Постанова № 32353105, 03.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2013 року № 826/8861/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарник К.Ю., розглянувши адміністративну справу відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства в порядку скороченого провадження

за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 163,86 грн

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення коштів у розмірі 163,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачу безпідставно призначено допомогу по безробіттю, оскільки на момент надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю відповідач був фізичною особою-підприємцем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/8861/13-а.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі № 826/8861/13-а скерована рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою відповідача та отримана відповідачем 15.06.2013 року.

Протягом встановленого пунктом 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п.11 ст.35 КАС вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

ОСОБА_1 220 лютого 2013 року звернувся до Солом'янського районного центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного, в якій містяться відомості про те, що відповідач не зареєстрований як фізична особа-підприємець (а. с. 9). Наказом Солом'янського районного центру зайнятості № НТ130221 від 21 лютого 2013 року відповідачу надано статус безробітного.

27 лютого 2013 року відповідачем подано до Солом'янського районного центру зайнятості заяву про виплату допомоги по безробіттю (а. с. 10) та наказом НТ 130227 від 27 лютого 2013 року призначено допомогу по безробіттю з 27 лютого 2013 року у відповідності до частини 2 статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» та частини 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Солом'янським РЦЗ 13 березня 2013 року отримана довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій міститься запис про перебування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в стані припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Так, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відсутній запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1.

Відповідно до п. «б» ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», громадяни які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення.

Статтею 25 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що лише незайняті громадяни мають право на виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно вищевикладеного, фізичні особи - підприємці є зайнятими особами, а отже не можуть бути визнані безробітними і отримувати допомогу по безробіттю.

Отже, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості відповідачем приховано свій статус підприємця, чим порушено норми ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до чинного законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечень та надання соціальних послуг.

Згідно довідки-розрахунку № 3935 від 16 травня 2013 року за період з 27 лютого 2013 року по 27 лютого 2013 року відповідачем отримано допомогу по безробіттю в розмірі 163,86 грн.

Відповідачем, згідно наявного в матеріалах справи поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, 18 березня 2013 року отримано повідомлення № 2131 від 13 березня 2013 року про добровільне повернення коштів у розмірі 163,86 грн. протягом 15 календарних днів після отримання повідомлення.

Станом на час прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 7, 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Згідно п. 2 ст. 12 цього ж закону, функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Отже, несплата відповідачем вказаної суми перешкоджає в повному обсязі Київському міському центру зайнятості та його структурному підрозділу - Солом'янському районному центру зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач (що був належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в даній справі) жодних заперечень стосовно даного спору суду не надав, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості коштів у розмірі 163,86 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Київського міського центру зайнятості задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість на користь Київського міського центру зайнятості (01033,м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код 03491091, одержувач: Київський міський центр зайнятості) в розмірі 163 грн. 86 коп.

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя К.Ю. Гарник