ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/8908/13 03.07.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоКомунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»Простягнення 167 386,92 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:
від позивача: Кучкова Ю.В. - дов. № 91/2012/06/13-1 від 13.06.13 р.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення 163 762,03 грн. основного боргу та 3 624,89 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2011 р. до березня 2012 р., у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8242151 від 01.11.04 р. та додатками до нього.
Ухвалою суду від 16.05.13 р. порушено провадження у справі № 910/8908/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 03.07.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.
03.07.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли документи, які залучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.07.13 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 16.05.13 р., які залучено до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання 03.07.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 16.05.13 р. не виконав, про поважні причини неявки не повідомив, про час та місце судовго засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 21.05.13 р., згідно з яким відповідач отримав 23.05.13 р. ухвалу суду про порушення провадження у даній справі.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
У судовому засіданні 03.07.13 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва, яке було перейменовано на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», (споживач) був укладений договір № 8242151 від 01.11.2004 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 2.1 договору № 8242151 від 01.11.2004 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Згідно з п. 2.2.1 договору № 1640355 від 10.12.2004 р., постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.
Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.
Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 8242151 від 01.11.2004 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).
Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 8242151 від 01.11.2004 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.
Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 8242151 від 01.11.2004 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 30 (31) число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-7 - не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 8242151 від 01.11.2004 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.
Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 8242151 від 01.11.2004 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:
- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;
- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 8242151 від 01.11.2004 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 8242151 від 01.11.2004 р., споживач щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду облікові картки відповідача за період з вересня 2011 р. до березня 2013 р. та довідку про надходження коштів від КП «ЦОС Шевченківського району» за договором № 8242151 від 01.11.2004 р. за спірний період.
Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.09.11 р. до 01.04.2013 р. становила 178 450,82 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 8242151 від 01.11.2004 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 14 688,79 грн., у зв'язку з чим станом на 01.04.13 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 163 762,03 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» про стягнення 163 762,03 грн. основного боргу та 3 624,89 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2011 р. до березня 2012 р., у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8242151 від 01.11.04 р. та додатками до нього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача-1 не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 8242151 від 01.11.04 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.
Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» через службу діловодства господарського суду м. Києва 03.07.13 р. подало клопотання, згідно з яким просило закрити провадження у справі у зв'язку з сплатою заборгованості до відкриття провадження у справі, у підтвердження чого надало платіжне доручення № 3685 від 13.05.13 р. та лист (вих. № 2017 від 27.05.13 р.).
З наданої позивачем у судовому засіданні довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від КП «ЦОС Шевченківського району» за період з квітня 2013 р. до травня 2013 р. за договором № 8242151 від 01.11.04 р. вбачається, що 13.05.13 р. було сплачено відповідачем борг за період з 01.09.11 р. до 01.04.13 р. у розмірі 163 762,03 грн.
Судом встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 8242151 від 01.11.04 р. за період з 01.09.11 р. до 01.04.13 р. у розмірі 163 762,03 грн. було погашено відповідачем в день звернення позивача з даним позовом до суду, а лист (вих. № 2017 від 27.05.13 р.), яким відповідач просив зарахувати дану оплату в рахунок погашення заборгованості за договором № 8242151 від 01.11.04 р., оскільки в платіжному дорученні № 3685 від 13.05.13 р. було допущено помилку в зазначенні номеру договору в призначенні платежу, біло направлено ПАТ «Київенерго» після звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 163 762,03 грн. грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 8242151 від 01.11.04 р. за період з 01.09.11 р. до 01.04.12 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 3 624,89 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8242151 від 01.11.04 р. за період з жовтня 2011 р. до березня 2013 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
При дослідженні розрахунку трьох відсотків річних, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, щодо періоду заборгованості, оскільки не було враховано кількість днів у високосному 2012 році, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок цієї вимоги, згідно з яким, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3 618,10 грн. три відсотки річних за період з жовтня 2011 р. до березня 2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 8242151 від 01.11.04 р.
Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1- ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 618 (три тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 10 коп. трьох відсотків річних та 3 347 (три тисячі триста сорок сім) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
3. Провадження щодо позовних вимог в частині стягнення 163 762,03 грн. основного боргу припинити.
4. У решті позовних вимог відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 08.07.2013 р.
Суддя Гавриловська І.О.
Судове рішення № 32350539, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/8908/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: