Постанова № 32346250, 10.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2013р. справа №913/1022/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М. за участю: позивача:ОСОБА_4 на підставі свідоцтва серії НОМЕР_2 від 09.08.2006р.від відповідача:представники Волошина М.В. за довіреністю №65 від 26.12.2012р., Мажар З.В. за довіреністю №66 від 26.12.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськна рішення господарського суду Луганської області від14.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.)у справі№913/1022/13 (суддя Голенко І.П.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, смт. Станично-Луганське, Станично-Луганський район, Луганська область до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ простягнення заборгованості у сумі 44270грн. за договором підряду №314 від 03.02.2011р.В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, смт. Станично-Луганське, Станично-Луганський район, Луганська область, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою, до відповідача, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ, про стягнення заборгованості у сумі 44270грн. за договором підряду №314 від 03.02.2011р.

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.) у справі 913/1022/13 задоволено позовні вимоги, стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 44270грн., судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведено виконання для відповідача робіт з ремонту ГРП №№12, 16 за договором №314 від 03.02.2011р. у сумі 44270грн. Відповідач мотивованої відмови від прийняття робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2 щодо ремонту ГРП №№12, 16 на загальну суму 44270грн. не надав та свої зобов'язання з оплати виконаних робіт за даним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим його заборгованість склала 44270грн. Доказів перерахування позивачу боргу у цій сумі відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 44270грн. визнані судом доведеними і обґрунтованими, як наслідок задоволені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2013р. у справі 913/1022/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника апеляційної скарги, договір №314 від 03.02.2011р. не містить всіх істотних умов, зокрема ціни договору, оскільки сторонами не було погоджено кошторису підрядних робіт, тому в силу ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України спірний договір слід було визнати недійсним, але суд першої інстанції цього не врахував. Також скаржник вважає, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності факту виконання робіт за договором №314 від 03.02.2011р. є безпідставним і таким, що суперечить дійсним обставинам справи, оскільки позивачем до теперішнього часу не надано належним чином оформленого акту приймання виконаних робіт, а згідно із умовами договору та нормою встановленою ч.4 ст.882 ЦК України тільки акт приймання може служити належним доказом виконання робіт.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд скарги на 10.07.2013р., явка сторін не визнавалась обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 05.06.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Представники скаржника у судовому засіданні 10.07.2013р. пояснили, що рішення господарського суду вважають таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач у судовому засіданні 10.07.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши позивача та представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається із матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (підрядник) був укладений договір підряду №314 від 03.02.2011р., згідно п.1.1. якого підрядник зобов'язався за завданням замовника виконати роботи з ремонту ГРП №№12, 16 згідно кошторису з ПДВ: сума з ПДВ складає 44270грн., сума без ПДВ складає 36891,67грн., ПДВ складає 7378,33грн.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що укладений між сторонами правочин за своїми змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ст.843 ЦК України). Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ст.844 ЦК України).

У пункті 1.2. договору передбачено, що вартість робіт вказана в калькуляції, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1).

Загальна вартість робіт за договором складає 44270грн. (п.2.1. договору). Загальна вартість робіт, вказана в п.2.1. цього договору, може змінюватися виключно за взаємною угодою сторін, шляхом укладення (у письмовій формі) додаткової угоди, підписаної уповноваженими представниками сторін (п.2.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено калькуляцію на виконання робіт з реконструкції ГРП №№12, 16 вартістю 44270грн. з ПДВ (додаток №1 до договору №314 від 03.02.2011р.).

Відповідно до п.2.3. договору підрядник зобов'язується виконати в повному об'ємі якісно роботи, які є предметом цього договору, протягом трьох місяців з моменту підписання даного договору. Підтвердженням виконання підрядником робіт є акт прийому-передачі виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін.

Оплата за даним договором здійснюється по факту виконання робіт, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 15 банківських днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт (п.2.4. договору).

У розділі 3 договору передбачені права та обов'язки сторін, серед яких зобов'язання замовника прийняти належним чином виконані підрядником роботи в день їх завершення по акту прийому-передачі та здійснити оплату за роботи, що виконуються, в розмірі, порядку і терміни, вказані в розділі 2 цього договору, а також зобов'язання підрядника виконати роботи, які є предметом цього договору, на свій ризик, з своїх матеріалів (належної якості) і своїми засобами в строк, вказаний в п.2.3. договору, та передати виконані належним чином роботи замовникові по акту прийому-передачі.

Пунктом 3.2.3. договору встановлений обов'язок підрядника після отримання від замовника повідомлення про неякісне виконання робіт, усунути за свій рахунок відмічені недоліки в можливий найкоротший термін, узгоджений сторонами, але не більше 7 днів після отримання повідомлення, а також виплатити замовникові штраф, згідно п.5.3. цього договору.

Згідно п.9.1. договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011р.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами погоджено всі істотні умови договору, серед яких ціна договору (розділи 1, 2 договору і додаток №1 до договору). Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним. Докази стосовно визнання його недійсним не надавались суду.

Як стверджує позивач, ним виконано для відповідача роботи з ремонту ГРП №№12, 16 за договором №314 від 03.02.2011р. у сумі 44270грн. та був складений акт прийому виконаних робіт від 10.05.2011р. В подальшому позивач направив відповідачу лист від 20.11.2012р. разом з актом приймання виконаних робіт.

