Рішення № 32350959, 10.07.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 липня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :

головуючої : Готри Т.Ю.,

суддів : Боднар О.В., Джуги С.Д.,

при секретарі : Свіді Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 27 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 17.06.2012 року близько 14 години 40 хвилин у смт.Буштино по вул.Головна, Тячівського району Закарпатської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Sumbol 1.4» д/н НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_1, який внаслідок недотримання безпечної дистанції руху допустив зіткнення з автомобілем «Daewoо Lanos» D4 LM500, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого зазначений автомобіль отримав значні пошкодження, а позивач моральної шкоди, пов'язаної з ушкодженням автомобіля та здоров»я. Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1.

Посилаючись на наведене, позивач ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь 22 403,67 грн. матеріальної шкоди, яка складається з вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Daewo Lanos» D4 LM500, д/н НОМЕР_2, в сумі 21433,67 грн., витрат за проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля в сумі 420 грн., витрат за евакуацію автомобіля в сумі 550 грн., а також просив стягнути з відповідача на його користь 1000 грн. моральної шкоди та 238 грн. сплачених судових витрат.

Рішенням Тячівського районного суду від 27 травня 2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 22403,67 грн., моральної шкоди в сумі 1000 грн. та судові витрати в розмірі 238 грн..

У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати зазначене рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача на його користь матеріальної шкоди в розмірі 22403,67 грн., суд першої інстанції виходив із того, що відповідальність за шкоду, завдану внаслідок ДТП, повинен нести відповідач ОСОБА_1, а тому дійшов висновку про стягнення з нього на користь позивача матеріальної шкоди.

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції установлено, що 17.06.2012 року близько 14 години 40 хвилин у смт.Буштино по вул.Головна, Тячівського району Закарпатської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Sumbol 1.4» д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який внаслідок недотримання безпечної дистанції руху допустив зіткнення з автомобілем «Daewoо Lanos» D4 LM500, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого зазначений автомобіль отримав значні пошкодження.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1, який постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 липня 2012 року визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124. КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП доведена.

Згідно звіту №147/08 від 07.08.2012 про визначення матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Daewoо Lanos» D4 LM500, д/н НОМЕР_2, оцінювача-автотоварознавця ОСОБА_4, вартість матеріального збитку (з технічної точки зору), заподіяного власнику автомобіля «Daewoо Lanos» D4 LM500, д/н НОМЕР_2, на момент проведення дослідження становить 21433,67 грн..

Як встановлено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1, на момент вчинення ДТП, була застрахована в установленому законом порядку, а саме полісом №АВ/0214439 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим страховиком ТДВ СК «РАЙП», строк дії якого з 00 годин 00 хвилин 22.11.2011 року до 21.11.2012 року включно, на страхову суму (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю - 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн., з розміром франшизи - 500 грн. (а.с.56).

Однак суд першої інстанції не врахував, що до спірних правовідносин слід було застосувати положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_1 була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно з полісом страховик, яким є ТДВ СК «РАЙП», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров»ю, та майну потерпілих осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 звернувся з заявою до страховика про виплату страхового відшкодування ОСОБА_2. Страховик погодився з такою виплатою в межах ліміту відповідальності (а.с.55), проте позивач ОСОБА_2 до страховика не звертався і позовних вимог до нього не пред'являв.

Однак відповідно до ст.3 зазначеного Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров»ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто, виходячи із суті такого страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як слідує з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн. (п.4 полісу), тоді як позивачу внаслідок ДТП з вини відповідача ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди в розмірі 22403,67 грн., розмір якої не перевищує ліміт відповідальності відповідача за завдану шкоду.

У випадку, якщо потерпілий у встановленому законодавством порядку звернувся за виплатою страхового відшкодування до страхової компанії, в якій було застраховано цивільно-правову відповідальність винної особи, але не отримав відшкодування з будь-яких причин, тоді він має звернутися з відповідною вимогою до суду.

При цьому, колегія суддів констатує, що за положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у деяких випадках відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, несе Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ). Зокрема, згідно з вимогами п.41.1 ст.41 названого Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, а саме п. «г» - у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Враховуючи, що відповідальність відповідача на момент завдання шкоди була застрахована в установленому законом порядку полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданим страховою компанією «РАЙП», який не був залучений судом першої інстанції до участі у даній справі, і до якого позов пред'явлено не було, тому суд першої інстанції помилково вважав, що відповідальність за завдану шкоду повинен нести відповідач, а не страховик, у зв'язку з чим безпідставно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Щодо моральної шкоди, яка була завдана позивачу внаслідок ДТП з вини відповідача, і полягає в тому, що позивач був позбавлений можливості користуватися автомобілем протягом 4 місяців, переніс шок та душевні страждання, розмір якої відповідачем не оспорюється, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача 1000 грн. моральної шкоди на підставі ст. 1167 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 22403,67 грн. слід скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди відмовити, а апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Тячівського районного суду від 27 травня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 22403,67 грн. (Двадцять дві тисячі чотириста три гривні шістдесят сім копійок) - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

У решті рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :