Постанова № 32346228, 10.07.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2013 р. Справа№ 910/2505/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Рудченка С.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Богдан Н.О., від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги

приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»

на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року

у справі №910/2505/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства

««Українська страхова компанія «Гарант-авто», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Український страховий дім», м. Київ,

про відшкодування шкоди, ціна позову 8123,28 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013 року ПАТ «УСК «Гарант-авто» (правонаступник ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ПАТ «Український страховий дім» (далі - відповідач) про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в сумі 8123,28 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що позивач, як страховик, виплатив власнику пошкодженого автомобіля «Opel» відповідно до умов укладеного з ним полісу добровільного страхування транспортного засобу від 01.10.2009 року №19G-0337196 страхове відшкодування в розмірі 8633,28 грн., тому, керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України позивач, просив стягнути з відповідача 8123,28 грн. шкоди.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2505/13 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ПАТ «Український страховий дім» на користь ПАТ «УСК «Гарант авто» 8123,28 грн. шкоди, 1720,50 грн. витрат по оплаті судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ «Український страховий дім» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2505/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «УСК «Гарант авто» до ПАТ «Український страховий дім» про відшкодування шкоди, ціна позову 8123,28 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не було надано йому всіх необхідних документів для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року у справі №910/2505/13 апеляційну скаргу ПАТ «Український страховий дім» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2505/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.06.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року розгляд справи №910/2505/13 відкладався на 10.07.2013 року.

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 року склад колегії суддів у справі №910/2505/13 змінено на наступний: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Рудченко С.Г., Суховий В.Г.

В судовому засіданні 10.07.2013 року представник позивача заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила спірне судове рішення залишити без змін. Представники відповідача в судове засідання 10.07.2013 року не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.10.2009 року між позивачем (страховик) та Криворучком Д.М. (страхувальник) було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу №19G-0337196, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Opel», д.н. АІ5643ВХ.

16.12.2009 року по вул. Саксаганського,74 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобілів «Opel», д.н. АІ5643ВХ, під керуванням Криворучка Д.М. та «Fiat», д.н. АІ4007СВ, під керуванням Ільїної Л.М., що підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території Голосіївського району та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві від 16.12.2009 року.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Opel», д.н. АІ5643ВХ, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту візичного зносу колісного транспортного засобу склала 9337,40 грн., що вбачається зі звіту від 14.01.2010 року №5239, складеного ТОВ «Естімейт» (спеціаліст Бережнюк О.В., свідоцтва МФ №3432 від 12.02.2005 року, №3030 від 16.06.2005 року та посвідчення МФ №2088-ПК від 01.02.007 року) (а.с. 16-23).

Згідно акту виконаних робіт №2010001133 від 15.01.2010 року, складеного між філією «Автоцентр на Столичному» АТ «Українська автомобільна корпорація» та Криворучком Д.М., вартість відновлювального ремонту склала 8973,28 грн. (а.с. 28).

Позивач вказану ДТП визнав страховим випадком, про що складено страховий акт від 25.01.2010 року №97386 (а.с. 24), та здійснив Криворучко Д.М. виплату страхового відшкодування в сумі 8633,28 грн. (за вирахуванням 340,00 грн. франшизи), що вбачається з видаткового касового ордеру від 08.02.2010 року (а.с. 29).

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 Цивільного Кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вірно вказав суд першої інстанції, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи в межах суми 8633,28 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.01.2010 року у справі №3-14248/09 винною у вчиненні ДТП особою визнано Ільїну Л.М., яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України (а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність Ільїної Л.М., як власника автомобіля «Fiat», д.н. АІ4007СВ, була застрахована відповідачем за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4757205 (тип договору 1) на підставі Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 30).

Отже, відповідач є особою, на яку полісом №ВС/4757205 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації Ільїної Л.М. автомобіля «Fiat», д.н. АІ4007СВ, на час ДТП.

Позивач звертався до відповідача із заявою №97386 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 8913,28 грн., яка відповідачем залишена без задоволення та відповіді. При цьому, до вказаної заяви позивачем було додано всі документи, які мають відношення до ДТП, яка сталася 16.12.2009 року по вул. Саксаганського,74 у м. Києві за участю автомобілів «Opel», д.н. АІ5643ВХ, під керуванням Криворучка Д.М. та «Fiat», д.н. АІ4007СВ, під керуванням Ільїної Л.М. (а.с. 31-32).

Відтак, на переконання колегії суддів, оскільки відповідач є особою, на яку полісом №ВС/4757205 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації Ільїною Л.М. автомобіля «Fiat», д.н. АІ4007СВ, на час ДТП, то висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 8123,28 грн. (8633,28 грн. суми фактичного відшкодування - 510,00 грн. франшизи) є законним та обґрунтованим.

Доводи апелянта щодо неотримання ним документів, які мають відношення до даної ДТП спростовуються матеріалами справи. Так, до заяви №97386 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 8913,28 грн. (а.с. 31-32) позивачем були додані всі документи для прийняття вмотивованого рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Крім цього, відповідно до ст. 33.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєнні ДТП) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально; проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.

Також, відповідно до ст. 56.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент скоєнні ДТП) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи та громадяни зобов'язані безоплатно надавати на запит страховиків та МТСБУ інформацію, якою вони володіють (у тому числі і конфіденційну), що пов'язана з страховими випадками з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності або з подіями, що були підставою для подання потерпілими вимог про відшкодування шкоди МТСБУ. Органи Державтоінспекції МВС України також надають безоплатно страховикам та МТСБУ на їх запити відомості про реєстрацію транспортних засобів, з власниками яких ці страховики укладають договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дорожньо-транспортні пригоди, що мали місце.

При цьому, у разі не повідомлення страховика, останній має право подати регресний позов після виплати страхового відшкодування.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2505/13.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2505/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013 року у справі №910/2505/13 залишити без змін.

3. Справу №910/2505/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Рудченко С.Г.