Рішення № 32346008, 09.07.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2013 р.Справа № 924/639/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" м. Київ

до Фермерського господарства "Білогірський сокіл" смт.Білогір'я Хмельницької області

про стягнення 87 761,94 грн., в тому числі 65 717,53 грн. - основний борг, 6621,88 грн. - пеня, 8850,78 грн. - 20% річних, 6571,75 грн. - штраф

Представники сторін:

позивач: Лисенко І.О. - представник за довіреністю №106 від 11.02.2013р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 84690,32 грн., в тому числі 65 717,53 грн. - основний борг, 5314,73 грн. - пеня, 7086,31 грн. - 20% річних, 6571,75 грн. - штраф.

В обґрунтування позову зазначав, що 20.07.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі - продажу № 12 ЗК 094/КВІЮ, згідно якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 84 605,47 грн., що підтверджується видатковою накладною №ХМ-0000741 від 03.08.2012р. та довіреністю №151 від 20.07.2012р., видатковою накладною №ТЕР-001481 від 10.09.2012р. та довіреністю №177 від 10.09.2012р., видатковою накладною №ХМ-0000939 від 05.10.2012р. та довіреністю №186 від 05.10.2012р. Відповідач розрахувався лише частково на суму 18 887,94 грн., що підтверджується банківськими виписками від 20.07.2012р., від 28.02.2013р., від 10.04.2013р. Станом на 30.04.2013р. заборгованість становила 65 717,53 грн.

Також в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував пеню в розмірі 5 314,73 грн., 20% річних в сумі 7 086,31 грн. та штраф в сумі 6 571,75 грн.

В ході судового розгляду позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 87 761,94 грн., з яких 65 717,53 грн. - основний борг, 6 621,88 грн. - пеня, 8 850,78 грн. - 3 % річних, 6 571,75 грн. - штраф.

Дана заява не суперечила діючому законодавству, не порушувала охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб, тому була прийнята судом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав. До початку розгляду справи надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з відрядженням представника.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечує.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судом враховується, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Доказів на підтвердження неможливості такої заміни представника і неможливості розгляду справи без участі представника відповідачем в матеріали справи не подано. Також зважаючи на тривалий розгляд справи, відповідач не був позбавлений можливості подати до господарського суду свою письмову позицію по справі та докази на її підтвердження.

Враховуючи вищевикладене та закінчення строків вирішення спору, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України (аналогічна позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

20.07.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агроскоп Україна" (далі - продавець) та Фермерським господарством „Білогірський сокіл" (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 12 ЗК094/КВІЮ (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язувався передати у власність Покупця засоби захисту рослин (далі - товар) згідно специфікацій - додатків до договору, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Положеннями п. 2.1 договору передбачено, що ціни, загальна вартість, найменування товару визначаються в еквіваленті національної валюти України - гривні до долара США та зазначаються у додатку(ах) до договору. В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Згідно з п.2.2 договору на дату поставки товару ціна визначається в еквіваленті долара США до гривні та вказується в гривні. У випадку несвоєчасної оплати, покупець оплачує повну вартість придбаного товару з урахуванням п. 2.2 цього договору. При цьому ціна за товар визначається на дату здійснення фактичного платежу.

Пунктом 2.3 договору визначено, що повний розрахунок за товар здійснюється покупцем не пізніше 15 жовтня 2012р.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування відповідних коштів на поточний рахунок продавця (п. 2.4 договору).

Згідно п. 3.6 договору товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником покупця від представника продавця у відповідності до видаткової накладної.

У відповідності до п. 4.1 договору на покупця покладений обов'язок здійснити оплату товару в терміни та на умовах, визначених договором.

Відповідальність сторін за невиконання договірних зобов'язань визначена розділом 6 договору. Зокрема, у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20% річних від простроченої суми (п.6.1 договору). В разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором (пункт 6.2 договору).

Також згідно п. 6.5, 6.6 договору сторони дійшли згоди щодо вимог про стягнення штрафних санкцій за цим договором строк позовної давності складає три роки. Штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного п. 6.5 даного договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 договору).

Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

Сторонами підписано та скріплено печатками специфікації, що є додатками № 1 та № 2 до договору купівлі-продажу №12 ЗК094/КВІЮ, в яких визначено найменування, кількість, ціну та дату поставки товару.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 12 ЗК 094/КВІЮ від 20.07.2012р. позивач реалізував відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 84 605,47 грн., що підтверджується видатковою накладною № ХМ-0000741 від 03.08.2012р., довіреністю № 151 від 20.07.2012р., видатковою накладною №ТЕР-001481 від 10.09.2012р., довіреністю № 177 від 10.09.2012р., видатковою накладною № ХМ-0000939 від 05.10.2012р. та довіреністю № 186 від 05.10.2012р.

Відповідач лише частково виконав свої договірні зобов'язання по оплаті поставленого товару та сплатив позивачу кошти в сумі 18 887,94 грн. що підтверджується банківськими виписками від 20.07.2012р., 28.02.2013р., 10.04.2013р. Вартість неоплаченого товару складає 65717,53 грн.

Несплата фермерським господарством „Білогірський сокіл" вищевказаної заборгованості стала підставою для нарахування відповідачу пені в сумі 6621,88 грн., 20% річних в сумі 8850,78 грн., штрафу в сумі 6571,75 грн. відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору та для звернення до суду з даним позовом за захистом порушених прав та інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому суперечать.

За приписами ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар (засоби захисту рослин), а останній зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами п.п. 2.3, 4.1 договору відповідач зобов'язувався здійснити повний розрахунок за товар не пізніше 15 жовтня 2012р.

Судом встановлено, що відповідач лише частково оплатив вартість поставленого товару на суму 18887,94 грн. що підтверджується банківськими виписками від 20.07.2012р., 28.02.2013р., 10.04.2013р. Вартість неоплаченого товару складає 65717,53 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не подано в матеріали справи доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 65 717,53 грн. заборгованості обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

За умовами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі сплата неустойки.

Згідно з ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п.п. 6. 2, 6.3 договору сторони визначили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати до моменту повної оплати. В разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується з кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором.

Згідно вказаних положень договору позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 16.10.2012р. по 18.06.2013р. в розмірі 6621,88 грн.

Судом враховується, що згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.5, 6.6 договору сторони дійшли згоди, що штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом трьох років.

Зважаючи на викладене та проаналізувавши поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 6621,88 грн. пені.

Також позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 6571,75 грн. Із розрахунку позивача вбачається, що останній правомірно нарахував відповідачу штраф у заявленому розмірі.

При цьому судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судом приймається до уваги, що частиною другою статті 625 ЦК України встановлено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами саме у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, якщо договором не передбачено інший розмір процентів.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, покупець сплачує продавцю 20% річних від простроченої суми.

Позивач нарахував відповідачу 20% річних від простроченої суми за період з 16.10.2012р. по 18.06.2013р. в розмірі 8850,78 грн. Проаналізувавши поданий розрахунок, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань заявлено до стягнення з відповідача 8850,78 грн.

З огляду на викладене, враховуючи приписи ст.33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" м. Київ до Фермерського господарства "Білогірський сокіл" смт.Білогір'я Хмельницької області про стягнення 87 761,94 грн., в тому числі 65 717,53 грн. - основний борг, 6621,88 грн. - пеня, 8850,78 грн. - 20% річних, 6571,75 грн. - штраф задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "Білогірський сокіл" (Хмельницька обл., смт.Білогір'я, вул.Ломоносова, 15а, код 33707634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна" (м. Київ, вул. Солом'янська, 5, кім. 415, код 32154038) 65717,53 грн. (шістдесят п'ять тисяч сімсот сімнадцять гривень 53 коп.) основного боргу, 6621,88 грн. (шість тисяч шістсот двадцять одна гривня 88 коп.) пені, 8850,78 грн. (вісім тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 78 коп.) 20% річних, 6571,75 грн. (шість тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня 75 коп.) штрафу та 1 755,24 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 24 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 11.07.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34),

3 - відповідачу ( 30200, Хмельницька обл., Білогірський р-н, смт. Білогір'я, вул. П.Комуни, 77) - рекомендованим.