Постанова № 32352323, 10.07.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

10.07.2013

№ 227/3059/13-п

П О С Т А Н О В А

10 липня 2013 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., розглянувши матеріали Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працююючого на посаді директора ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2», який мешкає за адресою: м. Добропілля, вул.Першотравнева, 61/39,

у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 41-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Протягом 19,20,25 червня 2013 року Територіальною державною інспекцією з питань праці у Донецькій області була проведена перевірка додержання чинного законодавства про працю в ТОВ «Добропільське експлуатаційне підприємство №2». В ході перевірки встановлено, що директор підприємства ОСОБА_1 працює на посаді директора з 08.08.2007 року та має право прийому, звільнення працівників та на підставі вимог ст..21 КЗпП України виступаючи однією із сторін трудового договору, і як роботодавець повинен забезпечувати реалізацію трудових прав громадян, порушив вимоги чинного трудового законодавства, а саме:

1. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, не проводиться в день звільнення. Так, наказом №28-к від 13.05.2013р. звільнена за власним бажанням з 13.05.2013р. ОСОБА_2 розрахунок з нею проведено 21.05.13р. Наказом №40-к від 18.06.13р. звільнена за власним бажанням ОСОБА_3 розрахунок з нею проведено 20.06.13р., що свідчить про невиконання вимог п.2.9 Правил внутрішнього розпорядку Товариства, які є додатком до колективного договору Товариства, де передбачено, що Адміністрація Товариства при звільненні працівника зобовязана провести з ним повний розрахунок.

2. В ході перевірки було встановлено, що заробітна плата за час щорічної відпустки виплачується з порушенням вимог ч.1 гл.3 колективного договору Товариства, де передбачено, що заробітна плата за час відпустки виплачуються не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так, наказами №26-к від 08.05.13р. надано щорічну відпустку ОСОБА_4 з 13.05.13р., наказом №27-к від 08.05.13р.надані щорічні відпустки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 14.05.13р. заробітну плату за час відпустки вищезазначеним працівникам виплачено 21.05.13р., наказом №35-к від 05.06.13р. надано щорічну відпустку ОСОБА_7 з 10.06.13р., наказом №36-к від 06.06.13р. надано щорічну відпустку ОСОБА_8 заробітну плату за час відпустки вищезазначеним працівникам виплачено 18.06.13р.

3. Перевіркою встановлено, що працівникам надаються відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами тривалістю більше ніж 15 днів на рік, що свідчить про невиконання вимог ч.6 гл.3 колективного договору Товариства, де передбачено, що за сімейними обставинами й іншими поважними причинами працівникам за їх заявами можуть бути надані відпустки без збереження заробітної плати на термін обумовленний згодою між працівниками і Засновником підприємства, тривалістю не більше 15 календарних днів.

За даними фактами Територіальною державною інспекцією з питань праці у Донецькій області було складено адміністративний протокол № 05-09-021/0032 від 25.06.2013 року та зафіксовано в акті перевірки № 05-09-021/0033 від 25.06.2013 року

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 не заперечував факт скоєння ним правопорушення, пояснив, що свою провину у скоєному визнає повністю і на даний час всі зазначені норми колективного договору ним виконуються.

Відповідно до ст..21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 в його скоєнні підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення № 05-09-021/0032 від 25.06.2013 року, актом перевірки № 05-09-021/0033 від 25.06.2013 року додержання законодавства про працю.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст. 41-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 221, ст.41-2 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за ст.41-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Штраф повинен бути сплачений на р\рахунок 31112106700035, ОКПО 37755456, МФО 834016, код платежу 21081100, одержувач платежу ГУ ДКСУ в Донецькій області.

У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя О.В. Здоровиця

10.07.2013