Рішення № 32345969, 10.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 р. Справа № 909/670/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобрин О. М. , при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Станіславська теплоенергетична компанія"

вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76014

до відповідача: Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд"

вул.Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в розмірі 42997, 90 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Стельмах Т.В. - представник, (довіреність №23 від 21.01.13);

від відповідача: Зубик Ю.З. - керуючий санацією боржника, (витяг з ЄДР від 06.02.13).

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" із позовом (вих. №13/1347 від 04.06.13) до Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" про стягнення заборгованості в розмірі 42997, 90 грн., в тому числі 42774,28 грн. основного боргу та 223,62 грн. - 3% річних.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.13 (Фанда О.М,) справу №909/670/13 було скеровано на розгляд судді Кобрин О.М. (колегія з розгляду справ про банкрутство), в зв"язку із тим, що у провадженні місцевого суду перебуває справа про банкрутство відповідача - Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.06.13.

Ухвалою суду від 25.06.13 розгляд справи було відкладено на 10.07.13 на підставі ст.77 ГПК України, у зв'язку із нез'явленням у судове засідання повноважного представника відповідача.

В судове засідання 25.06.13 представник позивача та відповідача (керуючий санацією боржника) з'явились, жодних клопотань не заявляли.

В судове засідання представник відповідача подав копію ухвали по справі №Б-3/12-21/57 (суддя Скапровська І.М.) від 21.08.12 про призначення Зубик Юлії Зіновіївни керуючим санацією Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" (а.с.70).

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі, водночас пояснив, що між ТзОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" та Виробничим підприємством "Західукрзакордоннафтогазбуд" було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №167 від 20.11.12. Термін дії договору було продовжено на 2013 рік. Згідно умов даного договору позивач зобов"язувався продавати споживачу (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобов"язувався вчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію у строки і на умовах, що передбачені договором. На виконання умов договору позивач за період з 01.02.13 по 15.04.13 поставив відповідачу теплову енергію загальною вартістю 42774,28 грн., про що свідчать акти про обсяги спожитої енергії та рахунки за поставлену енергію, які отримані відповідачем, про що свідчать підписи представника Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" на примірниках актів та рахунків. На день подання позову до господарського суду рахунки за поставлену теплову енергію відповідачем не сплачено. Відповідно до ст.625 ЦК України та п.7.10 зазначеного договору позивачем нараховано відповідачу 223,62 грн. - 3% річних за увесь час прострочення.

Представник відповідача, керуючий санацією боржника Зубик Ю.З., проти позову заперечив, однак не навів жодних доводів та не подав доказів в обгрунтування своїх заперечень.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст.43 ГПК України, суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (далі теплопостачальна організація) та Виробничим підприємством "Західукрзакордоннафтогазбуд" (далі споживач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №167 від 20.11.12 (а.с.26-33). Даний договір було укладено на строк до 31.12.12. Договір вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.(п.п.11.1, 11.2 договору). Оскільки жодною із сторін договору не було заявлено про його припинення, договір було продовжено на 2013 рік.

Згідно п.1 договору теплопостачальна організація зобов'язується продавати (постачати) споживачу теплову енергію в гарячій воді у відповідності з умовами договору, а споживач зобов"язується своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію у строки і на умовах, що передбачені договором. Умови та порядок постачання теплової енергії споживачу здійснюється у відповідності до цього договору та вимог ЗУ "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.07 №1198, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики від 14.02.07 №71, а також іншими нормативно-правовими актами (п.2.2).

Згідно п.3.2.8 вказаного договору споживач зобов"язується вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов цього договору. У разі відсутності , пошкодження, закінчення терміну повірки, неправильної роботи приладів обліку, чи неподання звіту в термін, що передбачений п.7.2 договору, обсяг фактично спожитої теплової енергії за розрахунковий період проводиться розрахунковим методом згідно годинних навантажень. Теплопостачальною організацією оформляється "Акт про обсяги спожитої теплової енергії" і разом із розрахунками направляється спорживачу для підписання (п.7.3 договору). Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених наказом КМУ від 03.10.07 №1198 визначено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Пуктом 7.5 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковий період триває з 27 числа поточного місяця до 26 числа наступного місяця. Тариф, який застосовують до розрахунків встановлений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 28.09.12 №313 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" м.Івано-Франківськ" (а.с.59-60) та становить:

- на теплову енергію для централізованого опалення - 746,20 грн. за 1 Гкал (без ПДВ);

- на теплову енергію для централізованого гарячого водопостачання (підігрів води) - 999,90 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Оскільки приміщення відповідача не обладнане засобом обліку теплової енергії, розрахунок обсягу фактично спожитої енергії проводиться позивачем згідно з нормативним документом "Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 24494 з урахуванням теплового навантаження (а.с. 47-58). Теплове навантаження для даного об"єкту становить 0,05810 Гкал./год. (додаток до договору №1, №2, а.с. 36, 37).

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень позивача, позивачем відповідачу було виставлено рахунки за спожиту теплову енергію: №167 від 28.02.13 на суму 78100,29 грн.; №167 від 29.03.13 на суму 97453,43 грн.; №167 від 19.04.13 на суму 103761,81 (а.с.41, 43, 45).

Разом із рахунками за теплову енергію позивачем було оформлено акти про обсяги спожитої теплової енергії: від 28.02.13; від 29.03.13; від 19.04.13. (а.с.42, 44, 46). Вищевказані акти були підписані представниками постачальника (Кукулою Г.В., Березовською О.М.) та представником споживача (керуючим санацією боржника (відповідача) Зубик Ю.З.).

Проте, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме, не сплатив своєчасно кошти за спожиту теплову енергію за лютий, березень та квітень місяць 2013 року у сумі 42774,28 грн.

Відповідач відзив на позов не подав та заявлених позивачем вимог не спростував.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених позовних вимог, дійшов висновку про правильність нарахування позивачем заборгованості по сплаті коштів у сумі 42774,28 грн. - основної заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язуєтьсянадавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Крім того, ст.19 ЗУ "Про теплопостачання" визначено обов"язок споживача щомісячно дійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, про законність та обґрунтованість позовної вимоги в сумі 42774,28 грн. - основної заборгованості за спожиту теплову енергію.

Позивачем було нараховано відповідачу 223,62 грн. - 3% річних за весь час прострочення .

Слід зазначити, що п.7.10 договору встановлено, що у випадку несплати у терміни, обумовлені цим договором, сторони керуються договірними зобов"язаннями, вимогами Правил користування в частині припинення постачання теплової енергії. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Враховуючи викладене, заявлена вимога про стягнення 3 % річних в розмірі 223,62 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі, у відповідності до чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ч.2 ст.20, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 610, 629, 714, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 49, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Виробничого підприємства "Західукрзакордоннафтогазбуд" (вул.Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76018, код 04750761) 42774, 28 грн. (сорок дві тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 28 коп.) - основного боргу, 223,62 грн. (двісті двадцять три грн. 62 коп.) - 3% річних та 1720,50 грн. (тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" (вул.Індустріальна, 34, м.Івано-Франківськ, 76014, код 38162272).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.13

Суддя Кобрин О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кобрин О. М. 11.07.13