Відповідач листом №29/1-4069 від 12.12.2012р. повідомив позивача про відсутність у нього кошторису, що унеможливлює прийняття та оплату виконаних робіт. Крім того, наданий акт приймання виконаних робіт не дозволяє визначити перелік, обсяг, вартість виконаних робіт та використаних матеріалів.

Позивач повторно звертався до відповідача з листом від 11.12.2012р., до якого були додані договір, калькуляція, акт виконаних робіт, лист претензія. У відповідь відповідач листом №01-25.2/22 від 08.01.2013р. повторно повідомив про ті ж самі причини неможливості прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивач знову направив лист - претензію від 10.01.2013р. з наступними документами: довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3; акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в; відомості ресурсів; договірні ціни; зведені розрахунки вартості будівництва; локальні кошториси, всього на 25 аркушах. Викладене підтверджується оригіналом опису вкладення від 11.01.2013р. (арк. спр. 50).

Відповідач листом №01-25.2/363 від 06.02.2013р. повідомив про те, що надані документи не дозволяють визначити перелік, обсяг, вартість виконаних робіт та використаних матеріалів. Приписи п.89 Постанови КМУ №668 від 01.08.2005р. передбачають направлення повідомлення підрядником про готовність до передачі закінчених робіт, після чого замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Виходячи з наведеного, позивач просив відповідача письмово повідомити про готовність до передачі закінчених робіт з метою організації заходів щодо їх приймання спеціалістами ПАТ «Луганськгаз», за результатами яких буде врегульовано питання оплати виконаних робіт.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив оплату за виконані підрядні роботи, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 44270грн. за договором підряду №314 від 03.02.2011р., вартість, якість та об'єм яких позивач підтверджує актами прийомки виконаних будівельних робіт з ремонту ГРП №16 у сумі 24606,29грн. та з ремонту ГРП №12 у сумі 19663,22грн. (арк. спр. 18-20, 30-33), які підписані підрядником в односторонньому порядку.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно частин 1 та 2 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 1 статті 882 ЦК України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012р. у справі №23/236, яка за приписами ст.111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовчій діяльності судів.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджено факт направлення відповідачу актів форми КБ-2в про приймання виконаних робіт з ремонту будівель газорегуляторних пунктів №№12, 16, які полягали в установці дверей, віконних блоків з металопластику, штукатурки поверхонь стін всередині будівель, фарбування стін та конструкцій, устрою цементної стяжки та покриття з лінолеуму, на загальну суму 44269,51грн. Як вірно встановлено судом першої інстанції, з вказаних актів вбачається перелік, обсяг, вартість виконаних робіт та використаних матеріалів.

В матеріалах справи відсутні документи про неналежне виконання позивачем підрядних робіт. Як вірно зазначено судом першої інстанції, неодноразове звернення позивача з листами свідчить про повідомлення відповідача про готовність до передання виконаних робіт, при цьому експлуатуючи будівлі газорегуляторних пунктів, які є спорудами на газопроводах і входять до системи газопостачання (Держбуд України, Наказ «Про затвердження Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них» від 09.06.1998р. №124), відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо виявлених ним явних або прихованих недоліків у виконаних роботах.

В силу приписів ст.ст.853, 882 ЦК України якщо замовник приймає результат роботи без проведення перевірки, він позбавляється права посилатися на наявність явних недоліків у результаті роботи. Отже, явні недоліки повинні виявлятися безпосередньо при прийнятті результату робіт. В свою чергу, приховані недоліки замовник може виявляти і після прийняття результату. Замовник зобов'язаний у такому випадку негайно повідомити про це підрядника. Виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання. Якщо підрядник відмовляється спільно з замовником зафіксувати їх, останній може це зробити із залученням третіх осіб.

Таким чином, акти прийомки виконаних будівельних робіт з ремонту ГРП №16 у сумі 24606,29грн. та з ремонту ГРП №12 у сумі 19663,22грн. (арк. спр. 18-20, 30-33), підписані однією стороною є належним доказом виконання робіт з ремонту будівель газорегуляторних пунктів №№12, 16 загальною вартістю 44269,51грн. та підставою для оплати виконаних робіт.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, належним чином не виконав, в результаті чого у нього перед позивачем виник борг у сумі 44269,51грн.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004 року, а позивач до цього часу не отримав винагороди за виконані ним роботи, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача боргу за ці роботи. Однак, оскільки вартість виконаних робіт за спірними актами складає 44269,51грн., позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 44269,51грн., а в позовних вимогах про стягнення боргу у розмірі 49коп. слід відмовити за недоведеністю.

Суд першої інстанції зазначеного вище не врахував, тому виходячи з приписів ст.ст.22, 43, 104 ГПК України, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.) у справі 913/1022/13 частково не відповідає чинному законодавству, а саме, в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу у сумі 49коп., в цій частині рішення господарського суду слід скасувати, у позовних вимогах в цій частині - відмовити. В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.) у справі 913/1022/13 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.) у справі 913/1022/13 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення боргу у сумі 49коп.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, смт. Станично-Луганське, Станично-Луганський район, Луганська область до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ про стягнення боргу у сумі 49коп. відмовити.

Викласти абзац 2 резолютивної частини рішення наступним чином:

«Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченка, буд. 102, код 05451150, на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, заборгованість у розмірі 44 269 грн. 51 коп., судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.».

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 14.05.2013р. (повний текст підписано 16.05.2013р.) у справі 913/1022/13 залишити без змін.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу (АДРЕСА_2); 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС