Постанова № 32346220, 10.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.07.2013 р. справа №905/1503/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Зубченко І.В., Марченко О.А., Татенка В.М.за участю представників: від позивача:Соболь В.Г. за довіреністю №27 від 02.04.2013р., Цибенко О.В. за довіреністю №18 від 18.03.2013р., Демченко І.В. за довіреністю №28 від 02.04.2013р. від відповідача:Гордієнко Н.Я. за довіреністю б/н від 26.03.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м. Горлівка, Донецька областьна рішення господарського суду Донецької області від18.04.2013р. (повний текст підписано 23.04.2013р.) у справі№905/1503/13-г (суддя Стукаленко К.І.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс», м. Запоріжжядо Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м. Горлівка, Донецька область простягнення заборгованості у сумі 198000грн., пені у сумі 16461,37грн., 3% річних у сумі 4419,61грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс», м. Запоріжжя, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області, до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м. Горлівка, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 198000грн., пені у сумі 16461,37грн., 3% річних у сумі 4419,61грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. (повний текст підписано 23.04.2013р.) у справі №905/1503/13-г задоволено позовні вимоги частково. Стягнуто з ПрАТ «Горлівський машинобудівник» на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» заборгованість за договором №ГМС-592-11У від 11.11.2011р. у сумі 198000грн., пеню у сумі 16416,39грн., 3% річних у сумі 4409,71грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 4376,52грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 09,90грн. та пені у сумі 44,98грн. відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач прийняв роботи з ремонту верстату, які були виконані позивачем за договором №ГМС-592-11У від 11.11.2011р., про що свідчать підписані сторонами акт приймання-передачі обладнання з ремонту від 04.05.2012р., акт приймально-здавальних випробувань від 23.05.2012р. та акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.05.2012р. Заперечень щодо об'ємів, якості та вартості роботи від відповідача не надходило, однак він розрахувався з позивачем частково у сумі 142000грн., тому заявлена до стягнення заборгованість у сумі 198000грн. є обґрунтованою та доведеною матеріалами справи. Перевіривши розрахунок пені та річних, здійснений позивачем, суд встановив, що позивачем невірно обчислено останні, тому задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 16416,39грн. пені та 4409,71грн. - 3% річних. В решті позовних вимог про стягнення пені та річних - відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р у справі №905/1503/13-г повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

На думку скаржника, судом першої інстанції порушено правила ст.27 Господарського процесуального кодексу України, оскільки розглянуто справу без залучення до участі у ній ТОВ «НВК «Гірничі машини», яке від імені та за дорученням ПрАТ «Горлівський машинобудівник» уклало з ТОВ «ВКФ «Імпекс» договір №ГМС-592-11У від 11.11.2011р. Крім того, відповідачем до суду було надано клопотання про відкладення розгляду справи, яке господарським судом безпідставно залишено без задоволення. Також скаржник вказав на недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд скарги на 10.07.2013р., явка сторін не визнавалась обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 21.05.2013р. та 22.05.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Позивач зазначив, що оскільки вчинений повіреним правочин створює права та обов'язки безпосередньо для довірителя, а не для самого повіреного, рішення у справі ніяким чином не впливає і не може вплинути на права та обов'язки ТОВ «НВК «Гірничі машини», яке при укладенні договору №ГМС-592-11У від 11.11.2011р. діяло як повірений від імені відповідача. Тому жодних підстав для залучення ТОВ «НВК «Гірничі машини» до справи немає, до того ж відповідач клопотань про залучення цієї особи не заявляв. Також позивач вказав на те, що по цій справі були проведені три судові засідання, представник відповідача з'явився лише в одне з них, при цьому не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень, а також не надав документів, які витребувались ухвалами суду. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що дії відповідача були направлені лише на затягування розгляду справи. Відповідачу були надані всі можливості, в тому числі і достатній час, для надання пояснень та доказів на підтвердження своєї позиції.

Представник скаржника у судовому засіданні 10.07.2013р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники позивача у судовому засіданні 10.07.2013р. пояснили, що вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Між Приватним акціонерним товариством «Горлівський машинобудівник» (замовник), від імені та за рахунок якого діяло Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Гірничі машини» на підставі договору доручення №152-10у від 21.12.2010р., та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Імпекс» (виконавець) був укладений договір №ГМС-592-11У від 11.11.2011р., згідно якого виконавець прийняв на себе зобов'язання за завданням замовника виконати капітальний ремонт обладнання, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, визначені договором.

За умовами договору перелік обладнання, яке підлягає капітальному ремонту, вартість робіт, строк їх виконання та порядок розрахунків визначаються сторонами в специфікаціях до договору, які підписані обома сторонами та є його невід'ємними частинами (п.п.1.1, 3.1, 3.3, 4.1 договору).

Як вбачається зі специфікації №1 до договору, обладнанням, яке підлягає капітальному ремонту за договором, є круглошліфувальний верстат моделі ЗМ 174.

Сторонами складено та підписано акт дефектування до круглошліфувального верстату моделі ЗМ 174 (додаток №4 до договору), перелік запасних частин та матеріалів для проведення капітального ремонту круглошліфувального верстату моделі ЗМ 174 (додаток №2 до договору), перелік робіт з капітального ремонту круглошліфувального верстату моделі ЗМ 174 (додаток №3 до договору).

Згідно п.1 специфікації №1 до договору та калькуляції (додаток №1 до договору) вартість робіт становить 340000грн., у тому числі ПДВ - 56666,67грн.

У п. 2 специфікації №1 до договору визначено наступний порядок оплати робіт:

- перший платіж в розмірі 30% (102000грн.) від загальної вартості робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору;

- другий платіж в розмірі 30% (102000грн.) від загальної вартості робіт здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання акту приймально-здавальних випробувань на території виконавця;

- третій платіж в розмірі 40% (136000грн.) від загальної вартості робіт здійснюється з відстрочкою платежу 30 календарних днів після проведення приймально-здавальних випробувань та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт на території замовника.

Строк виконання робіт - чотири місяці з моменту надходження на рахунок виконавця першого платежу (п.3 специфікації №1 до договору).

Датою закінчення робіт вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п.4.3 договору).

Згідно п.4.7. договору у разі виявлення недоліків при прийомці-передачі виконаних робіт, сторони складають відповідний акт виявлення недоліків, в якому вказується характер недоліків та строк їх усунення.

При відмові виконавця від складання або підписання акту виявлених недоліків (як при прийомці-передачі виконаних робіт, так і протягом гарантійного строку) для їх підтвердження замовник має право ініціювати проведення незалежної кваліфікованої експертизи. Висновок експертизи про виявлені недоліки, їх характер та причини виникнення є обов'язковими для сторін (п.4.10. договору).

Відповідно до п.6.4. договору, у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині виконання зобов'язань - до повного та належного виконання цих зобов'язань (п.9.3. договору).

Ухвалами господарського суду Донецької області від 04.03.2013р., від 19.03.2013р. було зобов'язано відповідача надати суду належним чином засвідчену копію договору доручення №152-10у від 21.12.2010р., тобто договору на підставі якого діяло ТОВ «НВК «Гірничі машини» при укладанні договору №ГМС-592-11У від 11.11.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вимог суду не виконав, копію договору №152-10у від 21.12.2010р. або пояснення щодо об'єктивної неможливості представити витребувані документи не надав. Натомість, до матеріалів справи представник відповідача надав копію договору доручення №154-10у від 21.12.2010р., за умовами якого ТОВ «НВК «Гірничі машини» прийняло зобов'язання від імені та за рахунок ПрАТ «Горлівський машинобудівник» здійснювати юридично значимі дії, пов'язані з придбанням довірителю товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Як вбачається з договору №ГМС-592-11У від 11.11.2011р., його укладено між відповідачем, від імені та за рахунок якого діяло ТОВ «НВК «Гірничі машини», та позивачем на виконання робіт з капітального ремонту обладнання.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що особа, яка вчинила правочин, не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності або, що правочин вчинений представником з перевищенням повноважень та в подальшому не був схвалений відповідачем (ст.ст.203, 215, 241 ЦК України).

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин, в силу норм матеріального права, які регулюють інститут договору доручення, всі права та обов'язки за вказаним договором підряду виникли у відповідача. Отже, у діях суду першої інстанції щодо незалучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «НВК «Гірничі машини», відсутні порушення правил ст.27 ГПК України.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-886 ЦК України.

Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2011р. на виконання умов договору відповідачем був здійснений перший платіж в розмірі 30% (102000грн.) від загальної вартості робіт, що підтверджується даними виписки по особовому рахунку позивача. Позивачем була виписана податкова накладна №3 від 15.12.2011р. на суму 102000грн., у тому числі ПДВ - 17000грн.

Згідно акту приймання-передачі обладнання в ремонт 20.12.2011р. круглошліфувальний верстат моделі ЗМ 174 був переданий позивачу.

Після закінчення виконання ремонтних робіт позивачем сумісно з викликаними працівниками відповідача були проведені випробування обладнання на території виконавця, за наслідком чого був складений акт приймально-здавальних випробувань від 27.04.2012р.

04 травня 2012 року обладнання було повернуто замовникові, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі обладнання з ремонту, після чого сторонами було проведено повторне випробування обладнання, за наслідком якого складений акт приймально-здавальних випробувань від 23.05.2012р. та акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.05.2012р. (з посиланням на відсутність зауважень до якості виконаних позивачем ремонтних робіт). Позивачем також була виписана податкова накладна №9 від 23.05.2012р. на суму 238000грн., у тому числі ПДВ 39666,67грн.

Статтею 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно частин 1 та 2 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза (частини 3, 4 ст.853 ЦК України).

Таким чином, якщо замовник приймає результат роботи без проведення перевірки, він позбавляється права посилатися на наявність явних недоліків у результаті роботи. Отже, явні недоліки повинні виявлятися безпосередньо при прийнятті результату робіт. В свою чергу, приховані недоліки замовник може виявляти і після прийняття результату. Замовник зобов'язаний у такому випадку негайно повідомити про це підрядника. Виконання цього обов'язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити самостійно на принципах добросовісності та розумності пов'язані з цим спірні питання. Якщо підрядник відмовляється спільно з замовником зафіксувати їх, останній може це зробити із залученням третіх осіб.

З матеріалів справи вбачається, що роботи, виконані позивачем за договором №ГМС-592-11У від 11.11.2011р. були прийняті відповідачем за актом прийому-передачі виконаних робіт від 23.05.2012р. у сумі 340000грн. (арк. спр. 34), який без зауважень підписаний представником відповідача та посвідчений печаткою ПрАТ «Горлівський машинобудівник».

Будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки; рішення відповідних органів за результатами розгляду вказаного звернення, відповідач до суду не надав. Таким чином підписавши та скріпивши своєю печаткою вказаний акт відповідач прийняв виконані роботи та погодився з їх вартістю.

Матеріали справи свідчать, що при прийнятті виконаної позивачем роботи відповідачем не було зроблено будь-яких заяв про виявлення допущених підрядником у роботі відступів від умов договору або інших недоліків. Підтвердження двостороннім дефектним актом або висновком незалежної експертизи факту прихованих недоліків у роботі відповідача в матеріалах справи відсутнє.

За таких обставин, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що акти, наявні в матеріалах справи, є підставою для оплати виконаних робіт у сумі 102000грн. у строк до 16.05.2012р. та у сумі 136000грн. у строк до 22.06.2012р. включно.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Платіжними дорученнями №2200 від 18.07.2012р. та №2812 від 20.09.2012р. відповідачем сплачено позивачеві за виконані ремонтні роботи 40000грн. Отже, розмір сплачених відповідачем за договором коштів з урахуванням авансового платежу у сумі 102000грн. загалом дорівнює 142000грн.; решта вартості робіт у сумі 198000грн. станом на час прийняття рішення відповідачем не сплачена.

За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 198000грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань, позивач нарахував та пред'явив до стягнення 3% річних у сумі 4419,61грн. за періоди: з 17.05.2012р. по 22.06.2012р. відносно заборгованості у сумі 102000грн., з 23.06.2012р. по 17.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 238000грн., з 18.07.2012р. по 19.09.2012р. відносно заборгованості у сумі 218000грн., з 20.09.2012р. по 18.02.2013р. відносно заборгованості у сумі 198000грн., а також пеню у сумі 16461,37грн., обчислену за періоди: з 17.05.2012р. по 17.07.2012р. відносно заборгованості у сумі 102000грн., з 18.07.2012р. по 19.09.2012р. відносно заборгованості у сумі 82000грн., з 20.09.2012р. по 16.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 62000грн., з 23.06.2012р. по 22.12.2012р. відносно заборгованості у сумі 136000грн.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у сумі 4419,61грн. та пені у сумі 16461,37грн., суд першої інстанції правомірно врахував пункт 6.4. договору, положення статей 534, 549-552, 625 ЦК, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а також із дотриманням положень п.2 специфікації №1 до договору визначив моменти виникнення права вимоги, врахував здійснені відповідачем платежі та обґрунтовано визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, а саме, 3% річних у сумі 4409,71грн. та пеня у сумі 16416,39грн. В позовних вимога щодо стягнення 3% річних у сумі 9,90грн., пені у сумі 44,98грн. обґрунтовано відмовлено.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

З приводу доводів скаржника щодо розгляду справи за його відсутності, слід зазначити, що справа розглянута в строк, передбачений ст.69 ГПК України, про час і місце судового розгляду позивач був повідомленим належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою про порушення провадження у справі №905/1503/13-г від 04.03.2013р. (арк. спр.1-2), заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване лише тим, що його представник перебуває у відрядженні, однак знаючи про дату та час судових засідань, позивач не забезпечив явку свого представника у судовому розгляді справи згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також не посилався на необхідність надати суду додаткові докази як на підставу для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Доводи скаржника щодо недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору також відхиляються судовою колегією, оскільки згідно положень ч.2 ст.124 Конституції України право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а тому встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист та використання досудових процедур є лише правом, а не обов'язком особи, яка потребує захисту.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. (повний текст підписано 23.04.2013р.) у справі №905/1503/13-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Горлівський машинобудівник», м. Горлівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. (повний текст підписано 23.04.2013р.) у справі №905/1503/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.04.2013р. (повний текст підписано 23.04.2013р.) у справі №905/1503/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС