в даному випадку норма частини 6 статті 232 Господарського кодексу України не підлягає застосуванню, оскільки сторони в Кредитному договорі (пункт 14.4) погодили нарахування пені протягом усього часу прострочення.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Тягар пошуку поручителя покладається на боржника. Боржник при знайденні поручителя отримує від нього згоду на те, щоб він поручився за нього перед кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Тобто порука є способом забезпечення виконання зобов'язання ( як правило, грошового), а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

З урахуванням статей 553-554 ЦК договір поруки укладається кредитором за зобов'язаннями, які забезпечуються порукою, і поручителем. Оскільки позичальник є не стороною договору поруки, а стороною у зобов'язанні, забезпеченому порукою, чинне законодавство України не передбачає обов'язку кредитора чи поручителя отримувати згоду позичальника на укладення договору поруки.

З огляду на відсутність передбаченого законом обов'язку укладати договір поруки лише за згодою боржника, відсутність згоди боржника на укладення договору поруки не порушує умови дійсності договору поруки і не є підставою недійсності зазначеного правочину.

Слід також зазначити, що законодавство України не передбачає обов'язку банку чи іншої фінансової установи (кредитора) інформувати поручителя перед укладенням договору поруки про фінансовий та/або інший стан позичальника. Оскільки особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі (право вибору), то незадовільний майновий стан позичальника не є підставою для визнання договору поруки недійсним.

У разі невиконання боржником основного зобов'язання, забезпеченого порукою, поручитель зобов'язується виконати борг боржника замість останнього.

При укладенні договору поруки відповідно до цілей, покладених на нього згідно із законодавством, - забезпечення зобов'язання, боржник сам ініціює вказане питання, оскільки зацікавлений в наданні кредитору додаткових гарантій виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 2.1 Договору поруки №12/010/42-0-1/91/2, укладеного між позивачем і відповідачем 2, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У випадку повного або часткового не виконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов'язаннями.

Відповідно до пункту 2.2 Договору поруки , поручитель зобов'язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов'язань протягом 10-ти (десяти) банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі зазначеному в такій вимозі.

Вимога Банку від 08.06.2012 р №с14-120-1-10-2153 про усунення порушень отримана поручителем 06.07.2012 р., однак залишена без виконання.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Щодо доводів апелянта про неврахуванням судом в розрахунку заборгованості суми коштів списаних в рахунок погашення заборгованості в розмірі 603 330,00 грн., то такі є безпідставиними, оскільки зазначена сума була списана по інших кредитних договорах, які не є предметом даного спору. При цьому, з моменту отримання кредитних коштів по 31.08.2012р. боржником здійснювалось лише погашення заборгованості по відсотках, нарахування яких не оспорювалося, а починаючи з 01.09.2012р. кошти на погашення заборгованості за КД № 010/42-0-1/91 від 28.07.2011р. не надходили, що і спонукало позивача звернутися з відповідним позовом.

Апеляційний суд також відхиляє доводи скаржника щодо необґрунтованої відмови в задоволенні заяв щодо зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки така заява не була документально підтверджена, а отже суд першої інстанції, враховуючи ступінь виконання зобов'язань відповідачем і майнові інтереси сторін, правомірно відмовив у задоволенні такого клопотання.

При цьому, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяв відповідачів щодо відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до поданих заяв щодо відстрочення та розстрочення виконання рішення, в підтвердження важкого фінансового становища, відповідачами долучено звіти про фінансові результати за 2012рік (т.2, а.с. 32-35,47-48). Крім цього, ТзОВ фірма «Габен» документально підтверджено негативний збіг обставин, який позбавив підприємство можливості проводити розрахунки по кредитному договору, а саме накладення арешту на майно ТзОВ фірма «Габен», згідно ухвали господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. по справі №5015/1390/12, який було скасовано постановою ВГСУ 05.12.2012р., що об'єктивно позбавило можливості відповідача-1 у звичному режимі здійснювати свою господарську діяльність і як наслідок підприємство опинилося перед загрозою банкрутства.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, а також заперечення представника позивача, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про часткове задоволення заяв відповідачів щодо відстрочення та розстрочення виконання рішення, та вважає за можливе лише відстрочити виконання рішення у даній справі на 1 рік з моменту набрання ним законної сили.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Габен" задоволено лише в частині надання відстрочки виконання судового рішення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105,121 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ фірма «Габен» задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2013р. у справі №5015/5067/12 залишити без змін.

3. Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2013р. у справі №5015/5067/12 наступним змістом:

«Відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.03.2013р. у справі №5015/5067/12 на 1 рік з моменту набрання ним законної сили».

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 09.07.2013р.