Ухвала суду № 32351366, 09.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16226/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову TOB "Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)" (далі за текстом - позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 31 жовтня 2012 року № 1243/40-50/23-20/20027449 про результати позапланової документальної невиїзної перевірки позивача щодо бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за 2010-2012 роки (далі за текстом - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем:

-завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення у загальному розмірі 4688962,57 грн., у тому числі за: липень 2010 року - 816057,49 грн., серпень 2010 року - 149856,66 грн., вересень 2010 року - 906224,72 грн., жовтень 2010 року - 2562436,60 грн., листопад 2010 року - 75303,24 грн., жовтень 2011 року - 121317,65 грн., березень 2012 року - 57766,21 грн., чим порушено підпункти 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, підпункт 7.5.1 п. 7.5, підпункти 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" , п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3 ст. 200, ст. 202 Податкового кодексу України ;

- завищено суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 4613659,33 грн., у тому числі за: серпень 2010 року - 816057,49 грн., вересень 2010 року - 149856,66 грн., жовтень 2010 року - 906224,72 грн., листопад 2010 року - 2562436,60 грн., листопад 2011 року - 121317,65 грн., квітень 2012 року 57766,21 грн., чим порушено підпункти 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підпункт 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України.

Висновки акту, за результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, залишено без змін.

На підставі акту перевірки, 16 листопада 2012 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0000422320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 4613659,33 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 331020,48 грн.; № 0000432320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 75303,00 грн. за основним платежем та у розмірі 18825,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено в акті перевірки, перевірка позивача проведена на підставі отриманої відповідачем інформації про результати перевірок (неможливості проведення звірок) контрагентів позивача по ланцюгу постачання, зокрема:

1) акту від 08 липня 2011 року № 2384/23-3/32021807 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агроюг-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин із приватним підприємством "Стилет-Юг", приватним підприємством "Альтекс-Юг", приватним підприємством "Агропрайд", приватним підприємством "Югтрансагро" за період із 10 червня 2008 року по 20 квітня 2011 року, згідно з висновками якого, проведеною перевіркою виявлено факт здійснення вказаним товариством документування отримання товару (робіт, послуг) від вказаних суб'єктів господарювання, у яких, в свою чергу, відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, та які задіяні у схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання товарно-матеріальних цінностей (також далі за текстом - ТМЦ), безтоварних операцій, а також формуванні штучного податкового кредиту іншим суб'єктам господарювання, які ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах;

2) акту від 03 серпня 2011 року № 2804/23-3/35567906 про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства "Ганеша-Люкс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час взаємовідносин із платниками податків: приватним підприємством "Стилет-Юг", приватним підприємством "Альтекс-Юг", приватним підприємством "Агропрайд", приватним підприємством "Югтрансагро" за період із 01 січня 2010 року по 30 квітня 2011 року, відповідно до висновків якого, перевіркою виявлено документування придбання товару та послуг у вказаних суб'єктів господарювання, у яких відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу та які задіяні у схемах мінімізації податків шляхом відображення в податковій звітності сумнівних угод придбання ТМЦ, безтоварних операцій та формуванні штучного податкового кредиту іншим суб'єктами господарювання, які ухиляються від сплати податків в особливо великих розмірах;

3) акту від 26 вересня 2011 року № 6989/23-5/37115907 про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Фаворит-2010" щодо підтвердження господарських відносин із фізичною особою-підприємцем за період із 21 червня по 31 грудня 2010 року, згідно з висновками якого, вказаний підприємець здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам;

4) акту від 16 грудня 2011 року № 1416/230-35994221 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Оксамит Таврії" з питань підтвердження господарських відносин із платником податків постачальниками: приватним підприємством "Інвестюгавтотранс", фермерським господарством "Вікторія Ч", та отримувачами: приватним підприємством "Агро-фірма "Полевік", приватним підприємством "Агроекспо", позивачем, закритим акціонерним товариством "АТ Каргілл", товариством з обмеженою відповідальністю "Продексим ЛТД" за грудень 2009 року, липень-листопад 2010 року, відповідно до висновків якого, діяльність контрагентів вказаного товариства не містить у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, що свідчить про здійснення такої діяльності без мети реального настання правових наслідків, тільки з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків;

5) акту від 19 січня 2012 року № 114/23-4/32816393 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ватикан" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських відносинах із приватним підприємством "Укрграндбуд" за березень 2010 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Юг- Агрокомплекс" за жовтень 2010 року, згідно з висновками якого, діяльність вказаного товариства спрямована на формування податкового кредиту на користь, зокрема, вказаних суб'єктів господарювання з метою заниження бази оподаткування по ПДВ та податку на прибуток підприємств, а також несплати відповідних сум податків;

6) акту від 24 січня 2012 року № 217/15-2/34534450 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Грейн корн" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-березень, травень-липень 2009 року та квітень-липень, грудень 2010 року, згідно з висновками якого, у вказаного товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби;

7) акту від 16 березня 2012 року № 158/22-4/35329982 про результати документальної виїзної позапланової перевірки приватного підприємства "Таврійська Агро-Торговельна компанія" з питання підтвердження правових відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерцентр-Донецьк" за листопад 2010 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Вектора-Дон" за вересень, жовтень, грудень 2010 року та з контрагентами-покупцями за вказані періоди, відповідно до висновків якого, у вказаних суб'єктів господарювання відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду господарської діяльності. Виявлено факт проведення вказаним підприємством транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат і податкового кредиту та не мають реального товарного характеру;

8) акту від 16 липня 2012 року № 1765/22-222-37118963 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Репони" щодо підтвердження взаємовідносин із колективним підприємством "Альянс", приватним підприємством "Кримспецтехнолоджи" та будівельно-виробничим підприємством "Строитель-Плюс" за період із 01 липня по 31 грудня 2010 року, згідно з висновками якого, у вказаних суб'єктів господарювання адміністративно-господарських відсутні можливість на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, отже відсутній намір реального створення правових наслідків, передбачених ст. 234 Цивільного кодексу України;

9) акту від 16 серпня 2012 року № 3267/22-5/36573161 про неможливість проведення звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Церера-Агро" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період із 01 вересня по 31 жовтня 2010 року, відповідно до висновків якого, операції вказаного товариства не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, економічно необхідних для постачання або здійснення господарської діяльності. Не виявлено факту передачі товарів (робіт, послуг), оскільки до перевірки не надано актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів;

10) акту від 21 вересня 2012 року № 844/15-02/36505505 про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "Агросейл" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення у податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період із 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2011 року, згідно з висновками якого, кількість працюючих не виявлена, відсутня інформація про наявність виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного товариства. Не підтверджено реальність проведених фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період із 01 серпня 2009 року по 31 грудня 2011 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Суд першої інстанції у ході судового розгляду справи погодився із доводами відповідача та прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також як наслідок, завищення позивачем у перевіряємому періоді суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Окрім того, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість бюджетного відшкодування суми ПДВ тільки за умови фактичного здійснення позивачем господарської діяльності, що повинно підтверджуватись відповідними первинними документами. Однак, на думку суду першої інстанції, сума ПДВ, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, не підтверджується відповідними первинними документами.

За правилами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України- обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Колегія суду вважає рішення суду першої інстанції необгрунтованим, та не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне;

У відповідності до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Разом з тим, відповідно до пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 вищенаведеного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього Закону).

Відповідно до підпунктів 14.1.18 п. 13.1 ст. 14, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем підтверджено факт сплати податку на додану вартість постачальникам товару в складі ціни товару, з цього моменту у позивача з'явилось право на податковий кредит. Надані позивачем докази сплати податку на додану вартість відповідачем не спростовані. Водночас, право позивача на бюджетне відшкодування підтверджено належними та допустимими доказами, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та Податковим кодексом України.

Водночас висновки суду першої інстанції та доводи відповідача, щодо встановлення безтоварності операцій судовою колегією оцінюються критично, оскільки, як вбачається із матеріалів справи факт придбання позивачем товарів підтверджується належно оформленими договорами купівлі-продажу, видатковими накладними та податковими накладними. Копії належним чином завірених документів містяться в матеріалах справи.

В подальшому як вбачається із матеріалів справи позивач здійснював переміщення придбаного товару та передав на відповідальне зберігання сертифікованим зерновим складам, дана обставина підтверджується належним чином завіреними копіями документів, які містяться в матеріалах справи, договорами складського зберігання, складськими квитанціями на зерно, товаротранспортними накладними.

Крім цього колегія суддів звертає увагу, що в ході судового розгляду справи апеляційної інстанції представник відповідача продовжив заперечувати здійснення позивачем господарський операцій, пояснюючи, що вони носять безтоварний характер, при цьому посилаючись на відсутність копій карантинних сертифікатів, придбаного позивачем товару та належне оформлення складських квитанцій на зерно, оскільки на жодній з них не присутній штамп «Погашено», як цього вимагає ст. 46 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Оскільки вказані обставини не досліджувались у суді першої інстанції, то колегією суддів було зобов'язано позивача надати відповідні докази на спростування зазначених доводів відповідача.

