Ухвала суду № 32346202, 02.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 р.Справа № 820/479/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Коломєйцевої О.П.

представника відповідача Ємець О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Завод Південкабель", Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 820/479/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про визнання незаконною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати податкову вимогу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 22.01.13 р. № 2 за формою "Ю" про зобов'язання ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" терміново сплатити суму податкового боргу 903 088,00 грн. з податку на прибуток підприємства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 р. позов ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" задоволено частково, скасовано податкову вимогу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Харкові ДПС України від 22.01.2013 р. № 2 за формою "Ю".

ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" (далі позивач) не погодившись із рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 р. змінити, виключивши з резолютивної частини постанови «в іншій частині позовних вимог відмовити» та в мотивувальній частині постанови зазначити, що скасування судом податкової вимоги СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС № 2 за формою «Ю» від 22.01.2013 р. відносно ПАТ «ЗАВОД «ПІВДЕНКАБЕЛЬ» здійснюється судом через її незаконність.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС (далі-відповідач) не погодившись із рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 р. скасувати в частині задоволених позовних вимог та винести нове рішення, якою у позові відмовити.

В судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги власних апеляційних скарг, просили їх задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційних скарг.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 09.11.2012 р. ПАТ "ЗАВОД "ПІВДЕНКАБЕЛЬ" подано до відповідача декларацію з податку на прибуток підприємства №9070354249 за 9 місяців 2012 року.

По рядку 01 позивачем самостійно зазначено суму доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, у розмірі 728 193 080,00 грн.

У рядку 14 даної декларації позивачем самостійно визначено суму податку на прибуток за звітній період у розмірі 7 006 020,0 грн., а в рядку 20 - 1 121 776,00 грн. (1/9 податку на прибуток складає 903 088,00 грн.) (а.с.62-64)

Станом на 01.01.2013 р. переплата позивача по податку на прибуток складає 19 502 913,99 грн., що відповідачем не заперечується.

10.01.2013 р. позивач звернувся до податкового органу з вимогою зарахувати переплату в сумі 19 492 012,00 грн. в рахунок погашення авансового платежу з податку на прибуток за січень 2013 року в сумі 903 100,00 грн. за строком сплати 18.01.2013 р.

17.01.2012 р. відповідач відмовив позивачу в здійсненні відповідних зарахувань, з посиланням на Наказ ДПС України від 21.12.2011 р. №1171 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році", зазначивши, що при розрахунку узгодженої суми грошових зобов'язань в цілях сплати авансових внесків з податку на прибуток надміру сплачені позивачем суми податку не враховуються.

22.01.2013 р. відповідачем винесено податкову вимогу від № 2 за формою "Ю" за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств на суму 903 088,0 грн. (а.с.6).

Скасовуючи податкову вимогу суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має податкового боргу, відмова податкового органу зарахувати надмірно сплачені позивачем суми податку на прибуток підприємств в рахунок погашення податкових зобов'язань позивача за відповідні періоди є безпідставною, а тому податкова вимога відповідача є незаконною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Цією статтею не передбачено заборони погашення авансових платежів за рахунок надмірно сплачених сум відповідного платежу, що вказує на наявність норми закону, що має вищу юридичну силу у порівнянні з узагальнюючою податковою консультацією, якою платнику податку надано право та можливість погашення податкового зобов'язання ( в тому числі щодо авансових внесок з податку на прибуток) за рахунок наявності сум надмірної сплати грошових зобов'язань.

Колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відмова відповідача у здійсненні зарахування суми надміру сплаченого позивачем платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток є безпідставною.

Судом встановлено, що позивачем самостійно визначено авансовий платіж з податку на прибуток, на час подачі декларації позивач мав на особистому рахунку переплату з податку на прибуток, а тому податковий орган повинен був самостійно здійснити зарахування суми надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток. З огляду на що підстави для винесення податкової вимоги у податкового органу були відстуні.

Посилання апелянта на Узагальн6юючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013р., затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012р. № 1171 колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до п.п.14.1.173 п.14.1 ст.14 ПК України узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків.

Відповідно до п.1.3 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 176 від 12.04.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2003 року № 326/7647, узагальнюючі податкові роз'яснення не мають сили нормативно-правового акта.

Таким чином, узагальнююча податкова консультація , не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а отже не є обов'язковою для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо безпідставного не врахування податковим органом наявної у позивача надміру сплаченого ним платежу з податку на прибуток та не здійснення відповідачем зарахування суми переплати у рахунок авансового платежу з податку на прибуток, та як наслідок незаконності прийняття податкової вимоги. Таким чином апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Колегія суддів також не погоджується з апеляційною скаргою позивача з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання спірної податкової вимоги незаконної, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень передбачають однаковий спосіб захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Адміністративний суд має обрати спосіб судового захисту позивача, що найбільш повно відновлює порушені права або інтереси.

Скасування судом спірного вимоги податкового органу має наслідком припинення її правозобов'язуючої сили щодо платника податків, таким чином, це є найбільш ефективним способом захисту прав позивача.

Крім того, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, суд першої інстанції зазначив, що підставою для скасування податкової вимоги є її незаконність.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання , але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, вирішення не всіх позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що судом не встановлено не вірне застосування норм матеріального чи процесуального права в частині відмови в позові, крім того в апеляційній скарзі позивачем також не зазначено які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені судом при вирішенні спору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Завод Південкабель", Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. по справі № 820/479/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2013 р.