Постанова № 32354772, 11.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 року Справа № 812/5575/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представник позивача: не з'явився,

представника відповідача: Шпанковської Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» про стягнення заборгованості в сумі 560412,82 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» про стягнення заборгованості в сумі 560412,82 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що відповідач не відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2, у зв'язку з чим за період лютий - травень 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 560412,82 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника та розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На адресу ВП «Шахта Черкаська» ДП «Луганськвугілля» управлінням були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Відповідач не надав заперечень та не оскаржив розрахунки в суді,а отже розрахунки є фактично узгодженими та підлягають сплаті.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

У судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлявся належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника управління.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Надав письмові заперечення проти позову у яких зазначив, що заборгованість у відповідача існує, однак відповідач позов не визнає, зважаючи на важкий фінансовий стан підприємства. У зв'язку з важким матеріальним становищем підприємства, відповідач не має можливості здійснити погашення заборгованості, що утворилася.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, ДП «Луганськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області 07.04.2003 року у якості юридичної особи (а.с.44). ДП «Лисичанськвугілля» має Відокремлений підрозділ «Шахта Черкаська», правовий статус якого без права юридичної особи, що підтверджується довідкою АА№287594 (а.с.45).

Позивач у період з 01.03.2013 року по 31.05.2013 року здійснював доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується розрахунками, виданими Управлінням Пенсійного Фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (а.с. 11-13, 18-19, 31-33, 38-40).

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком №2, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

- 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

- 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

- 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

- 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

- 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

- 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Позивачем надавались відповідачеві розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» та «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отримавши вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не надавши на них до УПФУ заперечень та не оскарживши розрахунки в суду, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Тому, станом на теперішній час ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Черкаська» має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 та списком №2 - 560412,82 грн.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що у зв'язку з важким матеріальним становищем підприємства, відповідач не має можливості здійснити погашення заборгованості, що утворилася, на увагу суду не заслуговують, оскільки вказані обставини не звільняють відповідача від виконання обов'язків щодо сплати обов'язкових платежів до бюджету.

Враховуючи те, що відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість не сплатив, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, які слід задовольнити.

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11.07.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.07.2013 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта Черкаська» про стягнення заборгованості в сумі 560412,82 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 21792620) заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за період лютий-травень 2013 року за списком №1 та №2 у сумі 560412,82 грн. (п'ятсот шістдесят тисяч чотириста двадцять гривень 82 копійки) на користь управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 32473323).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 12 липня 2013 року.

Суддя О.П. Островська