Постанова № 32354619, 08.07.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Справа № 811/2106/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді - Чубари Н.В.

секретар судового засідання - Черна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ТОВ «АПС-Кіровоград» до Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АПС-Кіровоград» (далі - позивач, ТОВ «АПС-Кіровоград») звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ) з вимогою скасувати податкове повідомлення - рішення від 20 червня 2013 року №0001262250, яким нараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 299196,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 74 799,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем пп..7.4.1,пп..7.4.5 п.7.4, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 299196,00 грн. , в тому числі за червень 2010 року - 12500,00 грн., липень 2010 року - 10387,00 грн., серпень 2010 року - 64333,00 грн.. вересень 2010 року - 69870,00 грн., жовтень 2010 року - 40377,00 грн., листопад 2010 року - 53868,00 грн., грудень 2010 року - 47961,00 грн.

З даними твердженнями позивач не погоджується, оскільки господарській операції між позивачем та контрагентами - ТОВ «Євросвіт» та ПП «Анубіс» мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Угоди, укладені між позивачем та вказаними вище контрагентами недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги, передбачені нормами Цивільного кодексу України були дотримані.

Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилається на те, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами - ТОВ «Євросвіт» та ПП «Анубіс не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення, прийняте згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.07.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 12.07.2013 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «АПС-Кіровоград» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради Кіровоградської області 16.07.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №748785(т.1, а.с. 48) та діє на підставі статуту (т.1,а.с.38-47).

Відповідно до п.п.2.2 статуту ТОВ «АПС-Кіровоград», предметом діяльності позивача є, зокрема, надання послуг протипожежного призначення, тощо (т.1,а.с.39-47).

На підставі наказу №15 від 04.06.2012 року Кіровоградською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «АПС-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 36584833) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт» (код ЄДРПОУ - 31703622) за період з 01.06.2010 року по 31.10. 2010 року та ПП «Анубіс» за період з 01.08.2010 року по 31.12.210р., результати якої оформлено актом №98/22-5/36584833 від 11.06.2013р. (т.1,а.с.8-36).

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини між позивачем та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. Такі правочини по суті вчинялись з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобов'язань.

На підставі висновків викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення №0001262250 від 20.06.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 373 995,00 грн.., в тому числі 299 196,00 грн. (основного платежу) та 74 799,00 грн.(штрафні (фінансові) санкції) (т.1,а.с.37).

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем (замовник за договором) та ПП «Анубіс» (виконавець за договором) 01.10.2010 року укладено договір на надання послуг, відповідно до якого виконавець зобов'язується проводити роботу з повернення дебіторської заборгованості для замовника (т.1,а.с. 57-58).

Наявні в матеріалах справи копії первинних документів, а саме: акти прийому-передачі виконаних робіт (т.1,а.с.59-120),податкові накладні (т.1,а.с.121,124,126) та рахунки - фактури (т.1,а.с.122-123,125) свідчать про фактичне виконання договору та реальність господарських операцій за даним договором.

Оплата отриманих послуг підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (т.2,а.с.14,27-29).

Між ТОВ «АПС-Кіровоград» (замовник за договором) та ТОВ «Євросвіт» (виконавець за договором) укладено наступні договори:

договір на перевезення пасажиро-вантажним транспортом від 01.06.2010 р. (т.1,а.с.127);

договір на перевезення пасажиро-вантажним транспортом від 01.07.2010 р. (т.1,а.с.140)

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - податкові накладні (т.1,а.с.128,131,134,137,142,145,147), рахунки - фактури (т.1,а.с.129,132,135,138,143,144,146,148) та акти здачі-прийняття робіт (т.1,а.с.130,133,136,139,141,146,149) свідчать про фактичне виконання сторонами умов даних договорів.

Оплата отриманих послуг підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру(т.2,а.с.30-45,47-48).

В судовому засіданні також встановлено, що між позивачем (підрядник за договором) та ПП «Анубіс» (субпідрядник за договором) 01.01.2010 року укладено договір субпідряду з технічного обслуговування тривожних сповіщень. Відповідно до умов договору, субпідрядник зобов'язується надавати послуги з технічного обслуговування системи передавання тривожних сповіщень (т.1,а.с.150-185).

З наданих до справи копій документів вбачається, що первинні документи, а саме акти здачі-прийняття робіт (т.1,а.с.186,189), податкові накладні (т.1,а.с.187,191) та рахунки - фактури (т.1,а.с.188,190), позивачем та ПП «Анубіс» належним чином складені на виконання укладеного між ними вказаного вище договору.

01.09.2010 року ТОВ «АПС-Кіровоград» (замовник за договором) та ПП «Анубіс» (виконавець за договором) укладено договір про надання маркетингових послуг, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати наступні види маркетингових послуг: пошук нових об'єктів, які потребують проведення робіт, які виконує замовник та ведення переговорів з власниками об'єктів з приводу співпраці з замовником (т.1,а.с.192).

Долучені до матеріалів справи копії первинних документів, а саме: перелік замовників направлених на укладення договорів за вересень 2010 року (т.1,а.с.193-194), акт здачі - прийняття робіт (т.1,а.с.195), податкова накладна та рахунок - фактура (т.1,а.с.196-197), свідчать про фактичне виконання сторонами вказаного вище договору.

01.11.2010 року між позивачем (підрядник за договором) та ПП «Анубіс» укладеного договір субпідряду на виконання окремих видів робіт (т.1,а.с.198-200).

Наявні в матеріалах справи копії первинних документів, а саме - акту здачі - прийняття робіт (надання послуг), податкової накладної та рахунку - фактури (т.1,а.с.200-202) свідчать про фактичне виконання спірного договору.

Крім того, з наданих до справи копій документів вбачається, що первинні документи, а саме: рахунки - фактури (т.1,а.с.204,207,217,225,232,235,245), акти здачі-прийняття робіт (т.1,а.с.205,208), податкові накладні (т.1,а.с.206,209,211-212,216,218,221,224,227,231,234,237,240,242,244) та видаткові накладні позивачем та ПП «Анубіс» належним чином складені на виконання укладеного між ними договору про надання послуг від 01.11.2010 року (т.1,а.с.203).

Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагентами.

Оплата за договорами підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (т.1,а.с.246-250, т.2,а.с.1- 48).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 299196,00 грн. , в тому числі за червень 2010 року - 12500,00 грн., липень 2010 року - 10387,00 грн., серпень 2010 року - 64333,00 грн.. вересень 2010 року - 69870,00 грн., жовтень 2010 року - 40377,00 грн., листопад 2010 року - 53868,00 грн., грудень 2010 року - 47961,00 грн., що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій \ межах господарської діяльності платника податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом - Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Правовідносини з приводу нікчемності право чинів, визначені ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно положень ст.ст.215, 216, 228 ЦК України та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Зміст акта перевірки № 98/22-5/36584833 від 11.06.2013 р. позивача свідчить про те, що перевірка проводилася з використанням: акту перевірки ТОВ «Євросвіт» №121/22-5/31703622 від 19.09.2012р. та акту перевірки ПП «Анубіс» №1066/2209 від 30.11.2012 року (т.2, а.с.76-88)

Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно актів перевірок вказаних вище контрагентів ТОВ «АПС-Кіровоград», не підтверджено реальність здійснення господарських операцій даних контрагентів з платниками податків при здійсненні операцій придбання ТМЦ у підприємств та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання.

При цьому, первинні документи по взаємовідносинах позивача та вказаних вище контрагентів, які були надані позивачем для перевірки, проігноровані податковою інспекцією для встановлення реальності господарських операцій, також відсутні будь-які посилання податкового органу, що первинні документи визнані в судовому порядку недійсними.

Якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 20.06.2013 р. № 0001262250 про сплату позивачем суми грошового зобов'язання в розмірі 299 196 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 74 799,00 грн.

Присудити ТОВ «АПС-Кіровоград» (код ЄДРПОУ 36584833) судові витрати з державного бюджету в розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2013 р.

Суддя Н.В. Чубара