Постанова № 32346284, 11.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 5021/951/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом – не прибув,

1-го відповідача за первісним позовом – не прибув,

2-го відповідача за первісним позовом – не прибув,

3-го відповідача за первісним позовом – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк", м. Київ (вх. 1927С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 31.05.2013 р. по № 5021/951/2011

за первісним позовом: Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”, м. Київ,

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Автолюкс”, м. Суми;

2) Приватного виробничого підприємства “Центр – Сервіс”, м. Суми;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Італавто Суми”, м. Суми,

про стягнення 15 956 019 грн. 32 коп.,

та за зустрічним позовом: Приватного виробничого підприємства “Центр – Сервіс”, м. Суми

до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”, м. Київ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Автолюкс”, м. Суми,

про визнання недійсними договорів поруки, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 31.05.2013р. у справі № 5021/951/2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лугова Н.П., суддя Котельницька В.Л., суддя Левченко П.І.) у задоволенні заяви № 6.3.7.2.0/1106 від 04.04.2013 р. Публічного акціонерного товариства “Ерсте Банк”(далі –ПАТ “Ерсте Банк”) про прийняття додаткового рішення у справі № 5021/951/2011 за первісним позовом ПАТ “Ерсте Банк”, м. Київ, до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім “Автолюкс” (далі – ТОВ ТД “Автолюкс”); 2) Приватного виробничого підприємства “Центр – Сервіс” (далі – ПВП “Центр – Сервіс”); 3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Італавто Суми”(далі –ТОВ “Італавто Суми”), про стягнення 15 956 019,32 грн. та за зустрічним позовом: ПВП “Центр – Сервіс” до відповідачів: 1) ПАТ “Ерсте Банк”; 2) ТОВ ТД “Автолюкс”, про визнання недійсними договорів поруки відмовлено.

Позивач за первісним позовом не погодившись з ухвалою господарського суду Сумської області від 31.05.2013р. у справі № 5021/951/2011 звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу господарського суду та прийняти додаткове рішення, яким стягнути солідарно з ТОВ ТД “Автолюкс” та ТОВ “Італавто Суми” на користь ПАТ “Ерсте Банк” судовий збір за апеляційний розгляд справи в розмірі 32 190,00 грн., судовий збір за касаційний розгляд справи в розмірі 32 190,00 грн. та у розмірі 751,00 грн. або передати справу на новий розгляд до господарського суду Сумської області для вирішення питання по суті.

Апелянт вказує, що господарським судом Сумської області 06.02.2012р. було прийнято рішення у справі № 5021/951/2011, яким частково задоволено позовну заяву ПАТ «Ерсте Банк» до ТОВ ТД «Автолюкс», ТОВ «Італавто Суми» та ПВП «Центр-Сервіс» про солідарне стягнення кредитної заборгованості та задоволено зустрічну позовну заяву ПВП «Центр-Сервіс» про визнання недійсними договорів поруки № 010-05/1042/2 від 17.07.2008р. та № 010-05/1042-5 від 28.10.2009р.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в даній справі ПАТ «Ерсте Банк» (далі - Банк) подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої Харківський апеляційний господарський суд прийняв постанову від 03.04.2012р. про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2012р.

Не погоджуючись з судом апеляційної інстанції Банк подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої Вищий господарський суд України прийняв постанову від 23.10.2012р. у справі № 5021/951/2011 про залишення касаційної скарги Банку без задоволення та залишення без змін рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2012р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. у даній справі.

Апелянт зазначає, що в резолютивних частинах постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. та постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2012р не було вирішено питання, щодо розподілу господарських витрат або повернення судового збору; вважає, що господарський суд Сумської області зобов'язаний прийняти додаткове рішення.

В судове засідання 03.07.2013 р. представник апелянта не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представники відповідачів за первісним позовом у справі у судове засідання не прибули, відзив на апеляційну скаргу не надали, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені

Відповідно до частини 2 статті 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, клопотання про продовження строків розгляду апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду не надходило, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2013 р. до відома сторін було доведено, що нез’явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв’язку з чим, колегія суддів вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.02.2012 р. у справі № 5021/951/2011 (первісний позов задоволено частково; стягнуто солідарно з ТОВ ТД “Автолюкс” та ТОВ “Італавто Суми” на користь ПАТ “Ерсте Банк” заборгованість в сумі 2 008 132,62 дол. США, що за офіційним курсом НБУ України станом на 08.02.2011 р. в гривневому еквіваленті складає 15 956 019,32 грн., в т.ч. 1900000 дол. США 00 центів - борг за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011р. становить еквівалент 15 096 830,00 грн.; 93100 дол. США 00 центів - борг за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 р. становить еквівалент 739 744,65 грн., 9 025 дол. США 00 центів - пеня за основним боргом, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 року становить еквівалент 136 412,79 грн.; 6007 дол. США 62 центів - пеня за простроченими відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.02.2011 р. становить еквівалент 47 734,73 грн.; стягнуто з ТОВ ТД “Автолюкс” на користь ПАТ “Ерсте Банк” 12 750,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ “Італавто Суми” на користь ПАТ “Ерсте Банк” 12 750,00 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, в частині вимог по стягненню солідарно заборгованості з ПВП “Центр-Сервіс” відмовлено; зустрічний позов задоволено; визнано недійсним договір поруки від 17.07.2008 року № 010-05/1042/2, укладений між ПАТ "Ерсте Банк", ТОВ ТД "Автолюкс" та ПВП "Центр - Сервіс", та договір поруки від 28.10.2009 р. № 010-05/1042-5, укладений між ПАТ "Ерсте Банк", ТОВ ТД "Автолюкс" та ПВП "Центр - Сервіс"; стягнуто з ПВП “Центр-Сервіс” в доход державного бюджету 85,00 грн. державного мита; стягнуто з ПАТ “Ерсте Банк” на користь ПВП “Центр-Сервіс” 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ ТД “Автолюкс” на користь ПВП “Центр-Сервіс” 85,00 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. у справі № 5021/951/2011 апеляційну скаргу ПАТ “Ерсте Банк” залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2012 р. у справі № 5021/951/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2012 року касаційну скаргу ПАТ "Ерсте Банк" залишено без задоволення; рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. у справі № 5021/951/2011 залишено без змін.

- 06.11.2012 р. на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.10.2012 р. по справі № 5021/951/2011, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. по справі № 5021/951/2011 та рішення господарського суду Сумської області від 06.02.2012 р. по справі № 5021/951/2011 видні відповідні накази.

08.04.2013 р. до господарського суду Сумської області надійшла заява № 6.3.7.2.0/1106 від 04.04.2013 р. від ПАТ «Ерсте Банк», про прийняття додаткового рішення про стягнення солідарно з ТОВ ТД “Автолюкс” та ТОВ “Італавто Суми” на користь ПАТ «Ерсте Банк» 32 190,00 грн. судового збору за апеляційний розгляд справи, 32 190,00 грн. судового збору за касаційний розгляд справи та в розмірі 751,00 грн.

Згідно зі статтею 44 ГПК України Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 49 ГПК України визначено розподіл господарських витрат, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 2 статті 105 ГПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у постанові мають бути зазначені: новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до частини1, пункту 11 частини 2 статті 11111 ГПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову; у постанові мають бути зазначені: новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Отже, розподіл сум судового збору, сплачених за подання до суду апеляційної чи касаційної скарги, засновується на загальних засадах статті 49 ГПК України; зокрема, в разі відмови в задоволенні апеляційної чи касаційної скарги судовий збір покладається на заявника, а у разі скасування чи зміни рішення суду першої інстанції – в постанові зазначається новий розподіл судових витрат (статті 105, 11111 ГПК України).

За загальним правилом, відповідно до частини 6 статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 88 ГПК України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на пункти 4.4. та 4.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат; коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду, або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанцій, який прийняв нове рішення. Також пунктом 4.10. постанові вказаної постанови зазначено, якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК України має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання; таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася; що ж до інших судових витрат, то в разі коли вимоги стосовно їх розподілу під час розгляду справи не заявлялися та докази на підтвердження цих витрат суду не подавалися, то додаткове рішення (ухвала, постанова) щодо розподілу цих судових витрат не приймається та в задоволенні заяви відмовляється.

Оскільки матеріалами даної справи встановлено, що суди апеляційної та касаційної інстанцій залишили без змін рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на заявника апеляційної скарги – ПАТ «Ерсте Банк».

Таким чином, викладене свідчить, що доводи, наведені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та нормах чинного законодавства, і свідчать про довільне трактування апелянтом норм права, а отже не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови ПАТ “Ерсте Банк” у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення у справі № 5021/951/2011.

На підставі викладеного колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Сумської області від 31.05.2013 р. по № 5021/951/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 88, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 31.05.2013 р. по № 5021/951/2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 08.07.2013р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.