Апелянтом були надані додаткові пояснення до апеляційної скарги та ряд документів, в тому числі і «Витяги з реєстру складських документів» на кожну партію товару, в яких зазначено номери та дати договорів складського зберігання зерна, найменування зерна, його вага фізична та залікова, термін його зберігання, і документ, його серія та номер, який було видано на зерно, а саме складська квитанція з датою її погашення, як того вимагає Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Крім того, на спростування доводів відповідача, позивачем також були надані карантинні сертифікати та реєстри внутрішніх карантинних сертифікатів на придбаний позивачем товар у його контрагентів, реєстр експортних карантинних сертифікатів і вантажно-митних декларацій, а також фітосанітарні сертифікати на зерновий товар, які складені на виконання Закону України «Про карантин рослин», «Правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації під карантинних матеріалів» затверджених наказом Міністерства аграрної політики України № 414 від 23.08.2005 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.09.2005 року за № 1121/11401 та Постанови Кабінету Міністрів України № 7085 від 12.05.2007 року «Про деякі питання реалізації Закону України «Про карантин рослин».

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за надані послуги, необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів дослідивши первинні документи, наявні в матеріалах справи та надані позивачем додаткові документи, вважає що вони підтверджують яким чином придбавався, перевозився, зберігався та реалізовувався товар позивачем в перевіряємому періоді..

Так придбання позивачем зерна підтверджується договорами купівлі-продажу (т. 6 а.с. 106-130, т. 7 а.с. 1-3, 20-52, 103-112, 126-140, 197-207, т. 8 а.с. 1-8, 34-39, 69-84, 198-201, 212-224, т. 9 а.с. 1-15, 85-86, 106-111, 122-133, 165-167, 180-193, 221-238, т. 10 а.с. 1-43, 228-236, т. 11 а.с. 1-4); видатковими накладними (т. 6 а.с. 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183, 186, 189, 193, 197, 200, 203, 212, 215, 218, 221, 227, 230, 233, 236, т. 7 а.с. 7, 11, 16, 62, 66, 70, 74, 80, 85, 89, 93, 97, 115, 118, 121, 152, 156, 160, 164, 168, 172, 176, 180, 184, 188, 192, 212, 222, 225, т. 8 а.с. 13, 18, 23, 28, 49, 52, 56, 60, 64, 107, 111, 115, 119, 123, 127, 131, 135, 139, 143, 147, 151, 156, 160, 164, 168, 170, 172, 176, 180, 188, 192, 204, 231, 236, 248, 258, т. 9 а.с. 27, 32, 37, 41, 46, 51, 56, 64, 69, 77, 79, 93, 95, 97, 99, 101, 103, 115, 117, 119, 140, 143, 147, 151, 155, 159, 170, 174, 200, 203, 207, 213, 215, 218, 248, 250, 252, 254, 256, 258, 260, 262, 264, т. 10 а.с. 78, 82, 86, 90, 94, 98, 102, 106, 110, 114, 119, 125, 129, 133, 137, 141, 145, 148, 154, 158, 162, 166, 170, 174, 178, 189, 192, 199, 203, 206, 213, 218, 222, 242, 244, 246, 248, т. 11 а.с. 7, 9); та податковими накладними (т. 6 а.с. 131-155, т. 7 а.с. 4-6, 53-61, 113-114, 141-151, 208-211, т. 8 а.с. 9-12, 40-46, 85-106, 202-203, 225-230, т. 9 а.с. 16-26, 87-92, 112-114, 134-139, 168-169, 194-199, 239-247, т. 10 а.с. 44-77, 237-240, т. 11 а.с. 5-6); складськими квитанціями на зерно (т. 3 а.с. 73-76, 79-83, 94, 97, 103, 223, 225, 227, 230, 232, 234, 239, 247, 254,260, 265,275, т. 6 а.с. 156, 159,162,165,168,171,174,177,180, 183, 186, 189,193, 197, 200, 203, 212, 215, 218, 221, 224, 227,230, 233, 236, т. 7 а.с. 7, 11,16, 62, 66, 70, 74, 80, 85, 89, 93, 97, 115, 118, 121, 153, 157, 161, 165, 169, 173, 177, 181, 185, 189, 193, т. 8 а.с. 14, 22, 27, 31, 47, 50, 53, 57, 61, 65, 108, 112, 116, 120, 124, 128, 132, 136, 140, 144, 148, 152, 157, 161, 165, 169, 173, 177, 181, 185, 189, 193, 205, 232, 237, 243, 254,259, т. 9, а.с. 28, 33, 38, 42, 47, 52, 57, 65, 70, 78, 80, 94, 96, 98, 100, 102, 104, 116, 118, 120, 142, 145,149, 153, 157, 162, 171, 175, 201, 204, 208, 214, 217, 219, т. 10 а.с. 79, 83, 87, 91, 99, 103, 107, 111, 118, 120, 126, 130, 134, 138, 142, 146, 149, 155, 159, 163, 167, 173, 175, 179, 183, 190,193,200, 204, 207, 214, 219,223, т. 11 а.с. 8,10).

Поставка зерна підтверджується товарно-транспортними накладними, оформленими відповідно до вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363,а саме: (т. 6 а.с. 158, 161, 164, 167, 170, 173, 176, 179, 182, 185, 188, 191, 196, 202, 205-208, 211, 220, 223, 232, 235, 238, т. 7 а.с. 9,10, 14, 15, 65, 69, 73, 77, 79, 83, 84, 88, 92, 96, 120, 123, 155, 158, 163, 171, 179, 183, 187, 194, 195, 215, 221, 224, т. 8 а.с. 17, 24, 32, 110, 114, 118, 122, 130, 134, 146, 159, 163, 167, 171, 175, 179, 183, 187, 191, 195, 235, 241, 246, 252, 257, 262, т. 9 а.с. 30, 31, 35, 36, 40, 45, 48, 53, 58, 59-61,66,71-74, 81, 173, 177, 178, 206, 211, т. 10 а.с. 81, 85, 89, 93, 97, 101, 105, 109, 113, 116, 117, 122, 124, 128, 132, 136, 140, 144, 152, 153, 157, 161, 165, 169, 172, 177, 181, 185-188, 195-198, 202, 209,210-212,216,217, 221, 225).

Податковий кредит позивача сформований на підставі отриманих від контрагентів позивача податкових накладних.

Платіжними виписками з банку підтверджуються розрахунки за придбаний товар позивачем(т.7а.с.63,67,71,75,81,86,90,94,98,102,125, 228, т. 8 а.с. 33, 68, 196, 197, 211,263, т.9 а.с.84,105,121,164,179,220,266,т. 10 а.с. 226, 227, 250, т. 11 а.с. 11).

Придбаний позивачем товар у контрагентів, передавався на зберігання

сертифікованим зерновим складам.

Відносини по зберіганню зерна між позивачем та зерновими складами оформлені договорами зберігання (т. 5 а.с. 1-11, 12-21, 22-28, 29-39, 40-67, 68-84, 85-89, 90-103, 104-110, 111-121, 122-133, 133-146, 147-154, 155-160, 161-172, 173-179, 180-191, т. 6 а.с. 69-86, 87-92, 93-100, 101-105).

Перевезення та перевалка зерна підтверджується відповідними договорами (т. 5 а.с. 192-209, 210-216, т. 6 а.с. 31-41, 42-55, 56-61, 62-65, 66-68, т. 5 а.с. 217-223, 224-249, т. 6 а.с. 1-30).

Судовою колегію приймається до уваги та обставина, що позивачем придбаний товар в подальшому було реалізовано іншим контрагентам, дана обставина підтверджується належним чином завіреними копіями документів, які містяться в матеріалах справи, та також спростовує доводи відповідача та висновки суду першої інстанції, щодо безтоварності господарських операцій позивача.

Товар, придбаний позивачем у контрагентів в подальшому реалізовувався таким підприємствам: ТОВ «АДМ Україна», ДП «Сантрейд», ПАТ «Миронівський ЗВКК», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ПАТ «Новакаховський КХП», ПП «Інтер Агро Транс», ПрАТ «Укрелеваторпром», Таврійській філії ВАТ «Миронівський 3BKK», TOB «АСТІ Кам'яський елеватор» (т. З а.с. 1-60, 61, 63, 65, 66, 67, 69, 72, 78, 85-92, 93, 96, 100-101, 102,105-129,129-221,222,224,226,229, 231, 233, 236-238,241, 243-245, 246,250-252, 253, 257-258, 259, 262-263, 264, 270-272, 273, т. 4 а.с. 1-6, 7-12, 13-25, 26-37, 38-44, 45-50, 51-97, 98-120, 130-183).

Реалізація товару нерезидентам підтверджують митні декларації форми МД-2, МД-6, МД-3 (т. 4 а.с. 184-249).

Таким чином, наявні в матеріалах справи первинні документи, а також первинні документи надані в судовому засіданні апеляційної інстанції, відображають реальність господарських операцій з контрагентами позивача, і спростовують доводи відповідача про безтоварність господарських операцій в перевіряємий період..

У відповідності до вимог ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове ,якщо встановить неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було невірно встановлено фактичні обставини справи, надано неналежну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням вимог матеріального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 195,196,202, 205, 207,212,254 КАС України, колегія суддів:

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14 лютого 2013 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби у м. Києві від 16.11.2012 року №0000422320.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби у м. Києві від 16.11.2012 року №0000432320.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.